Get Mystery Box with random crypto!

Наука Куншт

Логотип телеграм -каналу kunshtmagazine — Наука Куншт Н
Логотип телеграм -каналу kunshtmagazine — Наука Куншт
Адреса каналу: @kunshtmagazine
Категорії: Факти
Мова: Українська
Передплатники: 2.58K
Опис з каналу

Наука як мистецтво. Освітня спільнота про науку та технології від науково-популярного медіа Куншт > https://kunsht.com.ua

Ratings & Reviews

1.33

3 reviews

Reviews can be left only by registered users. All reviews are moderated by admins.

5 stars

0

4 stars

0

3 stars

0

2 stars

1

1 stars

2


Останні повідомлення 6

2022-06-24 20:42:22
Люди почали займатися фермерством приблизно 12 тисяч років тому. Проте мурахи у цій справі нас значно випередили.

Вони вирощують гриби у дощових лісах Південної Америки приблизно 60 мільйонів років. І навіть встигли їх одомашнити

Займаються фермерством комахи у підземних «садах», які часто непридатні для життя диких грибів.

Одомашнені культури повністю залежать від своїх фермерів. Тож коли донька королеви мурах знаходить нову колонію, вона забирає з собою материнську культуру.

Науковці припускають, що внаслідок глобального похолодання, яке сталося приблизно 35 млн років тому, мурахам довелося адаптуватися до фермерства.
805 views17:42
Відкрити / Коментувати
2022-06-23 21:08:31
Від співпраці з росіянами відмовилося чимало наукових проєктів. Ми зібрали для вас перелік тих, які стосуються космосу. Ловіть порцію задоволення:

росію виключили з CERN – найбільшої у світі організації з дослідження атомного ядра та елементарних частинок, що керує Великим адронним колайдером;

Європейське космічне агенство (ESA) відмовились від будь-якої співпраці в майбутніх наукових місіях з росією;

росія вийшла з проєкту Icarus, присвяченому відстеженню руху диких тварин з космосу;

їх власний проєкт «Венера-Д» із запуск зонда на Венеру відкладений на невизначений термін, бо він планувався за участю NASA;

компанія OneWeb, найпотужніший конкурент проєкту Starlink Ілона Маска повністю відмовилась від послуг росії з виведення її супутників інтернет-зв’язку;

І це лише частина краху всіх сподівань та планів наших ворогів щодо космосу. Більше хороших новин у повному матеріалі.
404 views18:08
Відкрити / Коментувати
2022-06-22 12:10:27 Словничок: порівнюємо різні реакції на звук, зокрема фонофобію, мізофонію та гіперакузію.

Фонофобія — страх звуків, які потенційно не несуть ніякої небезпеки.

Людей з фонофобією можуть лякати звуки транспорту, стук дверей, феєрверки та будь-що інше. А виникати цей страх може внаслідок негативного досвіду (травми), пережитого в минулому.

Мізофонія — форма нетерпимості до звуків.

Наприклад до повторюваних звуків, які видає людина: плямкання, шморгання носом, човгання ногами.

Але якщо когось дратує звук крейди по дошці або нігтів по пінопласту – це ще не мізофонія, бо відчуття роздратування через подібні звуки вважається нормою.

Гіперакузія — хвороблива чутливість до звуків.

Люди з гіперакузією сприймають повсякденні звуки довкілля як надзвичайно гучні та інтенсивні. Часто пацієнти змушені носити беруші.

Наприклад, музикант Пітер Сільберман, який має гіперакузію, переїхав з Нью-Йорка, бо там він не міг повноцінно жити через шум.
331 views09:10
Відкрити / Коментувати
2022-06-21 12:10:22 «Менше ніж 20% науковців виїхало за кордон, але понад половина була змушена змінити своє місце проживання всередині країни», — розповідає Юрій Халавка, засновник ініціативи з допомоги українським науковцям UAScience.reload.

Попри це, зараз науковці всередині країни фактично втратили можливість заробляти. Адже війна суттєво вплинула на фінансування науки.

Згідно з результатами опитуванням UAScience.reload, понад 80% науковців відчули погіршення фінансового стану.

Наприклад, старший науковий співробітник, який має неповні 10 тис. гривень, і раніше жив десь у Києві у своїй квартирі чи гуртожитку, тепер має щонайменше за 4 тис. орендувати помешкання десь на заході.
324 views09:10
Відкрити / Коментувати
2022-06-20 12:10:20
Обережно, графічне зображення насильства, адже сьогодні говоримо про фото з війни.

Раніше на фотографіях часто зображали те, що журналісти не могли описати словами. Наприклад, на роботі О’Саллівана «Урожай смерті» видно нажахані вирази облич мертвих солдатів, а також відсутність чоботів, які були тоді цінними, тому їх знімали.

Взагалі, однією з перших воєн, які зафіксовані на фото, є Громадянська війна у США (1861–1865).

Фіксували події за допомогою фотографії і під час Кримської війни (1853-1856). «Долина смерті» Фентона показує всіяну гарматними ядрами дорогу.

Робота Александра Ґарднера зображувала понівечені тіла полеглих, окопи, поля битв під час Громадянської війни у США.

Але фотографію також використовували і для пропаганди. Наприклад, близький друг Адольфа Гітлера фотограф Гайнріх Гофман знімав багато таких сюжетів, де зображено ніби армія Союзників негуманна і знищує цивільну інфраструктуру, вбиває мирних мешканців німецьких міст.

Як розвивалося фотомистецтво під час воєн — у повному матеріалі.
392 views09:10
Відкрити / Коментувати
2022-06-19 15:27:37
24 червня стартує воєнний сезон подкасту Проєкт Інтелект, у якому разом зі SQUAD поговоримо про те, як перемагати окупантів технологічно: у кібервійні та у війні на лінії фронту.

Це наш 3 сезон Проєкту Інтелекту, проте цього разу він актуальний як ніколи

Тема війни стосується кожного, тому вже у п'ятницю запрошуємо вас послухати перший епізод на подкаст-платформах, а також на нашому Youtube-каналі.
466 views12:27
Відкрити / Коментувати
2022-06-17 19:15:16
Якщо ми скажемо вам: «Не думайте про слона!» – ви подумаєте про слона. Так працюють фрейми, які описав Джордж Лакофф у книжці «Не думайте про слона! Усвідомте свої цінності й фреймуйте дебати».

Заперечення фрейму не просто активує його: з кожною активацією він стає сильніший. Якщо ви послуговуєтеся фреймами противника, то активуєте й підсилюєте їх.

Наприклад, російська пропаганда й деякі «незалежні» західні інтелектуали роками створювали і зміцнювали фрейми «в Україні повно ультраправих і неонацистів», «“Азовці” – нацисти». Заперечення лише живили їх.

Навіть коли авторитетні видання спростовували існування проблеми нацизму в Україні, регулярна увага до цієї теми підсилювала враження, що дискутувати є про що.

І таких російських фреймів чимало: бандєравци, нацикі, соросята... Але і у нас є свої фрейми: путлер, рашисти тощо.

Найкорисніше, що ми можемо зробити зараз — уникати російські фрейми і використовувати власні, що працюватимуть на нас

*повний матеріал про фрейми тут
289 views16:15
Відкрити / Коментувати
2022-06-16 12:10:08
Магній B6, гліцин, валер‘яна, барбовал, корвалтаб чи валокордин — усі ці «заспокійливі ліки» не вказані у практичній науці як такі, що діють. Тобто немає досліджень, що доводили б їхню ефективність

Ба більше, такої групи як «заспокійливі ліки» у доказовій медицині не існує. Всі ліки для лікування розладів ментального здоров’я є рецептурними.

Тому якщо ви відчуваєте тривогу й не можете справитися з хвилюваннями, не варто одразу бігти в аптеку. Як мінімуму тому, що не можна визначити діагноз людини з допомогою одного лише погляду через скло. Краще звернутися по допомогу до спеціаліста.

Що роботи, аби позбутися шкідливої тривоги — написали в окремому матеріалі.
435 views09:10
Відкрити / Коментувати
2022-06-15 12:10:26
Філософ Майкл Влерік припускає, що наш альтруїзм сильнішає, коли нашій групі загрожує небезпека.

Так, наприклад, теракти 11 вересня 2001 призвели до значного збільшення донорів крові у США. Протягом чотирьох тижнів, що передували теракту, донори зробили близько 80 тисяч пожертв, а протягом чотирьох тижнів після – близько 196 тисяч.

Також експерт із мікроекономіки Ганнес Раш припустив, що альтруїстична поведінка більш притаманна для групи, яка обороняється, а не яка нападає. І це доводить не лише Раш, а й ми.

Як працює наша альтруїстична поведінка і що допомагає нам об'єднуватися — написали тут.
519 views09:10
Відкрити / Коментувати
2022-06-07 10:08:19
Єдиний в Україні Національний генетичний банк рослин не знищено. Насправді знищено ярі культури – та частина, яку використовують для сівби. А саме сховище тут ні до чого. Зберігається все в іншому місці, у спеціальних температурних умовах. 

Про це розповідає головний науковий співробітник Інституту Сергій Авраменко.

Під Харковом, у селищі Елітне, в якому були бої, постраждав селекційний комплекс. Деякі лабораторії повністю знищені, деякі дуже понищені.

Проте люди, які займаються селекцією, встигли зробити дублікати зразків знищеного насіння, які зараз зберігаються у сховищі.
334 views07:08
Відкрити / Коментувати