2022-07-24 12:37:43
Є деякі моменти, за які я терпіти не можу армію. Ну, окрім війни, звісно.
Головний з них - неможливість якогось планування хоча б у недалекій перспективі, яку я зненавидів ще у курсантські роки.
Наприклад, хочеш ти у неділю вдень зустрітися з другом, пива випити. Так от зможеш ти це зробити чи ні, будеш розуміти лише саме у неділю вдень.
Як так? Ну отак. Бо можуть у наряд запхнути, можуть раптовий стройовий огляд влаштовувати, може в понеділок приїжджає якась чергова перевірка і тому всі у неділю фарбують траву.
Чи, наприклад, відпустка.
Коли саме ти підеш - невідомо, незважаючи на всі графіки відпусток, які дисципліновано складаються кожного року. Тобто, заздалегідь купляти якісь тури у Єгипет немає жодного сенсу.
Зарплата - то взагалі головний біль, її завжди виплачують "десь до 10х чисел", або "між 10 та 20", або коли казначейство вирішить і тому всі ці дати до сраки. Тобто, спланувати якийсь фінансово затратний захід ти не можеш, це не цивільна робота, де ти можеш знати чітку дату і зарплата буде незалежно від погоди, настрою командира і фази Місяця.
Чи, наприклад, ти розраховуєш на те, що за два місяці ти будеш мати стільки ж, скільки і сьогодні - тобто, N тисяч гривень. Але раптом знімають якусь надбавку і ти вже голий-босий.
Я дійсно люблю нашу армію як армію, але як работодавець вона все ж повна хєрня.
Можливо, колись це зміниться.
564 views09:37