Культ Чучхе з присмаком ревО

2021-12-18 12:55:36 Етап закінчився.
Далі я сам. Відкрити / Коментувати

2021-12-17 05:35:03 Епізоди, люблю, я Відкрити / Коментувати

2021-12-17 05:19:43 Можна просто кохати, так? Відкрити / Коментувати

2021-12-11 16:09:34 Уйобую зі Львова, всім удачі в місті рейвів, шльондр і гніту. Відкрити / Коментувати

2021-12-11 15:05:26 Говорити прямо.

Так, давай - уявимо, що ти сидиш за столом з... Ой. Я, здається, трохи забіг вперед. Давай знову, друже.

Говорити прямо – дуже важливо. Це певною мірою безпосередньо впливає на те, що ти отримуєш від життя. Хочеш отримувати саме той досвід, який цікавий? Кажи прямо.

Не соромся. Зайва прямота хоч і потребує рішучості, але вона не є поганим тоном. Вона спрощує життя, робить все яснішим. Ніхто від цього не програє, соромитись нічого.

Ти нічого не втрачаєш. Давай по прикладу? Уяви, що ти сидиш за великим сімейним столом, де кожну страву розраховано на одну - дві порції.

Ти вважаєш, що одному із родичів хочеться суп, а тому й не чіпаєш його. Ти їси пасту, яка тебе зовсім не цікавить. А родич, у свою чергу, залишає іншому пюре із гарніром, яке він любить. Сам він давиться супом, який не дуже й любить. А третій родич їсть пюре, хоча вважав за краще пасту.

До чого це? До того, що ти ніколи не можеш знати, що думає інша людина, доки не спитаєш прямо. Ти не програєш від цього у жодному разі. Відкрити / Коментувати

2021-12-11 14:47:47 втрачаю квадрантні метри
кімната йде з-під ніг
я в ахуї
кішка в шоці
світ не такий простий як хотілося
зникає частіше ніж гроші Відкрити / Коментувати

2021-12-11 14:46:45 а я не знаю, де ти і з ким
не знаю, що ти і як ти
хоча розумію все сам

хоча...

і в голові одне
на репіті
репіті, блять Відкрити / Коментувати

2021-12-11 14:42:06 Ей ти. Привіт.

Я буду вже п'яний і ще нещасніший, ніж зранку. Вона стоятиме біля бетонної стіни клубу. Звідки я це знаю?
Таке трапляється щоразу. Я пірнаю на дно пляшки і шукаю повію, єдину повію, яка мене розуміє. Щоб у її обіймах отримати сурогат того, що я проїбав, так і не отримавши.

Але навряд чи вона відповість мені.

Не має значення. А я вже забув твій голос, твоє обличчя, і на вулиці я довго вдивлявся в твої риси. Мені знадобився час, щоб упізнати тебе.
Смішно. Колись мені здавалося, що твій погляд залишиться татуюванням на найвиднішому місці моєї психіки. А тепер я вже перестав шукати людину, якій міг би піздостраждати на вухо. Хоча мимоволі все ж таки займаюся цим, як перебравши горілки і струганувши на холодний бетон стін центру міста.

На бетон тих стін, де ввечері стоятимеш ти. Відкрити / Коментувати

2021-12-11 14:38:39 мій лікар з прізвищем Майєр
знову випише півкілограма кальос.
скаже, що дорога моя не пряма
і я зап'ю антипсихотики - сльози
у паперовому стаканчику
на візку у медсестри,
а в процедурці знову накачують мене
феназепамом. на вечерю сьогодні
буде страх і сором
та інші дрібниці.

прийде на обхід лікар,
запитають як справи.
я відповім: норм, ховаючи відкриті рани
у чорних печатках
долонь.
ні, лікар-мудак,
все точно нормально,
я вже пройшов півдороги до нірвани.
тільки дай мені ладан і дай мені кадило.
і дробовик,

я говорив про іншу нірвану. Відкрити / Коментувати

2021-12-09 03:50:40 Я просто хочу спати! Відкрити / Коментувати