Левченко

2021-06-08 20:11:55 початок: https://t.me/levchenko_ua/601
---
Це й дієва антимонопольна політика, накладення багатомільярдних штрафів за порушення антимонопольного законодавства, що, до речі, навіть відповідно до чинних законів може цілком спокійно робити Антимонопольний комітет України, але «чомусь» цього не робить; це і націоналізація стратегічних підприємств, зокрема, енергогенеруючих та енергорозподільчих підприємств, які знаходяться у власності Ахметова та інших олігархів; це й примусове розбиття приватних монополій; це й встановлення справжніх податків на розкіш, боротьба з виведенням олігархією коштів за кордон - в так звані "офшори", боротьба з трансфертним ціноутворенням; це й чесна та ефективна робота правоохоронних органів та судів. Все це в комплексі створить умови для того, щоб в Україні була неможлива олігархія як така.

Принагідно хочу зазначити, що будучи народним депутатом України VIII скликання, я реєстрував законопроекти з усіх цих питань. Але більшість у Верховній Раді тоді обслуговувала інтереси олігархії так само, як і зараз, тому жоден із цих законопроектів не було ухвалено, вони навіть не виносилися на розгляд до сесійної зали.

Отже, за яскравою обгорткою законопроекту «про олігархів» бачимо абсолютно пусті норми. Тобто, народу демонструють черговий серіал: «Володимир Зеленський бореться проти олігархів», але насправді навіть якщо цей законопроект ухвалять, то становище олігархів не зміниться, і їм нічого не загрожуватиме. Це, на жаль, є закономірним, адже і президентська владна вертикаль, і парламентська монобільшість так само обслуговують інтереси олігархату, як і попередні влади. Саме тому замість реальної боротьби з олігархами українцям підсовують чергову бутафорію. Відкрити / Коментувати

2021-06-08 20:11:55 Чому президентський законопроект «про олігархів» є бутафорією і нічим не загрожує олігархії

На минулому тижні Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроект із претензійною назвою «Про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)». Трохи пізніше він ще й випустив лукаве пафосне звернення, в якому оголосив, що цей законопроект – «перше рішення за всі 30 років незалежності, яке демонструє наше ставлення до олігархічної системи», і що він «створює фундамент для протидії олігархічному впливу». А вчора Зеленський ще раз гучно пропіарився з приводу цього законопроекту, заявивши на одному зі своїх гламурних форумів «Україна.30», що якщо парламент не підтримає законопроект, то він винесе його на всеукраїнський референдум.

Зеленський заявив, що всі 30 років незалежності ніхто не говорив про деолігархізацію. Це є відвертою брехнею, адже, наприклад, я говорю про необхідність деолігархізації протягом всього свого часу в українській політиці. Постійно піднімав цю проблему протягом всієї своєї каденції як народного депутата України VIII скликання – як з парламентської трибуни, так і на телеефірах, і на зустрічах з виборцями. При чому не просто говорив про це, але й розробив та зареєстрував низку законопроектів, які б забезпечили справжню деолігархізацію, а не ось цей цирк від "слуг".

Але давайте детальніше розглянемо цей законопроект. Насправді він є звичайним окозамилюванням, спрямованим на задурювання українського народу, й не несе для олігархії жодних небезпек. Варто зупинитися на кількох важливих деталях, які це яскраво ілюструють.

У вищезазначеному зверненні Зеленський зневажливо відгукнувся про всіх критиків свого законопроекту, зокрема згадавши про те, що «навіть не очікував, що в нашій країні є стільки експертів з деолігархізації». Але насправді будь-який нормальний студент-першокурсник юридичного чи економічного факультету розуміє, що неможливо подолати панування олігархату просто ухваливши якийсь один закон, єдина реальна функція якого зводиться до створення "реєстру олігархів".

Відповідно до президентського законопроекту, наслідком включення особи до «реєстру олігархів» є лише заборона їй здійснювати внески на підтримку політичних партій та бути покупцем у процесі приватизації об'єктів великої приватизації. Але насправді ці норми дуже легко обійти. Так, олігархи ВЖЕ зазвичай здійснюють фінансування партій не особисто, а через підставних осіб. Те ж саме стосується і приватизації. Крім того, переважна більшість стратегічних підприємств в Україні вже приватизовані олігархами, тому для справжньої деолігархізації потрібна їх націоналізація, а не обмеження приватизації, коли по-суті вже немає що обмежувати.

Ще одне питання: так звана «декларація про контакти», яку мають заповнювати посадові особи, що мають зустрічі з олігархами. Загалом сама ідея щодо такої декларації є правильною, але ключове питання у тому, якою буде відповідальність за порушення норми про подання цієї декларації. А у законопроекті зазначено, що «порушення обов'язку подання декларації про контакти, передбаченого цією статтею, є підставою для притягнення особи до політичної та (або) дисциплінарної відповідальності». Постає закономірне питання: що таке «політична відповідальність», яка, до речі, жодним чином не визначена у чинному законодавстві, і як до неї притягнути порушників закону?! І друге питання: чи зупинятиме «дисциплінарна відповідальність» високопосадовців, які обслуговують інтереси олігархів, маючи з цього шалений зиск?! Очевидно, що за порушення законодавчих норм щодо контактів з олігархами має бути кримінальна відповідальність, і лише тоді ця норма мала б якусь силу!

Насправді ж олігархічна система буде демонтована лише в результаті створення умов для того, щоб олігархів в Україні не існувало в принципі.
---
продовження: https://t.me/levchenko_ua/602 Відкрити / Коментувати

2021-06-07 21:35:15 Правильне рішення на яке він має повне право, тож немає питань, крім одного.

А хто тепер буде відповідати за ту фракцію прислужників злобудовної мафії, яку Притула на своєму прізвищі завів у Київську міську раду? Адже без нього не було б там фракції "Голос", а відповідно було б на кілька негідників менше. А можливо була б навіть і нормальна фракція іншої партії, якби тисячі активних киянин не задурили агітацією за "Голос" як "єдину прохідну опозицію до корупції Кличка".

Хтось бачив чи було десь офіційне вибачення Сергія за мандати тих негідників?

Але, в будь-якому випадку, в листопаді 2021 вже можна буде працювати над відкликанням тих брехунів, тож подивимося чи він використає весь свій медійний потенціал аби допомогти в зборі підписів щоб їх позбутися, так само як він його використовував восени 2020 року, аби ті персонажі отримали свої тепленькі місця в Київраді. Принаймні ми - Народовладдя - йому точно нагадаємо. ;) Відкрити / Коментувати

2021-06-07 20:35:43 Останні "плівки Медведчука" вчергове показали, що представники олігархії не можуть і не будуть по справжньому захищати національні інтереси. Відновлення територіальної цілісності та забезпечення геополітичної суб'єктності України можливе тільки під керівництвом дійсно народної партії, а не політиків з числа 1% найбагатших.

Детальніше про це - у відео мого виступу на програмі "Право на владу":

Відкрити / Коментувати

2021-06-07 15:54:20 81 нардеп-мільйонер орендує житло за бюджетні кошти

Більшість українців не можуть собі комфортно дозволити оренду нормального житла у великих містах. Здебільшого на це йдуть останні гроші з сімейного бюджету... Але аналізуючи декларації народних депутатів можна побачити, що більшість з тих, хто сьогодні отримує компенсацію від держави за оренду житла, зловживає своїми депутатськими повноваженнями та винаймає це житло за кошти звичайних українців, попри те, що ці "народні" депутати можуть самі спокійно це собі дозволити.

Вдумайтеся: зі 147 народних депутатів, які орендують житло за бюджетні кошти, 81 депутат має на своїх рахунках більше одного мільйона гривень. Серед депутатів-мільйонерів найбільше представників фракції «Слуга Народу» (67 осіб). По 4 депутати-мільйонери, які орендують житло, входять до складу груп «За майбутнє» та «Довіра», 2 депутати – позафракційні, 2 – члени ЄС, 1 – «Батьківщини», 1 – «ОПЗЖ». І це лише ті кошти, які офіційно вказані в декларації...

Ось 10 найбагатших депутатів, які отримують бюджетні кошти на оренду свого житла:

Олег Воронько, «Слуга Народу», задекларував 129 млн. грн;
Сергій Магера, позафракційний, 25,5 млн. грн;
Остап Шипайшло, «Слуга Народу», 22,5 млн;
Олександр Трухін, «Слуга Народу», 20,9 млн;
Анатолій Урбанський, «За майбутнє», 19,8 млн;
Олександр Пономарьов, ОПЗЖ, 19,3 млн;
Олег Мейдич, «Батьківщина», 14 млн;
Валерій Лунченко, «Довіра», 12,8 млн;
Степан Чернявський, «Слуга Народу», 11,5 млн;
Павло Павліш, «Слуга Народу», 10,8 млн.

Найцинічніше те, що всі ці політичні сили безсоромно палко розповідають байки по телеефірах, про те, як вони "всім серцем переживають" за добробут українського народу. В той же момент, вони грабують наш народ навіть в таких дрібницях, як компенсація вартості оренди житла.

Партія Народовладдя вимагає від Верховної ради України відмовитися від цієї ганебної практики, коли депутати-мільйонери отримують народні кошти на оренду свого житла.

Закликаємо всіх робити висновки й обов'язково запам'ятовувати ті партії, які дозволяють своїм депутатам таке неподобство. Щоб потім на виборах не ставати вкотре жертвами цих шахраїв! Відкрити / Коментувати

2021-06-06 15:12:53 Сьогодні в Україні відзначають День журналіста. Ця професія є дуже важливою, а водночас – складною, а часто і доволі небезпечною. Так, журналісти-розслідувачі, які викривають корупцію можновладців, ризикують заплатити за це своїм здоров’ям, а інколи і своїм життям. Георгій Гонгадзе, який викривав корупцію режиму Кучми, Ігор Александров, який розслідував злочини кримінально-олігархічного клану Януковича-Ахметова, Борис Дерев’янко, який розповідав одеситам про корупційні оборудки місцевої влади, та багато інших журналістів були вбиті за те, що доносили людям правду та боролися з несправедливістю.

Всього починаючи з 1991 року понад сімдесят журналістів були вбиті у зв’язку зі своєю професійною діяльністю. Після початку російсько-української війни професія журналіста стала ще більш небезпечною. Так, з 2014 року на фронті загинули дев’ять українських журналістів, багато військових кореспондентів зазнали поранень.

Важливість професії журналіста дійсно важко переоцінити. На превеликий жаль, в Українї її масово дискредитують особи, які називають себе «журналістами», а насправді є прислужниками олігархії та її «місцевих князьків». Вони продукують в їх інтересах проплачені замовні сюжети та статті, оббріхують незалежних політиків і громадських активістів, тим самим задурюючи суспільство. Не маючи нічого спільного зі справжньою журналістикою, такі псевдо-журналісти кидають тінь на всю професію.

Але, попри все це, в Україні є багато справжніх журналістів, і саме їх від імені всієї нашої команди Народовладдя я хотів би привітати з професійним святом.

Легкого Вам пера, творчої наснаги, заслуженої слави та достойної оплати праці! Відкрити / Коментувати

2021-06-05 19:57:57 Кличківська злобудовна мафія (цього разу депутат Київради від "Європейської Солідарності" Баленко) хоче знищити майже 20 гектарів унікальної для мегаполіса незайманої природи ледь не в центрі столиці - Совські ставки.

Подивіться мій стрім звідти, Ви не повірите, що це - Київ!

Давайте разом зробимо все можливе, аби зберегти цю надзвичайну місцину для наших нащадків!

https://fb.watch/5XpG14tbAR/ Відкрити / Коментувати

2021-06-04 19:36:34 Чи може шахтар або металург дозволити собі особистого стиліста? А Нестор Шуфрич із ОПЗЖ, який бреше, що він представляє виборців робітничих міст сходу України - може.

Журналісти зазняли, як Шуфрич в парламенті переписувався зі своїм особистим домашнім "адміністратором", який підбирав йому білизну. Адже Шуфрич - один із власників приватної частини газовидобувної галузі України. Він та його "соратники" по фейковій "опозиції" наживаються на грабіжницьких тарифах, проти яких, буцімто, виступають. І саме завдяки цьому та недоплаченим зарплатам найманих працівників вони можуть дозволити собі утримувати цілу армію прислуги.

І слід чітко розуміти, що будь-які зміни на краще в Україні будуть можливі тільки тоді, коли більшість в парламенті буде у СПРАВЖНІХ представників більшості українського народу, людей праці - найманих працівників та самозайнятих. І це також означає, що ці представники мають вести відповідний стиль життя. Хочеш жити краще - витягуй із бідності своїх виборців, а не навпаки. Відкрити / Коментувати

2021-06-04 18:37:43 Речниця Ахметова Анна Терехова заявила, що "Рінат Леонідович олігархом себе не вважає і був би здивований, якби його визнали таким. Рінат Ахметов – найбільший український інвестор. Компанія SCM вже понад 20 років інвестує в Україну, і є найбільшим роботодавцем та платником податків".

Ну-ну...

Спочатку ти отримуєш за копійки державні стратегічні підприємства, платиш працівникам мізерні зарплати, виводиш мільярди щороку з України та купуєш зі своїм сином палаци у Франції та Швейцарії, а потім оголошуєш себе "інвестором та роботодавцем".

Це ж як сильно треба зневажати український народ, щоб ось такі заяви робити... Відкрити / Коментувати

2021-06-03 22:45:26 Сьогодні нарешті був опублікований офіційний текст законопроекту Зеленського "про олігархів".

Він мало чим відрізняється від попереднього варіанту, який був раніше опублікований журналістами "Дзеркала тижня". І так само він не має нічого спільного зі справжньою деолігархізацію.

Більше того, навіть ті більш-менш нормальні норми, які були в першому варіанті (про контроль олігархів над ЗМІ) й ті зникли.

Детально (з цитуванням конкретних норм) розповідаю про цю бутафорію на відео, тож рекомендую до перегляду.

P. S. Також пояснюю в чому мала б полягати справжня деолігархізація від народної влади.



Відкрити / Коментувати