2021-05-08 13:05:37
Капітану 1 рангу морської піхоти Івану Оникійовичу Залужному вже 102 роки. Він поховав онука, який пішов захищати Україну на Сході країни. Його звали в честь діда, теж Іваном, йому було всього 23 роки, коли ворожі кулі забрали у нього життя. А йому б ще жити і жити...
Хіба думали ветерани Другої світової війни, що доживуть до днів, коли їхні онуки та правнуки знову воюватимуть - із кремлівським Гітлером сьогодення?!
...У 1939 році на українські землі прийшло пекло Другої світової війни - однієї з найбільших трагедій в історії людства. Оскільки на той час ми не мали своєї державності, це лихо прийшло на наш народ саме у вересні 1939 із нападом гітлерівської Німеччини на Польщу, в складі якої перебувала Західна Україна. У червні 1941 пекло війни охопило наші землі повністю. Ця війна залила кров'ю півсвіту, але найбільше жертв було саме серед українців.
І в ці дні роковин, і повсякчас викликає смуток декілька речей:
1. Апелюючи до патріотизму, декотрі люди закликають не шанувати ветеранів Другої світової війни. Не усвідомлюючи, що ці люди, яких лишилось так мало, воювали не "за Родину! За Сталина!", а за свій дім, за свої родини. Що ці люди ризикували життям, здоров'ям і свободою, воювали із нацистським режимом, з яким боровся увесь цивілізований світ. Вішати на цих дідусів і бабусь злочини сталінського терору - абсолютне безглуздя. Зрештою, багато фронтовиків самі постраждали від репресивної машини Сталіна у повоєнні роки.
2. Проросійські сили намагаються всіляко політизувати спогади про Другу світову війну, про перемогу над нацизмом. Їхня спроба провести 9 травня сепаратистські шабаші, які в дійсності не мають нічого спільного із вшануванням ветеранів, а навпаки є знущанням над ними і глумом на їхнім подвигом.
3. В Україні, як і в багатьох інших державах, на жаль, суспільство досить м'яко реагує над ганебним явищем, коли "ряжені" ветерани, які народилися вже після війни, обвішуються "липовими" орденами, чекаючи вітань і подарунків. Це не менший глум над тими, хто реально воював. У багатьох випадках "ряжені" - штатні активісти Комуністичної партії та інших проросійських сил. Причина їхньої активності у пункті 2.
4. Українці воювали з нацизмом також у складі Української Повстанської Армії. В силу багатьох історичних обставин, багаторічного вичорнення УПА радянською і російською пропагандою, процес примирення українців, які воювали в різних арміях - досить важкий і болючий. Та коли бачиш, як ветерани-червоноармійці тиснуть руки ветеранам-упівцям - серце сповнене радості. Вони зі схилу прожитих літ знаходять мудрість розуміти, що Україна в нас одна. А горе-політики і далі собачяться між собою, поливаючи брудом то ветеранів УПА, то червоноармійців.
В цілому політизація цієї надзвичайно важкої і кривавої сторінки нашої історії і є найбільшою проблемою. Замість пошуку політичних дивідендів раджу і словом, і ділом шанувати ветеранів Другої світової війни, шанувати ветеранів російсько-української війни на Донбасі.
P.S. Чотири роки тому помер ветеран-танкіст, знаменитий лікар Іон Деген, який, на мою думку, написав найкращий вірш про Другу світову. У 2015 Деген був у Москві, де йому задали провокаційне питання щодо України, на що він відповів, що це його Батьківщина і не шанувати він її не може. А про війну Деген написав у 1944 році пронизливо до кісток:
Мой товарищ, в смертельной агонии
Не зови понапрасну друзей.
Дай-ка лучше согрею ладони я
Над дымящейся кровью твоей.
Ты не плачь, не стони, ты не маленький,
Ты не ранен, ты просто убит.
Дай на память сниму с тебя валенки.
Нам ещё наступать предстоит.
110 views10:05
Л
