nefspil

2021-06-04 22:45:57 ​​Давно тут не писав і м’яко кажучи забив на канал, але останнім часом мене тривожать багато речей, які відбуваються у світі кожного дня і я подумав, що аналізую цю всю інфу, але ніде нею не ділюся.
Що ж, почну.

З найбільш нашумівшої новини почну. Описувати від початку історію, яка відбулась у Білорусі не буду, бо всі вже в курсі, але дам коротку рецензію на інтерв‘ю з затриманим Романом Протасевичем.

Чесно кажучи, не буду здивований, якщо бідний білоруський «полонений» Протасевич під тортурами визнає, що це він отруїв Сталіна в 53-му, вбив Кеннеді у 63-му і врізався на двох літаках одночасно у будівлі всесвітнього торгового центру 11 вересня 2001-го. Диктаторський режим лукашенка зрежисує будь-яку виставу зі сльозами на очах...

Страшно і сумно дивитись на Романа.
Не тому що він герой чи антигерой. Не тому, що він типу «розкаюєтся» і каже що «поважає Лукашенка».

Страшно, тому що це і є обличчя тоталітарного режиму. Вбивчого режиму. Який катує та вбиває. Який вибиває зізнання і просто калічить людей.

Перед вами зламана людина. Яку на 99% ймовірності катували, ламали, знущались та просто морально знищують.

У 2020 році білоруси замість того щоб вимести рашистську непотріб зі своєї країни, казали «зате не так як в Україні».
На жаль, результат не забарився. І зламаний Протасевич стає символом ось цієї безнадії і жаху, які відбуваются в серці Європи.

Його не прийде ніхто захищати. Ніхто не дасть тягла озвірівшим правопохоронцям. Ніхто не викине вбивцю та терориста Лукашенка...

І це ще один урок для нас всіх. Ми не маємо НІКОЛИ допустити диктатуру та узурпацію. Ми не маємо дозволити комусь підім‘яти всі інституції та топтатись по Законах. Ми не маємо вірити брехні про «деолігархізацію» під соусом більшовицького «відняти та поділити». Бо за популізмом і узурпаціює йде диктатура.
Білорусь просто приклад для всіх народів світу, що відбувається, коли закриваєш очі спочатку на банальне порушення Законів та Конституції. Крапка. Відкрити / Коментувати

2020-01-03 19:26:54 ​​Подумав, що варто б привітати усіх з Новим роком, незважаючи на те, що припізнився вже на 3 дні!

Прошу вибачення

Бажаю кожному у 2020 році лише всього доброго.

Більше слухайте, спостерігайте, читайте, думайте, аналізуйте, розвивайтесь, і цінуйте миті життя.

З 2020 Вас! Відкрити / Коментувати

2019-08-23 23:02:55 ​​​​#звершилось

«Дані» або «інформація» стали сучасною нафтою. Цінність її росте щодня. Але чисте знання або володіння вартує, як і необроблена нафта, практично нічого. Особливо коли сьогодні її так багато! Нафту перетворюють в газ, хімікати, і т.д. шоб вона була прийнятна до виробництва. Те саме і з інформацією. Який сенс просто перешарювати статті в свому профілі і дивуватись шо ніхто не хоче це читати, який сенс розповідати про книжки/фільми просто скопіювавши опис з амазону і дивуватись шо всі це просто проскролили, який сенс передавати далі те що і так вже всім доступно, не переробивши це через себе і не створивши/пояснивши шось нове і унікальне? Відкрити / Коментувати

2019-08-04 19:29:20 Чому ми любимо відкладати справи на потім?

"Думати про нинішній момент і розважатись легше, ніж турбуватись про майбутнє і виконувати складну роботу, тож між розважальною і раціональною складовою нашої персональності виникає конфлікт."

Саме тому ми відкриваємо YouTube з котиками чи Google Earth і розглядаємо Індію півтори години тоді, коли зовсім не планували цього робити.

Але насправді задоволення перестають бути веселими і легкими, бо ми їх не заслужили, тож відчуваємо провину, страх, тривогу і відразу до себе.

Все це – постійні супутники прокрастинатора.

Саме паніка пояснює усі безглузді вчинки прокрастинаторів, котрі два тижні пишуть одне речення виступу, а потім раптово проявляють небачену працелюбність і пишуть вісім сторінок за ніч.
Дуже багато людей відчувають цю проблему, яка лише видається простою, і скаржаться на наслідки  прокрастинації у їхньому житті.


«Завтра я перестану відкладати справи на завтра», – цитата великого Автора. Відкрити / Коментувати

2019-07-20 04:08:28 Чому деколи добре бути оптимістом.
Скільки разів ми говорили собі: "Та я не зможу чогось досягнути, можна не планувати наперед. Якщо я прийму думку, що в мене не вийде, і буду очікувати найгіршого, тоді буде не так неприємно."
Ми завжди очікуємо найгіршого: в школі підсвідомо готуємось до поганої оцінки, в університеті знаємо, що не здамо сесію, на інтерв'ю вважаємо, що нас не приймуть на роботу. Ми так легше сприймаємо невдачі. Тому ми не можемо рухатись далі. Страх зробити помилку зупиняє нашу впевненість в собі.
Але без помилок неможливо досягнути успіхів. Завжди потрібно очікувати від себе найкращого результату. Навіть якщо вийде гірше, ніж планувалось, потрібно прийняти це не як поразку, а як нову сходинку до досягнення мети. Не мається на-увазі сидіти, і чекати на успіх в рожевих окулярах. Потрібно бути готовим до будь-якого випадку, але сподіватись тільки на краще. Відкрити / Коментувати

2019-07-07 21:36:09 Як розвинути в собі особистість.

Психологія багато чого нам дає - вона дозволяє нам розвивати в собі цінні, як для нас самих, так і для інших, якості. Вона важлива для пізнання самого себе через точку зору інших людей. Неможливо себе покращити, не знаючи, як це виглядає зі сторони, вірно?

Тому я почну з відповідальності.
Беріть на себе відповідальність за все, що трапляється в вашому житті. Будьте самостійними для себе, щоб бути вільним, адже тільки вільна людина може стати особистістю. Особистість здатна на те, на що не здатна більшість людей, які перекладають відповідальність на все і на всіх. Якщо і ви будете перекладати відповідальність на інших - ви віддасте їм владу над собою, а значить, втратите свободу, і особистістю не станете.
Найдіть свою ціль, і нехай вона надихає вас. Відкрити / Коментувати

2019-07-02 00:49:10 Ні для кого не секрет, що месенджери і соцмережі - це засоби спілкування між людьми на відстані. І вони дійсно допомагають нам в цьому. Перелік додатків, які призначені для таких цілей, нескінченний. І кожен додаток по-своєму оригінальний.
Проте, вони всі мають дещо спільне: Вони забирають наш час. Інколи ми і не помічаємо, як застрягаємо в смартфоні на декілька годин, листаючи стрічку новин, або дивлячись фотографії котиків.

Багато з вас, мабуть, бачили фільм "Час", (хто не бачив, обов'язково гляньте!)
Власне, час у фільмі був як валютою, так і показував, скільки тобі залишилось жити.
І якби в реальному світі у нас таке було, думаю ми б добряче задумувались чи витрачати його на певні речі, як до прикладу мережа.

Інша проблема як соцмереж, так і смартфонів в загальному, це поступове відкидання важливості живого спілкування.
І за собою помічаю. Деколи страшно стає. Важко з кимось новим познайомитись, якщо це потрібно зробити вживу.
Немає аж такого бажання зустрітись зі старими друзями і знайомими, скорше просто напишу їм і на тому кінець.

І це дійсно одна з глобальних проблем діджиталізації світу.
Скільки зараз молодих людей сидять в кафе, і не вилазять зі своїх смартфонів, тому що їм зручніше написати, ніж сказати вживу.

На мою думку, соцмережі це добре, коли раціонально їх використовувати. Велика кількість будь-чого призводить до проблем. А у цьому випадку, до проблем соціальних. Соцмережі об'єднують людей на відстані, але відштовхують людей поряд. Можливо, на перший погляд це не здається чимось серйозним. До того моменту, коли буде вже пізно. Відкрити / Коментувати

2019-06-22 17:25:52 #звершилось

Зараз усі зайняті, продуктивні і мультитаскові
Біда в тому, шо люди працюють трошки інакше Відкрити / Коментувати

2019-06-19 13:35:06 #звершилось

Уявіть, що на вашому рахунку $86400, і хтось вкрав в вас 10 доларів.
Наскільки б ви через це перейнялись?
Витратили б усі $86390, для того, щоб віднайти свого кривдника, і відімстити за втрачені 10? Чи забули б як малу неприємність, і рухались би далі по життю?

Так от, в нас є 86400 секунд щодня Тому, коли вам хтось зіпсував 10 секунд якоюсь неприємністю, не дозволяйте собі витрачати інші 86 тисяч на думання, переказування, переживання цього інциденту

Американська мудрість, невідомого мені автора Відкрити / Коментувати

2019-06-14 11:37:22 ​​#WorldNews
Я зазвичай намагаюсь уникати політичних постів на каналі, але сьогодні, як виняток, вирішив поділитися такою подією.

У США змінили офіційну назву з "Kiev" на "Kyiv" в міжнародній базі.

Це надзвичайно принципова подія, тому що топонім – це насправді фокус мовної і національної енергії. Світ тривалий час сприймав Україну через московські окуляри, і московські окуляри працювали, передусім, через способи передання географічних назв в російській транслітерації чи в російській транскрипції.

В останню чергу мова є засобом комунікації, а в першу чергу мова – це засіб утвердження ідентичності. Тобто через Київ ми утверджуємо на цілий світ свою ідентичність, і кажемо: "Україна – це не Раша". Україна має свою систему графічних цінностей і способи передання географічних назв.

А топоніміка як розділ мовознавства і як наука найбільшою мірою відображає те, в якому напрямку рухається українське суспільство. Відкрити / Коментувати