Чи приводять низькі податки до зменшення нерівності та буму ін | Konkretyka

Чи приводять низькі податки до зменшення нерівності та буму інвестицій?

В політичних дебатах чи публіцистиці можна зустріти такі логічні ланцюги:
1) низькі податки призводять до зростання доходів і зменшення нерівності;
2) низькі податки стимулюють інвестиції.

Давайте спробуємо перевірити ці твердження на основі США, керуючись дослідженням Тома Пікетті «Капітал у ХХІ столітті» та даними по інвестиціям американських компаній.
Чому саме робота Пікетті? Тому що в ній зібрана велика емпірична база, а як зазначав Мілтон Фрідман: «теоретична робота повинна поєднуватися з емпіричною».
Джерело: Мишель де Фрей. История макроэкономики от Кейнса к Лукасу. С. 89-90.

Дуже важливо розуміти: Натягнути досвід США на Україну буде вкрай важко, бо економічні агенти (люди та компанії) знаходяться в різних умовах і мають різні проблеми. Зокрема, в США працюють інститути: судова система, захист права власності та в цілому в рази якісніші інші показники (корупції тощо), ніж у нас.
Тобто, просто взяти модель податкової системи США середини ХХ століття (високі податки) чи ХІХ століття (низькі податки) - не вийде.
Для прикладу, подивимось на індекс настроїв українського малого бізнесу від Європейської бізнес асоціації, там комплекс різних проблем, які пов'язані саме з інститутами, а не тільки з податками:
https://eba.com.ua/wp-content/uploads/2021/02/small-business-index-2021.pdf

Емпіричний аргумент Тома Пікетті. Я не можу передати всі дані, які навів Пікетті в книзі, тому обмежуюсь лише одним ланцюжком. А саме - цікавою кореляцією: зниження податків за часів Рейгана запустили процес зростання нерівності.
Тобто, доля доходів найбагатших зростає, а менш заможних падає, це не означає, що доходи менш заможних не ростуть, вони просто зростають повільніше, ніж у більш багатих.

Ставки податку, як ми бачимо на графіку, знижувались у 60-ті та в 80-ті роки: http://piketty.pse.ens.fr/files/capital21c/en/pdf/F14.1.pdf
Як наслідок, росла доля доходів у топ 0.1% населення: http://piketty.pse.ens.fr/files/capital21c/en/pdf/F9.5.pdf
У топ 1% наслення: http://piketty.pse.ens.fr/files/capital21c/en/pdf/F8.8.pdf
Тут можна побачити ставку податку (червона лінія) та долю в національному доході у топ 1% населення: https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/ba/MTR-Share1.png/400px-MTR-Share1.png

Тепер, давайте в цьому контексті подивимось на відрізку другої половини ХХ століття показник інвестицій американських компаній до ВВП (графіки взяті у Credit Suisse):
https://www.ft.com/__origami/service/image/v2/images/raw/http%3A%2F%2Fftalphaville.ft.com%2Ffiles%2F2013%2F11%2FCSFig91-e1383328133434.png?fit=scale-down&source=next&width=329

На графіках ми можемо побачити значне зниження інвестицій компаній після 1980 року, що корелює зі зниженням корпоративного податку:
https://tradingeconomics.com/united-states/corporate-tax-rate

Кореляція аргумент? Вона лише дзвіночок, який показує, що ці проблематики необхідно досліджувати, щоб виявити весь спектр причин, чому, наприклад, у американських компаній впали показники інвестицій по відношенню до ВВП.

Частково ці зміни пов'язують з тим, що населення старіє, бо післявоєнний демографічний бум стимулювали компанії розширювати виробництво (це одна з ряду причин). Тобто, молоде населення з постійно зростаючим споживанням все нових товарів. Високі податки, в свою чергу, могли стимулювати більше інвестувати (в тих умовах).

Висновок. Варто зрозуміти, що податки високі чи низькі не призводять автоматично до якихось закономірних наслідків, що показує історія ХХ та ХІХ століття. Податки, в першу чергу, є ресурсом суспільства і чим свідоміше воно - тим правильніше воно ним розпоряджається, коли ходить на вибори не по-приколу…
Сам Пікетті зазначає: (…) жодна математична формула чи економетрична оцінка не може нам точно сказати, яку ставку податку слід застосувати до якого рівня доходу. Для цього потрібні колективне обговорення і демократичний експеримент.
Тома Пікетті. Капітал у ХХІ столітті. С. 518