2022-06-20 11:41:40
А він каже:
Ти розумієш, я звичайний солдат.
В мене дуже малі шанси повернутись назад.
Такі, як я,ми народжені для війн та атак.
Для того, щоб помирати під кулями і осколками за просто так.
Ну, добре, не за просто так, тільки не ний.
Ми народжені, щоб іноді ходити у бій,
Щоб ворог, знав, що все це йому просто так не мине,
А ще, щоб ти іноді, хоч зрідка, згадувала про мене.
Мені дуже хочеться, щоб ти собі далі отак жила,
Літала крилами, а не тяглась в кандалах,
Щоб кричала від щастя і ходила босоніж,
Щоб не бачила горілі танки та трупи і весь цей інший крінж.
Щоб світ був м‘яким до тебе, наче хвіст кота.
Щоб ти відчувала, яке життя неймовірне, а смерть - марнота.
Щоб твоє кучеряве волосся нарешті відросло до саменьких плечів.
Щоб ти не бачила ворожих мечів і спалахів уночі.
Мені байдуже, хто проти нас Росія чи там Білорусь.
Просто знай, ти єдина причина, чому я, мабуть, все-таки повернусь.
Наталія Нагорна
846 views08:41
О
