Про те, що можна було вилікуватись всього за пару місяців, він | Лікар Дубровський

Про те, що можна було вилікуватись всього за пару місяців, він навіть і не чув. Про те, що безкоштовно – навіть і не міг подумати… Поки проходило його життя та неминуче насувався страшний кінець, в медицині настала справжня революція. Добре, що ми зустрілись. Встигли.

******************************************************
Що змінилось в медицині в лікуванні гепатитів за останні роки? Чи всі гепатити однакові?

Гепатити бувають різні. Токсичні, жирові, алкогольні, аутоімунні, вірусні тощо. Серед вірусних виділяють А, В, С, Д та Е. Є ще рідкісні види, але це зараз неважливо.

Яка принципова різниця між А, Е та В й С? Звісно, шляхи передачі.

Але я хочу зосередити увагу на питанні, чому від одних гепатитів одужують самостійно, від інших – треба лікування?

Наша імунна система побудована так, що інфекційний патоген треба якомога швидше вбити. Могутній арсенал зброї добре налаштований на таку задачу. Проте, певні мікроорганізми знищити доволі важко, адже вони потрапляють в клітину та хитро захищаються. Вірусні гепатити – саме такі.

Імунна система з таким типом “ворогів” розправляється дуже жорстоко. Вбиває разом із зараженою клітиною. В даному конкретному випадку – гине клітина печінки. Коли ми здаємо біохімію печінки (маркери ураження печінки) – ми бачимо кількість внутрішньоклітинних ферментів (АЛТ та АСТ), які вийшли, в основному, із пошкодженого гепатоцита (клітина печінки). Тобто, роблячи такі аналізи, ми оцінюємо опосередковано, як багато зараз вмирає клітин печінки.

Так от, коли людина хворіє на гепатит А, Е, та В – йде масивна атака на печінку. Імунні клітини просто нищать бідолагу, аби очистити її від вірусів. В принципі, це допустимі втрати. Печінка добре відновиться, потім, після одужання. Головне, щоб імунна система не переграла та не знищила більше ніж треба клітин печінки. Останній варіант – фульмінантний гепатит – дуже небезпечний стан, який вже загрожує життю. Тоді треба “виключати” імунну систему гормонами та проводити плазмаферез, втручаючись в імунологічний безлад.

На щастя, таке буває вкрай рідко, та, в більшості випадків, одужують від гепатитів А, Е та В нормально, без особливого лікування. (Іноді, якщо імунна система слабка, гепатит В може перейти в хронічний. Гепатит Е дуже небезпечний для вагітних. Це велика окрема проблема).

Вигляд хворі мають, звісно, кепський – жовті, без апетиту, виснажені, мляві. Але це тимчасово. Все відновиться.

Проте гепатит С – найхитріший. Вірус, що викликає гепатит С, дуже коварний та підступний. Уникаючи прямої атаки, ховаючись та поводячи себе наче як безпечний сусід – вірус гепатиту С оселяється в печінці на десятиліття. Імунна система не в змозі його знайти та повноцінно вбити. І такі схованки погано закінчуються: через багато років пошкодження печінки стають практично незворотними. Це все вже дуже серйозно та лікується надзвичайно складно. А буває, що й зовсім невиліковна ситуація – набутий цироз або рак печінки.
А причина в тому, що вірус гепатиту вчасно не помітили. Ласкавий вбивця, як називають гепатит С, робить свою справу непомітно та неквапливо.

Попри те, що від гепатитів А, Е та В людина одужує зазвичай самостійно, є ще й дуже ефективні вакцини. Вакцини від А та Е рекомендуються мандрівникам в екзотичні країни. Від В взагалі рекомендовано щепитись всім без вийнятку, адже неочікуваних шляхів зараження доволі багато (вакцинація від гепатиту внесена в календар профілактичних щеплень) – з метою уникнути важкого перебігу чи хронізації процесу.

Від гепатиту С вакцини, нажаль немає. Занадто сильно це мутуючий вірус, є багато складнощів для побудови та індукції адекватної імунної реакції. Вже пройшли роки, і ніяк не вдається створити щось ефективне.

Дуже довгий час гепатит С був приговором для багатьох особисто та надзвичайно серйозною проблемою для всього світу в цілому. Лікування було дуже дороговартісне, складне, з важкими побічними реакціями та недоступністю для певних груп населення (виражені протипокази).