Get Mystery Box with random crypto!

Яна про Літературу 🫡

Логотип телеграм -каналу lovingbooksandart — Яна про Літературу 🫡 Я
Логотип телеграм -каналу lovingbooksandart — Яна про Літературу 🫡
Адреса каналу: @lovingbooksandart
Категорії: Література
Мова: Українська
Передплатники: 2.63K
Опис з каналу

Привіт! Тут ми говоримо про літературу і її творців, розшукуючи цікаве і забуте в архівах, спогадах і на полицях з пилюкою.
Реклама і т.д. – @yanaforeveryoung

Ratings & Reviews

3.00

3 reviews

Reviews can be left only by registered users. All reviews are moderated by admins.

5 stars

0

4 stars

2

3 stars

0

2 stars

0

1 stars

1


Останні повідомлення

2022-10-06 18:38:42 я намагалась вмістити туди смайлики, щоб читати було легше, але просто не вистачило символів :(

так що доведеться читати отаке от.... з великими абзацами і купою тексту
160 viewsЯна, 15:38
Відкрити / Коментувати
2022-10-06 18:18:01 вже говорили тут про видання-рукавичку «Літературний ярмарок», в якому дружньо зібрались лисички, зайки і білочки: в нашому випадку, футуристи і неокласики.

Настав час поговорити про кардинально інший журнал «Нова генерація». Після чотирьох спроб створення журналу, у Семенка на п’ятий раз нарешті вийшло! бо Бог комунізму любить число п’ять…

Отож бо, що там такого незвичайного? По-перше, це найзбитковіший альманах з тогочасних: в рік фінансування складало приблизно 47 тисяч карбованців з прибутком в п'ять тисяч карбованців і вартістю 70 копійок... Не дуже вигідним був, але журнал проіснував три роки, друкуючись при цьому щомісячно. Рішучі творці відшукали заховані скарби Полуботка чи попросили у друзів-неокласиків карту приватбанку на п'ять хвилин? В чому таємниця такої живучості?

Справа в тому, що весь час існування "Нова ґенерація" жила за рахунок фінансування радянською владою, надрукувавши цілих 36 випусків з 2-ма спеціальними: виробничим та архітектурним. Дурість комуністичної влади у питаннях грошей, очевидна, звичайно, але окрім цього є ще одна причина – власне, спрямування журналу. На відміну від різноманіття Літ. ярмарку і європейськості ВАПЛІТЕ, Семенко пропонує мистецтву 2 важливі речі, які виділяють його творіння серед інших:

1. епатаж не заради епатування, а нарешті теоретичне обґрунтування і побудова нового, РЕВОЛЮЦІЙНОГО (ось тут причина фінансування) мистецтва. Тобто не "нам не подобається просвітянство, тому поб'ю свою дружину-вчительку за це", "нам не подобається просвітянство і ще дуже багато чого, але от що ми пропонуємо суспільству взамін".
2. знайомство зі світовим авангардом; новий рівень створення альманахів.

Заявляє про себе альманах гучно: яскрава жовта обкладинка, використаний ескіз Оскара Шлеммера для оформлення і на перших же сторінках маніфест цінностей – за (всі перелічувати не буду) комунізм, винахідництво, якість і ліве мистецтво! проти провінціялізму, хуторянства і аморфних мистецьких організацій!
що ж могли читачі знайти, мандруючи сторінками альманаху? по-перше, ДУЖЕ рекомендую ознайомитися з Ґенерацією хоча б візуально: одразу відчуєте, наскільки західним, натхненним і продвинутим він був.

по-друге, парадоксально, але називаючи Хвильового з його ідеями Європи націоналістом Семенко з товаришами впевнено ознайомлював читачів з європейським! Журнал регулярно містив огляди, переклади з західних книжок і журналів, які передплачувались редакцією, насамперед зі знаменитого французького щомісячника «Cahiers d’art», багато з німецьких «Das Kunstblatt», «Die Literarische Welt», «Der Sturm», «Bauformen Moderne», «Das Neue Frankfurt», з органу французьких комуністів, газети «L’Humanité», й органу італійських футуристів, журналу «Noi» – це тільки частина! Такого різноманіття європейського не містив навіть альманах від ВАПЛІТЕ.

не забували в Ґенерації і про авангард візуальний – в друк виходили чорно-білі репродукції робіт багатьох кубістів, а саме Ганса Арпа, Віллі Баумайстера, Умберто Боччоні, Хуана Ґріса, Джорджо де Кіріко, Пауля Клее, Фернана Леже; окрім цього писали й про архітектуру, фотографію і постери, думаю, бажаючи змінити трохи літературоцентричність нашої культури і здобути нові можливості для творчості.

купка іноземних імен могла вас втомити, тому перейду до старого знайомого:на замовлення Семенка сам Казимир Малевич написав для журналу 10 теоретичних статей про сучасне мистецтво, до того відмовившись працювати у московському виданні.

"Нова ґенерація" продовжувала розвиватися, сторінки поповнювались новими іменами як і світових творців, так і наших – це було проривом українського авангарду, якого ще не бачив пролетаріат. зусиллями молодих ентузіастів культура нового часу готувалась на редакторській кухні журналу, в потрібних пропорціях змішуючи літературу, фотографію, театр і живопис!

це був момент найвищої напруги, а отже, кульмінація.
надалі закон СРСР унеможливив існування таких журналів.

"Нова ґенерація" була не просто альманахом, а могутнім союзом ідей, талантів і геніальності.
поки Зеров марив Європою далекою, Семенко просто давав її – авангардну й бурхливу.
186 viewsЯна, 15:18
Відкрити / Коментувати
2022-10-05 16:52:48
в тіктоці не зайшло, тож покажу вам тут уривок матеріалу, на який скоро з'явиться рецензія!

дайте знати реакціями і поширеннями, якщо чекаєте огляд!
309 viewsЯна, 13:52
Відкрити / Коментувати
2022-10-04 18:43:04 АГА, ПОПАЛИСЬ Вічно можна дивитися на три речі – як горить вогонь, як тече вода і як люди намагаються вирішити, що зробити з Тичиною. ! не забуваємо про вподобайки! Напевно, з початком навчального року пов’язана ця масова істерія, яка дійшла навіть до…
353 viewsЯна, 15:43
Відкрити / Коментувати
2022-10-04 18:37:01 АГА, ПОПАЛИСЬ

Вічно можна дивитися на три речі – як горить вогонь, як тече вода і як люди намагаються вирішити, що зробити з Тичиною.

! не забуваємо про вподобайки!

Напевно, з початком навчального року пов’язана ця масова істерія, яка дійшла навіть до створення петиції про усунення поета зі шкільної програми…

Юні герої шкільних парт з маніакальним бажанням існування української літератури як винятково героїчної і переможної асоціюються в мене з самокритичною (інколи пані Оксана так інколи може) цитатою Забужко:

«Поразки ж мене тоді цікавили мало – в національній спадщині я ще по-соцреалістичному вишукувала не поразок, а перемог».

І останніх в нашій літературі справді безліч: Іван Коваленко, який принципово не друкувався в радянських видавництвах; Василь Стус, героїчність котрого навіть не потребує пояснень; Іван Світличний, який був духовним центром шістдесятицтва і зберігав у себе вдома купу нелегальних матеріалів – перелічувати можна ще дуже довго, але… є у нас ще Тичина, Бажан, Драч і Домонтович. З існуванням цих постатей української літератури багато хто не хоче миритися, оскільки досі по-соцреалістичному прагне більше самопожертв, більше розстріляних в Сандармосі, більше закатованих! Про таких Віра Агеєва пише:

« Українці надто довго отримували мазохістське задоволення від розповідей про власне приниження і гноблення. Підносилися настрої самопожертви, посвяти й героїчного самозгорання, врешті – надмірність потоків сліз над неволею/недолею у цій культурі таки очевидна.»

Зазначає про таке явище публіцистка в минулому часі, хоча українці досі замість рефлексії і усвідомлення історичного контексту обирають відрікатися від тих, хто, за їхніми мірками, не може називатися героєм. Абсурд цього дитячого підходу виявляється у геніальних пропозиціях вивчати Тичину на уроках зарубіжної (!!!) літератури: тобто, для типового українця вибір між – зрозуміти обставини, також величезний внесок поета в культуру і відцуратися цієї постаті взагалі – очевидний.

Я не кажу вам любити Тичину і письменників зі схожих на його історію, але, попри небажання і максималізм, спробуйте зрозуміти історію, яка зробила їх саме такими.

Чому навіть Стус зміг це зробити і вважав Тичину такою ж жертвою розстріляного відродження, як і Підмогильного, Куліша, Хвильового? Не пробачав, звичайно що ні – але віддавши себе фізично і духовно Українській справі, він розумів тих, хто чинив інакше. То може і вам, дорогі герої українських інтернетних баталій, знайти в собі сили для цього теж? Чи в гонці за перемогами викреслимо всіх, хто не вгодив?

Спішу попередити – тоді нікого, і вас в тому числі, не залишиться.
371 viewsЯна, 15:37
Відкрити / Коментувати
2022-10-04 18:20:09
сьогодні будемо говорити про
323 viewsЯна, 15:20
Відкрити / Коментувати
2022-10-03 19:06:09 ну і єдине, що рятувало під час читання – це жарти про пані Бровари.

лайфхак для майбутніх мандрівників сторінками цієї книги...
366 viewsЯна, 16:06
Відкрити / Коментувати
2022-10-03 18:08:01 Гюстав Флобер «Пані Боварі»

письменник розповідає нам про неймовірно важкий життєвий шлях молодої панночки Емми – від доньки заможного фермера до старої барині на уламках минулих радощів. і здавалося би, мені, як прихильниці романів Джейн Остін мав би сподобатися схожий сюжет з усіма пишністю, різнобарвністю і гострим гумором, але... книга мені настільки не подобалася, знуджувала, забирала час, що причину такої нелюбові до неї я зрозуміла тільки в кінці.
просто не вистачало терпіння, емпатії до інфантильної і дурної головної героїні Емми: не було жалю, оскільки всі важкості життя були здобуті винятково завдяки її максималістським вибрикам і наставленням рогів чоловіку; не було радощів за вдалі любовні інтриги пані, бо в цей же час вона нехтувала чоловіком і дитиною.

читаючи, хотіла я тільки одного – сміливця, який б викрив всю брехню Емми, змусив відчути б неймовірний сором і огиду до самої себе.

якщо в ваших силах читати книгу, приблизно 380 сторінок якої я відчувала ненависті більше, ніж навіть до Гаррі з "реквієм по мрії", коли він знову відбирав у мами телевізор і віз в ломбард (бо не було грошей на дозу) – то ця книга для вас. з позитивного виділю, що викликати таку сильну емоцію літерами на папері теж треба вміти: отже, віддаю належне таланту Флобера за це + за елегантно змальовані сцени трагедій і драм. в майбутньому планую ознайомитись з іншими книгами письменника: сподіваюсь, з менш марнославними головними героями, бо сил моїх на це просто не вистачає.

оцінка...навіть не знаю: як звичайна читачка без аналізу б емоцій щодо книги поставила 4/10 і потребую відпочинку від читання.
як (занадто пафосно звучить, знаю) дещо літературний критик ставлю тверду вісімку з десяти через причини, пояснені вище.

чи читали цю книгу ви?
364 viewsЯна, 15:08
Відкрити / Коментувати
2022-10-02 20:07:15 якщо вам сподобалась вікторина
(я сподіваюсь, що так )

то відправляйте друзям посилання на перше питання в ній своїм друзям і проходьте разом!

https://t.me/lovingbooksandart/2075

от власне і посилання на перше питання
378 viewsЯна, 17:07
Відкрити / Коментувати
2022-10-02 18:57:01 скільки маєте правильних відповідей? пишіть
366 viewsЯна, 15:57
Відкрити / Коментувати