Література

2021-07-12 18:00:06 Як я помру, до мене не підходь,
І рук своїх ти не клади на мене,
Бо дотик твій відчує моя плоть,
І серце стрепенеться вже студене.
Та на моїм обличчі не сяйне
Щасливий усміх – познак воскресіння,
І мука смерті знов скує мене,
І знову плоть мою оберне в тління.
Та ні! Прийди і доторкнись чола,
Де застигати будуть риси вперті.
Дай тої муки, що в житті була
Безтямою мого кохання й смерті.

Дмитро Павличко Відкрити / Коментувати

2021-07-11 19:30:00 ​​«Ти так часто поспішаєш, що не завжди встигаєш помітити, яка пора року навколо, який час доби. Це добре, я радію, що ти такий зайнятий — певно, це ознака того, що ти на правильній дорозі, та все одно — зупинися на хвилину».

Любко Дереш
«Спустошення» Відкрити / Коментувати

2021-07-11 14:00:48 Привіт.
Є в телеграмі крутезний книжковий блог «Книжковий Острів».

Там ви знайдете найкращі книги, які допоможуть вам почати жити усвідомлено.
Та навчать любити себе, такими як ви є.

Підписуйтесь!
Це поки що єдине місце.
Де з любов'ю до читачів розповідають про книги. Відкрити / Коментувати

2021-07-10 18:30:00 «Людина може робити те, що вона бажає, але не може забажати чогось бажати».

Артур Шопенгауер Відкрити / Коментувати

2021-07-09 19:00:04 ​​Все на світі повік не вмирає,
І в ефірі живе кожен звук.
Через тисячу літ хтось піймає
Білий стиск твоїх трепетних рук.

І гірке, що мене отруїло,
Буде радістю внукам моїм,
Бо у слові озветься стокрило
Тишина, перетворена в грім.

Всі закохані – завжди безстрашні,
Тільки болю їм, тільки б їм мук... –
Так вонзай же мне, ангел вчерашний,
В сердце острый французский каблук!*

* Рядки А. Блока.

Максим Рильський
Літо 1945 р. Відкрити / Коментувати

2021-07-08 18:50:00 «Люди помічають колір дня лише на світанку і при заході сонця, а я добре знаю, що кожної секунди день пронизують міріади відтінків та інтонацій. Навіть одна година може містити в собі тисячі різних кольорів. Жовтих, як віск, забризканих крапельками кольору блакитного марева. Похмурих, як темрява. Така вже у мене робота, що я вирішив для себе їх помічати».

Маркус Зузак
«Крадійка книжок» Відкрити / Коментувати

2021-07-07 18:10:00 ​​«Бувають люди, характер яких — як шматок землі з золотоносним прошарком, про який нічого не знає власник».

Джонатан Свіфт Відкрити / Коментувати

2021-07-07 15:00:16 ​​Якщо ти один із тих, хто каже, що краще один раз побачити, ніж сто почути – канал Фотохроніка саме для тебе. Перенесись на десятки літ у минуле, щоб побачити знакові злети людства – або падіння, як на світлині.

@pictureshistory Відкрити / Коментувати

2021-07-06 18:00:04 Не завидуй багатому,
Багатий не знає
Ні приязні, ні любові —
Він все те наймає.

Не завидуй могучому,
Бо той заставляє.
Не завидуй і славному,
Славний добре знає,
Що не його люди люблять,
А ту тяжку славу,
Що він тяжкими сльозами
Вилив на забаву.

А молоді як зійдуться,
Та любо та тихо,
Як у раї, — а дивишся:
Ворушиться лихо.

Не завидуй же нікому,
Дивись кругом себе,
Нема раю на всій землі,
Та нема й на небі.

Тарас Шевченко Відкрити / Коментувати

2021-07-05 17:30:07 ​​«Проблеми ж – як божевілля. Буйних ще можна вилікувати, а тихопомішані – то вже навік».

Ліна Костенко
«Записки українського самашедшого» Відкрити / Коментувати