​​Миколаїв — це Україна Не кожному місту пощастило мати свого | Наші 1920-ті

​​Миколаїв — це Україна

Не кожному місту пощастило мати свого співця, а от у Миколаєва він був. Степан Крижанівський навчався в Миколаївському ІНО, тóму, що його тепер обстрілюють і руйнують орки, і писав про це місто душевні вірші, де Лиман пишеться з великої літери.

Степан Крижанівський
БЕРЕЗАНЬ

Над затокою
тане синь,
Тане синь
у часи світань,
У затоці стоїть масив —
Березань.
Десь позаду
Лиман у млі,
На Лимані
димлять кораблі
Та вітри
вали хвиль несуть
На піщану
Тендру-косу.
Березань!
Він один, один...
(Десь там
часу невпинний біг...)
Лиш іноді
рибалчі човни
Хлюпотять біля ніг.
Та пройдé на Херсон
пароплав,
В тихі води,
із дальніх морів,
Пасажир випадковий згада:
Розстріл Шмідта...
і П’ятий рік...
Не розтнуть його зойки ніч.
Це було,
це минуло,
нема...
Тільки хрест майорить вдалині,
Тільки море
шумить дарма!
Над затокою
тане синь,
Тане синь
у часи світань,
Непорушно стоїть масив —
Березань!

м. Миколаїв
1929

#наші20
#це_все_Україна