Get Mystery Box with random crypto!

Ночной Сталкер

Логотип телеграм -каналу nightstalkerkyiv — Ночной Сталкер Н
Логотип телеграм -каналу nightstalkerkyiv — Ночной Сталкер
Адреса каналу: @nightstalkerkyiv
Категорії: Блоги
Мова: Українська
Передплатники: 3.64K

Ratings & Reviews

4.00

3 reviews

Reviews can be left only by registered users. All reviews are moderated by admins.

5 stars

1

4 stars

1

3 stars

1

2 stars

0

1 stars

0


Останні повідомлення 24

2022-08-17 19:23:08 Вирішив трохи пофантазувати.
Я навмисно намагаюся не лізти у срачі раніше ніж через добу-дві, щоб хайп трохи згаснув, але цього разу мене тригернув скрін посту мого улюбленого мультяшного персонажу. Прізвище навіть не називаю, ви його знаєте.

У пості персонаж розповідає, що дійсно - не можна народу казати, що буде війна, бо народ "не готовий до таких новин". Ну, мабуть, трохи дебільний та не дорослий у нас народ, якщо він не може такі новини сприймати. Персонаж, судячи з усього, народ рівняє по своїй аудиторії.
Також написано, що якби людям сказали про війну ще восени, то у березні не було б за що купляти снаряди.
Скільки снарядів ми купили (саме купили) з березня - не знаю, але, думаю, що дуже мало. Ну то таке.

Тепер по суті.
Одразу зауважу, що паніка вбиває, це факт. Бачив наслідки, більше бачити не хочу.
Але абсолютно так само вбиває безтурботне ставлення до ситуації, воно нагадує мені аватара, який нахєрачився на посту, бо було страшно, а потім прийшла ДРГ і вибила весь ВОП. Це - результат вживання алкоголю чи, у нашому випадку, заспокійливих відеороликів. Результат той самий.

А тепер я уявив, що я президент України (бідна країна, мені її вже шкода) і мені восени 2021 кажуть, що буде війна, інфа 100%, зуб дають.

Що мені робити?
Звісно, паніка не потрібна, вона неприпустима. Але робити щось треба, бо вся відповідальність на мені.
А зараз - виключно політ фантазії.

Ну, перше.
Цивільні заходи:
- оголосити народу, що є ризик військового вторгнення, дата невідома, але така інформація є. Прохання не панікувати, армія та держава свої функції виконає, але хто має можливість виїхати з прикордонних регіонів - краще це зробити;
- перевірити та підготувати бомбосховища для цивільного населення;
- перевірити стратегічні підприємства, склади та сховища на предмет живучості, за необхідності і при можливості - перемістити та розосередити;
- підготувати мости та дороги до знищення (так, дороги теж можна знищувати, не знали?);

Військові заходи:
- негайно провести закупівлі всього необхідного спорядження для бійців із розрахунку на штат воєнного часу;
- провести збори резервістів лінійних бригад та бригад ТрО. Наголошую - не "розгортати армію по штату воєнного часу", а саме "провести збори".
- провести закупівлі снарядів та іншого озброєння. Робити це не афішуючи, без помпи та салютів;

Це таке, план-мінімум того, що можна було б зробити, на мій погляд.
Чи була б паніка? Звісно. Але рівень її був би не такий катастрофічний, як після 24.02.
Ні і так, у нас в розпорядженні є мультяшні персонажі, які б розповіли, що все добре, ми готуємося і, якщо підготуємося, війна буде 2-3 тижні максимум.

Що ми маємо на виході:
1.Як мінімум з нас частково знята відповідальність за "не попередили";
2.Ми зробили що могли для підготовки.

Щодо народу, який не готовий був почути, що буде війна.
Не готові були б лише ті, для кого війна почалася у 2022, а не у 2014. Шок так чи інакше мав би місце, але люди б, принаймні, заправили баки машин і підготувалися до евакуації.
Ну а ті, для кого війна тягнеться вже 8 років, нічого нового б не почули.

І так, брехати ні в якому разі не можна, треба казати правду. Інше питання, що цю правду можна по-різному подати.
400 views16:23
Відкрити / Коментувати
2022-08-14 11:14:16 Мене іноді запитують:
- За що ти так не любиш Арестовича? Таке враження, що у тебе до нього щось особисте, ніби він тобі грошей винен.

Відповідь: ні, грошей не винен, на ногу в трамваї мені не наступав, мою улюблену собачку ногою на пхав, та й нема у мене собачки.

Справа трохи в іншому, звісно, крім моєї відвертої нелюбові до самозакоханих піздоболів-нарцисів.

По-перше, я не поважаю офіцерів, які 4 перших роки війни сиділи на дивані, а у 2018 році раптово згадали про присягу і на рік підписали контракт заради УБД та можливості у майбутньому рвати тєльняху на грудях з криками: "Я танки гриз!".
Звісно, бо у 2018 шанс отримати пакет Граду на голову був вже малоймовірним.

Люся зробив саме так, незважаючи на своє звання капітана запасу. Він дійсно закінчив Одеський Інститут Сухопутних військ за профілем "командир механізованого взводу" це правда. Ніякий він не розвідник за фахом, а звичайний піхотинець.
Генерал Залужний теж закінчив цей ВУЗ, але в інші роки. Тобто, фраза Люсі "ми вчилися РАЗОМ з Залужним" - трохи піздьож.
Не "разом", а "в одному ВУЗі", різниця колосальна.

Так ось. У 2018 році Люся підписав контракт і потрапив на суто штабну посаду помічника начальника розвідки 72 ОМБр.
Але душа вимагала пригод і у листопаді 2018 року в смугу відповідальності бригада приїхала працювати група снайперів з Десни.
Незрозуміло нащо, але Люся поперся з ними, бо захотілося відносно безпечно полоскотати собі нерви. "Рамзес", блін, хуєв...

Приїхавши на позиції, вони взяли у якості провідника бійця 4 батальйону Юрія Олійника (позивний "Полтава", колишній мій підлеглий) і пішли вперед. Сапера в групі не було, Олійник був теж снайпером по посаді.
Що у цій групі робив ПНР бригади капітан Люся - невідомо, але група пішла в сіру зону.
Особисто для мене ці місця відомі, доводилося лазити і по славнозвісній "Кікіморі", поки вона була сірою зоною, і по інших місцях. Це було біля Світлодарська, доречі.

Так ось. Група вирішила зайняти позицію на закинутій нашій СПшці.
Але за тиждень до того туди заходили сепари, це було відомо. Явно заходили не просто так, а залишили після себе якусь гидоту.

Люся, хоч і на словах дуже героїчний герой, йшов позаду групи на досить безпечній відстані.
Тому коли перший боєць зайшов на СПшку і спрацювала ОЗМка, Люсю вона не дістала.
Решта бійців - 2 загинуло (Юра і Рома), 2 поранені.
Про те, як Люся звідти тікав, є цілі легенди, але суть не в цьому.
Операція була організована абсолютно ніяк. Ні евакуації, ні прикриття, ні взаємодії - нічого. І в цьому безпосередня вина Люсі як офіцера вищого штабу.
І тепер це чмо розповідає пихато, як воно вижило при підриві ОЗМки. Ясєн хуй, якщо стояти хєр зна де від місця вибуху, то виживеш, я особисто сто разів так "виживав". І ні, ніхто в армії ОЗМку "відьмою" не називає, це Люся інтернетів начитався.
Я розумію, що у кожного офіцера бували втрати, але нормальний офіцер і просто нормальна людина це згадує або с болем, або з відчуттям сорому та провини. Арестович не відчуває нічого подібного.

Після такого ЧП командування зробила класичний варіант - забрало Людську подалі від війни, щоб не належав ще більше.
Дослужив свій рік він у Командуванні Сухопутних військ, отримав там звання майора і звільнився.

Після цього ніякого відношення до армії не мав абсолютно. Його вислуга в армії складає 10 років, його звання - підполковник ЗАПАСУ (чомусь слово "запасу" Люся завжди забуває).

Отака сумна історія.
Якщо ви вважаєте, що таку людину я маю поважати, то ми з вами по-різному виховані.
841 viewsedited  08:14
Відкрити / Коментувати
2022-08-11 21:36:44 Ось моя вам порада на все життя (а я взагалі поради даю не часто) - не їжте лайно та не слухайте Арестовича.

Ну от буквально вмовили мене подивитися його інтерв'ю Гордону.
Типу "там таке, що ти просто офігєєш".

Ну що я скажу...
Короткий синопсис цього інтерв'ю:

"- Я піду в президенти;
- Я мріяв померти та потрапити у Вальхалу, але не вмер та не потрапив;
- На Банковій були бої, я стояв з гранатометом, а руські не прийшли (мабуть мене злякалися);
- Таран був маладєц;
- Єрмак теж маладєц, навіть більше, ніж Таран;
- Херсон нам віддадуть, а як не віддадуть, я вдіну свої погони підпалківника і візьму в руки гранатомет".

Тобто, по суті, звичайний люськін відвертий піздьож.
Але мене лякає у цьому один лише факт: я починаю підозрювати, що все це він меле не під дією наркотиків.
І від цього стає реально страшно.
1.7K views18:36
Відкрити / Коментувати
2022-08-09 18:02:57
Я вам сєчас фсьо раскажу, что било на самом дєлє.

Просто два снаряда, любівшиє друх друха, сдєлалі жест доброй волі і швидко самознешкодилилися.
Нікто з людєй не пострадал, патамушта люді фсє в Масквє.
Тєхніка тоже отріцатєльно цела.

Нє било нікакіх ракєт!
Укропропаганда может засунуть свою дальность у мою 300-кіломєтровую сраку.

А ми видихаєм і ідьом нахуй.

(с) М.Сімонян, істінно рускій чілавєк, даже фамілія руская.
2.0K views15:02
Відкрити / Коментувати
2022-08-09 13:52:46 От що цікаво.
Зараз у нас кожен третій став спеціалістом по ПТСР, по реабілітації, декомпресії, акупунктурним психологом-тарологом по методу Шайберга-Водкіна ясновидецею Марфою.
Діагностують по знімкам МРТ, лікують по фотографії, консультують по Скайпу, оплату приймають по Привату, PayPal та у біткоїнах.

Добре це все чи погано, я не скажу, не експерт (так, я існую), скажу про інше.

Коли мене у вересні 2014 року накривало по повній, то на горизонті до самого Ужгорода, о який б'ються хвилі Тихого Океану, знайшлося аж два (!!!) психологи, які спробували мною зайнятися.
Перший - це був якийсь дивний сектант, що втирав звичну муйню про бога і взагалі не розумів, що зі мною коїться.
Друга була жінка, консультант з районної організації жінок, що постраждали від насильства, яка теж не дуже розуміла, з якою проблемою має справу.
Результат очевидний - від обох після 10 хвилин спілкування я відмовився.

Тобто, восени 2014 року у столиці не знайшлося ЖОДНОЇ ясновидеці Марфи, експерта з ультрахвильового лікування ПТСР, ідіотизму та шизофренії.

Тому лікуванням займалася сувора як вафельний рушник військова психіатрія, хоча мені вона була і не потрібна.

Отака неймовірно цінна інформація.
1.8K viewsedited  10:52
Відкрити / Коментувати
2022-08-08 18:33:05 А що за істерика з приводу ЗАЕС?

Пошукав першоджерело, з якого все почалося.
Там приводиться як доказ промова якогось російського полкана, причому приводиться так красномовно, ніби автори джерела стояли поруч і записували у блокноти.
Ну і тіпа у цій промові він сказав, що всруся, але не покорюся, що станцію заміновано, що якщо що, то підірвемо її з криками "Путін Акбар, так нє даставайся ти нікому!".

Доказів, що така промова була в принципі і не є вигаданою за 3 хвилини авторами - немає.

І не те що б я не вірив у ідіотизм нашого ворога, але ось такий вкид мені нагадує класичну ІПСО, причому дуже примітивну.
1.8K views15:33
Відкрити / Коментувати
2022-08-08 17:09:53
От тепер дивіться всі ті, хто розраховує "дагаварівацца" і "сойтісь посєрєдінє".

Ви, мабуть, просто не розумієте їхнього плану, так би мовити, "на верхньому рівні".
Відкладемо зараз воєнний аспект, поговоримо про окупацію.

Суть ідеї проста і план наступний:
- завоювати територію, незалежно від наслідків. Все, що потрібно знищити з точки зору військової доцільності, знищити.
- придушити будь-який спротив на території;
- всіх, хто хоч трохи не лояльний - виселити в єбєня, а на їхнє місце...
- завезти вату з Лаптєстану.

Он, вже перші самогубці знайшлися. 60 років, а розуму - що у мушлі.
Дєдушка, нє єхай сюда!
Дєдушка, тебе якщо партизани не задвохсотять, то просто твій дім (хоча він не твій) "раптово" вночі запалає. А двері так само раптово заклинить. Ну, так буває, неймовірний збіг. Це ж Запоріжжя, тут Нестор Махно народився.

Але я розумію, дєдушка старий, єму фсьо равно.
2.2K viewsedited  14:09
Відкрити / Коментувати
2022-08-08 13:32:45
Скажвть цим їбанашкам, що плисти у кірзачах через океан - здоров'я не вистачить.
1.7K views10:32
Відкрити / Коментувати
2022-08-07 19:18:00 Куміріанство.
Куміріанство - це наша національна релігія, яка по ступеню популярності у суспільстві конкурує з виборами та срачами, а також успішно доповнює їх.

Не створювати кумірів - це не для нас.
Ми обов'язково створимо їх, причому зазвичай - з дуже сумнівних персонажів, потім самі скажемо, що це погані куміри і почнемо шукати нових.

Куміри зазвичай пов'язані з політикою або суспільною діяльністю.
Деякі приклади кумірів, починаючи з 2014 року і по наш час:
Вова Парасюк;
Костя Грішин (Семен Семенченко);
Надя Савченко;
Андрій Білецький;
Міхо Саакашвілі;
Єгор Соболев;
Люся Арестович.

З усіма цими людьми діяла одна й та сама схема:
1.Ура, імярек нас врятує, порядок наведе, він умнічка, герой, інтелект та совість нації!
2.А, нє, помилилися.
3.Імярек козел, мудило, брехун та аферист, на палю його!
(Арестович, якщо що, знаходиться наприкінці пнт.2).

І чомусь, коли людям на стадії 1 пояснюєш, що вони вірять козлу, мудаку, берхуну та аферисту, вони дуже ображаються і вважають, що ти посягаєш на святу людину.
І потім так само завзято козлять цю "святу людину" на стадії 3.

Скажіть, а просто не створювати кумірів - це важко?
1.8K views16:18
Відкрити / Коментувати
2022-08-04 09:33:07 З приводу курсів "бійців вихідного дня для цивільних" ще пару слів.

1. Треба зрозуміти, що такі курси - зовсім не зло, а якраз навпаки, якщо...
2. якщо там не навчають відвертій хуйні вчорашні страйкболісти та адепти айкідо без жодного бойового досвіду.
Доречі, бойовий досвід - теж штука дуже неконкретна, але то вже інша тема.

Треба розуміти наступне.
Універсальних бійців не існує. Навіть в армії різні учбові центри для танкістів та піхоти чи, скажімо, артилерії.
Навчити "всьому й одразу" не вийде, бо нема на це ресурсів та часу, якими б геніальними не були інструктори.

По факту людині потрібен той самий "курс молодого бійця", але трохи більш насичений і "осучаснений".

Що б я радив викладати на таких курсах (хоча мене все одно ніхто не послухає).

1. Стрільба. Саме стрільба, з контролем влучань та під керівництвом толкового інструктора. Ні, всі ці елементи типу "стрільба в падінні на колінах, перебігаючи" - це йобаний цирк і він вам не потрібен.
Потрібно навчитися стабільно влучати в грудну мішень без оптики на 100 метрів з різних положень.
Готуйтеся, що у вас на це піде десь 1000 набоїв, якщо не маєте таланту до стрільби.

2.Такмед. Тут без коментарів, але пункт про інструктора дуже важливий.

3. Фортифікація та саперка.
Окопи, бліндажі, щілини, "льожки", стрілецькі ячейки і т.д. Вибір позиції та маскування.
Саперка - лише у контексті "що це за міна і як до неї не підходити".
Ніяких "розмінувань за допомогою волонтерської кошки", ніяких "100500 способів встановлення РГД на розтяжку", від такого лише шкода.

4.Екіпірування або "Як не тягати зайвого і не зайобувати волонтерів". Доречі, важливий пункт для хворих "вєщізмом".

5. Тактика дій піхотного відділення. У загальних рисах, для розуміння.

А тепер увага!
Пишу це окремо, для обдарованих.
Ні, це не все, що потрібно бійцю. Це навіть не 30%.
Але боєць не знає зазвичай, де він буде служити. Він може бути піхотинцем, може танкістом, може потрапити в арту.
Все решта він буде вивчати вже на місці, тому що немає можливості підготувати механіка танку у цивільних умовах.

Якось так.
2.6K views06:33
Відкрити / Коментувати