Посейдон Визбирує шматки мушель. Дбайливо, мов рештки чийог | Юлія Мусаковська. Вірші.

Посейдон

Визбирує шматки мушель. Дбайливо,
мов рештки чийогось втраченого дому.
Гострі краї; рани, які ніколи не замовкають.
Цар морів Посейдон
в синій кепці з «Формулою-1»,
насилає бурю — каламутить воду
біля самого берега,
карає неслухняних пуголовків.
Перевертає гілкою нібито скам’янілу
морську зірку,
догори світлим боком — насаджує, як це буває,
власне відчуття прекрасного.
Зірка зненацька підводиться на променях,
на хитких ногах,
відстоює своє право на непомітність.
Раптом нізвідки — верткі прозорі рибини;
камінці та мох виявляються
дрібними рачками та крабами, кидаються врозтіч:
за що нам таке?
Посейдон, вражений до глибини душі, завмирає,
примовляючи бабине
«божезмилуйся».

2021