Nedward's Shelter 🍉 🇺🇦

2022-07-17 20:54:08 Ти та про яку пишуть вірші й пісні,
Не дописуюсь власні романи,
Бо для тебе листки затісні.
І чорнила все тягнуть в оману.

Біла пустош паперів вродлива,
Де я знов починав твій портрет,
Темний килим із плямами пива,
І натхнення, що прагне у злет.

До прекрасного, прямо до тебе,
До вродливих очей, поміж чар,
Прямо в серце, до стуку між ребер.
І до уст, що немов би нектар.

- Павло Іваніцький  
@nedward_poetry Відкрити / Коментувати

2022-07-16 21:16:22 Хмарне небо і ніч у тумані,
Розмальована врода роси,
Ми доволі знайомі й незнані,
Ми дві краплі гучної грози.

І опалене листя на віттях,
Ці дерева похилені вбік,
Ми пелюстки у літніх суцвіттях,
Ми молодість. Ми зрілий вік.

Спека вдень, прохолода під ранок,
Ми – це мова із пристрасних мов,
Ми – це небо і ніч у туманах,
Розмальована врода – любов.

- Павло Іваніцький  
@nedward_poetry Відкрити / Коментувати

2022-07-15 23:19:28 Думав записати кавер на "Червону Руту" сьогодні, вирішив дізнатись більше про Івасюка, і чесно, стало так прикро. Володимир Івасюк - український композитор-виконавець, мультиінструменталіст, поет. Герой України (2009, посмертно). Лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка (1994, посмертно), Республіканської премії ЛКСМУ імені Миколи Островського (1988, посмертно) та номінації "За внесок у розвиток музичної культури України XX століття" (2001, посмертно).

Про його смерть та історію взагалі мовчу. Важко.

А якщо тут досі присутні люди, яку вважають нормальним слухати оцю терористичну фігню, музику, вживати контент мовою вбивць, то йдіть туди куди вас послав наш захисник з о. Зміїний. Відкрити / Коментувати

2022-07-15 18:14:22 Я чезну в погляді твоєму,
Все розчиняючись в наївнім сні,
Пишу щоденно у малих об’ємах,
І компліментами, що вже такі чудні.

І я зникаю поміж шпальт й друківок,
І віддаю всю ніжність на поталу доль,
Писавши про пісні з твої платівок,
Вже знавши де дієз, а де бемоль.

І прислухаючись до звуку тих ударів,
Лежавши притиснувшись до плечей,
У тиші потемнівших магістралей,
Де чути ритми серця, посеред ночей.

- Павло Іваніцький  
@nedward_poetry Відкрити / Коментувати

2022-07-14 18:51:28 Коли світ відчувається миттю,
І не знаєш, чи завтра буде?
Я тону у небесній блакиті,
У зелених очах, між будень.

Обіймаю немов би за вчора,
Потім знов обійму, наперед,
І пишу їй чорнилом по шторах,
Кожен свій непрощенний секрет.

Про зізнання, про втому чи оду,
Що пишу кожен день невпопад,
І про те, як кохаю свободу.
Поруч з нею ця мить, час розрад.

- Павло Іваніцький  
@nedward_poetry Відкрити / Коментувати

2022-07-14 14:42:11 Відкрити / Коментувати

2022-07-11 23:04:29 Літо під номером двадцять три,
І небо все ще таке голубе,
Мамо, пробач за усі вечори,
Що тобі не писав. Люблю тебе.

Літо, що в скронях марніє війною,
І я не так часто бував у нас дома,
Та знаю, що батько за мною – горою.
І мені не байдужа уся його втома.

Літо, де я намагаюсь мовчати,
Літо чуттів і всіх сліз поза рідних,
Я все ніяк не міг, Вам, батьки, написати,
Бо не міг підібрати всіх висловів, гідних.

- Павло Іваніцький  
@nedward_poetry Відкрити / Коментувати

2022-07-11 22:17:50 Якесь таке, але най буде Відкрити / Коментувати

2022-07-11 15:48:09 І правило двох стін, подалі від вікон,
Ховав би тебе у обіймах, і сам би тремтів.
Ставав би щодень немов ліки,
Закривав би руками всі рани, лише без бинтів.

І притуляв би до себе, затуляючи вуха,
Щоб не чути тривог, забуватися в тиші,
В тихім шепоті моїм. Послухай.
Як тремтять на губах ці присвячені вірші.

- Павло Іваніцький  
@nedward_poetry Відкрити / Коментувати