*** вогонь чи тільки видимість вогню обачна радість вироджена | Юлія Мусаковська. Вірші.

***
вогонь чи тільки видимість вогню
обачна радість вироджена в острах
не оминаю ні не омину
стрілу яка летить у мене гостра
летить і прошиває раз-по-раз
і знову розвертається й вертає
лиш стати і стояти мов гора
яка горить у серці мого краю —
серед буяння квітів польових
серед боїв биття за існування
приймай на себе міру зла лови
удари може битва ця остання
понад кістки знекровлених фортець
зерно плоди живі із крові й плоті
поглянь до зброї стали син отець
і дух між ними при своїй роботі
ділись поривом дихання гартуй
тримай за руку безсловесну відстань
і дому тінь тремтливу й золоту
неси нехай сія навіки й прісно

22.06.2022