Театр Мало Букв

2022-05-27 13:53:44 Репетиціі "Калігули" Відкрити / Коментувати

2022-05-27 13:52:56 Театр в хроніках війни ( анонс)
Театр Франка опублікував перші світлини з репетицій "Калігули" Уривського:
ласкаво просимо у БУНКЕР ДИКТАТОРА
Національний театр імені Івана Франка сьогодні вперше оприлюднив світлини з репетицій нової вистави Івана Уривського "Калігула" за п'єсою Альбера Камю.
Роботу над "Калігулою" розпочали ще" до" війни, продовжили нині, у розпал війни, коли режисер та деякі актори повернулися до столиці.
Калігулу, як відомо, репетирують юні зірки театру Віталій Ажнов та Олександр Рудинський, талановиті, але доволі різні акторські індивідуальності, так що, виходячи з факторів акторської самобутності, матимемо, очевидно два автономні сценічних"Калігули", зі звоіми різними психологічними відтінками. :такий закон театру.
Свою п'єсу Альбер Камю писав доволі тривалий період. Розпочав писати в 1938 році. Закінчив 1944-го, в період Другої світової війни. Сам автор відносив "Калігулу" до свого так званого "циклу абсурду", до якого належать
, також "Міф про Сізіфа" та "Стронній".
1957-го, у рік коли Альберту Камю вручали Нобелівську премію, сам автор у коментарі американським ЗМІ про свого "Калігулу" сказав наступне. Мовляв, його Калігула - - політик, що наділений абсолютною владою, отруєний жахом та презирством, івін, як імператор-диктарор, прагне максимально "насолодитися" абсолютною свободою, убиваючи інших та спотворюючи будь які цінності.
Якщо я правильно відчуваю, франківці готують не "політичний памфлет", а, мабуть, більшепсихотриллер про метафізику політичного Зла, яке, прикриваючись ліричними словесами про н Місяць на небі, через абсурдність своєі абсолютної влади, руйгує і життя інших, і себе так само руйнує. Бо абсолютна влада, за Камю, це і є абсолютне зло.
Сценічний простір у "Калігулі" від художника Петра Богомазова дає натяк на те, що сценічні події "Калігули" - у сучасному вимірі - - могли розгортатися зокрема, і в бункері диктатора, герметичному просторі, де живе безумство і пахне Лихом... Втім, це лише художня версія, навіяна світлинами Юлії Вебер. Прем'єра згодом розкриє усі концептуальні карти майбутньої вистави, у якій задіяний надпотужний акттрський склад: крім Ажнова та Рудинського, грають також - - К. Баша, Т. Міхіна, О. Хохлаткіна, Л. Смородіна, А. Гурезов, О. Печериця, Д. Рибалевський, Р. Ясіновський.
Закритийй показ "Калігули", попередньо, може відбутися у червні. Дати прем'єри театр оголосить окремо. Успіху виставі. І нехай показяться усі диктатори, наділені абсолютною владою.
Фото:Юлія Вебер. Відкрити / Коментувати

2022-05-26 14:35:46 Бенюк. Лицедійство
(пост про ювіляра)
Сьогодні святкує  день народження Богдан Михайлович Бенюк, народний артист Украіни, один з  корифеїв Національного театру імені Івана Франка. "Вікіпедія" пише, що  Бенюку сьогодні  65. А хто дасть?

З Б. М. Бенюком у мене, насамперед, асоціюється  красиве слово  "лицедійство" ( з усіма його поліфонічними відтінками). Бо лицедійство Бенюка - - це неосяжний сценічний діапазон: від комічного до трагічного, це  Крихітка Цахес,  Герасим  Калитка, це також  Собакевич,  Кіт Бегемот, король Франції, "Той, що греблі рве" , Швейк, Санчо Панса,  Яго, Езоп, Кочкарьов, навіть Леонід  Утьосов (у "Ліквідації" ). Один такий перелік лицедійств ББ свідчить про акторську амплітуду просто неймовірну, що і вирізняє справжнього Лицедія. У золотій колекції кращих ролей ББ нового часу - - шекспірівський король Річард Третій у виставі франківців (режисер Автанділ Варсімашвілі).
Вже не пам'ятаю достеменно, які у свій час були рецензії на цю виставу, бо для мене суб' єктивно король Річард у трактуванні ББ - -  абсолютно видатна акторська робота цього  нового театрального часу.
Хто зна який концепт  насправді передбачав реалізувати через образ Річарда грузинськийрежисер Варсімашвілі, бо акторський концепт було реалізовано так...Злочини та звірства короля Річарда, таким яким його грає ББ, це, окрім інстинктивної битви за владу, ще й жорстока помста цілому світу (королівству, зокрема) одного підступного  Лицедія (блазня), над яким світ ще з дитирства потішався, реготав, якого світ постійно принижував та штурхав, і от, нарешті, він і вирішує поквитатися з несправедливим світом, полюючи за королівською короною. Я бачив на кіноплівці короля Річада у виконанні великого британця Лоуренса Олів'є, який першим планом проводив у шекспірівський трагедіі виключно політичний мотив боротьби за престол. У сценічній версії українського актора ББ  шекспірівська Катастрофа цілого світу - - через особисту помсту колись приниженого та ображеного Лицедія (блазня) виглядала, як на мене, навіть гостріше, глобальніше глибше та фізіололічніше. Ніхто нікого не порівнює, мова лише про особливості акторської трактовки великої шекспірівської ролі.
Згадавши Річарда ББ, чомусь захотілося на свій смак перфразувати крилаті слова  В. Шекспіра з великої трагедії на наш теперішній  час, час сподівань на літо з очікуваннями Перемоги:
"Весна тривоги нашої позаду...
Із сонцем Йорка літо ще  повернеться до нас..."
Підтекст, сподіваюся, зрозумілий?
Колись, у кінці 2018-го, коли я бавився "акторством" (роль-камео у хорошій виставі Франківського драмтеатру "Модільяні") , пам'ятаю перед початком вистави сказали, що серед глядачів у залі будуть Богдан Бенюк з дружиною
.
Виходжу на сценічний майданчик,  дивлюся у зал, дійсно - - є. Від переляку забув текст і підкосилися ноги. Потім миттєво  згадав давню заповідь Ступки:якщо щось не клеїться у грі,  то грай не для всіх, а для когось одного, тоді буде більша концентрація енергії. І от, уявіть моє нахабство, вирішив  "грати" лише для одного глядача - - ББ. Вистава ця тоді для мене тягнулася так довго, ніби чумацький віз на Говерлу. І вже у фіналі, коли я сам підійшов до ББ, він сказав:"Молодець!"
Після цього  я  іноді тролив професійних акторів-франківців:"Уявляєте, мою "роль" похвалив сам Бенюк! А чого у своєму житті досягли ви?" Після такого спічу завжди виникала німа сцена.
Щиро бажаю Богдану Михайловичу Бенюку у день його народження  - - міцного здоров'я, бажання Жити, Творити, Перемагати.
Перефразовуючи Шекспіра,
" із сонцем Йорка переможне літо знов повернеться до нас!" Відкрити / Коментувати

2022-05-25 18:45:44 На київській сцені з'явиться "Україна в огні"Олександра Довженка
(пост про сценічні читання)
У  цей важкий час ( важкий, звісно, не тільки для театру) подекуди, у театрах, що мають змогу обережно працювати, відбувається, умовно кажучи, процес "прем'єрозаміщення" (калька зі слова:"імпортозаміщення"), коли не маючи змоги ву  у цей час ритмвчно випускати прем' эри, театри активно пропонують формати сценічних читань, які знайомлять театралів із сучасними та окремими класичними текстами, дають можливість розкривати творчий потенціал і провідним акторам трупи, що активно долучаються до читань і подекуди роблять заявку на майбутні виграшні ролі (як це, наприклад, трапилося з  актором Театру імені Лесі Украінки Олегом Замятіним, котрий нещодавно успішно виступив у головній ролі  в сценічному читанні п'єси Марини Смілянець "Майстер" і зібрав чимало схвальних відгуків від колег по цеху:я особисто натрапив на відеофрагменти "Майстра" , дякуючи драматургу, і можу підтвердити абсолютну успішність цієї акторської роботи навіть у форматі "чернетки" , тобто сценічного читання).
Найближчим часом у межах проекту "Ми з України. Сценічні читання" - -  вистава-читання за твором Еріка ЕмманюєлямШиюмітта - -  Намалюй мені літак (реж. О. Роєнко), показ 27 травня. Далі - -  3 червня "Мавпи з апельсинами"  (автор і режисер Віталій Гавура), "Праски" Анни  Яблонськоі (режисер Андрій Рябін - - 10 червня). Попередньо, у другій декаді червня, на Новій сцені Театру імені Лесі Украінки у контексті сценічних з'явиться "Україна в Огні" Олександра Довженка. Знамениту кіноповість для киівських сценічних читань готує  актор Євген Храмцов, об' єктивно дуже обдарований актор( це, наприклад, засвідчила його роль Грегорі Соломона у  виставі "Ціна" за п'єсою Артура Міллера), а хто з акторів театру буде задіяний у довженківських читаннях мені наразі  невідомо. В той же час, мені здавалася лише справою часу можливість появи "України в огні" на украінській театральній сцені, коли одна назва твору ніби опалює огнем актуальності, а жанр кіноповісті (як це є у Довженка) навіть полегшує режисерові роботу з розподілом відповідних ролей.
Рукопис "України в Огні" російською мовою у Олександра Довженка датований ще 1943 роком. Кажуть, у той період видання твору та запуск кінофільму були заборонені особисто Й. В. Сталіним, що угледів у довженківський історії про мужній опір українців фашистським загарбникам - - те саме, тобто" український націоналізм", а також недостатньо висвітлену керівну роль комуністичної партііиу у військових подвигахлюдей. Українською мовою "Україна в огні" у вигляді окремих фрагментів з 'явилася після смерті  диктатора - - 1962-го. Повна публікація украінською мовою - - лише1983 року.  Окремі фрагменти довженковоі кіноповісті увійшли в художній фільм Юлії Солнцевої (дружини кінорежисера) під назвою"Незабутнє"  (1967).
Щиро бажаю успіху Жені Храмцову та його колегам у реалізації такої амбвтноі та відповідальної теми, як "Україна в огні".
Знаю, що "Україну в огні" хоче робити в одному з польських театрів наш украінський режисер Євген Лавренчук, додавши до тексту кіноповісті фрагменти щоденниківОлександра Петровича Довженка. Бажаю успіху!

Тим часом, у Театрі Лесі Украінки кажуть, що готові вітати та підтримувати нові спільні ідеї сценічних читань від колег з інших столичних театрів, які поки, на жаль, мне мають змоги інтенсивно працювати на своїх рідних сценічних майданчиках через умови воєнного часу. Відкрити / Коментувати

2022-05-25 15:23:57 Ярослав Гаврилюк. День пам'яті
Рівно рік тому, 25 равня 2021 року, покинув цей світ народний артист України, актор Київського Молодого театру Ярослав Дмитрович Гаврилюк. День тяжкої втрати випав на драматичний ковідний період в Україні (актор і помер через наслідки ковіду) .
Теперішній день пам' яті прекрасного актора випадає на трагічний воєнний період в Украіні. Сьогодні вдень колеги Гаврилюк з Молодого театру, з тих, хто є у Києві, зберуться у театрі, щоб поділитися спогадами про актора і помолитися за його душу. Душу світлої, чесної, чемноі, обрарованоі людини. Бо таким він був і таким залишиться у пам'яті колег та глядачів.
Мої особисті спогади про  Ярослава Дмитровича іноді крізь призму легендарноі постаті Івана Васильовича Миколайчука. Коли у свій час готував гсзетний матеріал про Миколайчука, то саме Гаврилюк тоді дуже допоміг у цьому, адже знімався у  фільмах Івана Васильовича - - "Вавілон 20" , "Така пізня, така тепла осінь".
Для Київського Молодого театру Гаврилюк - - постать символічна, адже він один з фундаторів цьооо театру ще періоду 1980-х, коли вийшла найперша вистава тоді  щеМолодіжного театру - - "З весною я до тебе повернуся".
На щастя, останній період життя у рідному театрі не був для Гаврилюка періодом порожніх сезонів. Це, образно кажучи, був його "батьківський період" у рідному театрі.
Він грав батька  Івана у "Безталанній"  Івана Карпенка-Карого режисера Андрія Білоуса (вистава має назву "Зачарований")
Він грав і батька Купера у  сімейній виставі "Поступися місцем", п'єса Віни Дельмар на основі  американського кіносценарію (режисер Дмитро Весельський) .
Колеги кажуть, що в його ставленні і до рідного театру, і до молодих акторів у театрі було саме таке - - батьківське - - начало.
Знаючи його відвертість та щирий патріотизм, можу лише уявити як би рвалося навпіл його батьківське серце, коли бачив би у "Єдиних новинах" - - "Україну в огні", не кіноповістієь  ОлександраДовженка, а щоденну  картину трагічних реалій боротьби України з агресором.
Світла пам'ять Ярославу Дмитровичу Гаврилюку, його ролі та його світлий людський образ будуть у серцях і в пам' яті тих, хто знає і любить український театр і кіно. Відкрити / Коментувати

2022-05-24 18:25:13 Конфлікт у колективі драмтеатру: чи почують акторів Маріуполя?. Новости Мариуполя и Донбасса | MRPL.CITY
https://mrpl.city/news/view/konflikt-u-kolektivi-dramteatru-chi-pochuyut-aktoriv-mariupolya
Неправильний скандал. Не час зараз для таких театральних скандалів, мколи знищено театр і загинули люди
Кадрові питання і мовчки можна вирішити Відкрити / Коментувати

2022-05-23 19:09:07 Мельпомена Таврії 2022 - фестиваль відбудеться у декількох містах та країнах
https://zn.ua/ukr/CULTURE/festival-melpomena-tavriji-vse-zh-vidbudetsja-vidoma-poperednja-prohrama.html Відкрити / Коментувати

2022-05-23 18:55:39 http://www.golos.com.ua/article/360408
Інтерв'ю Андрія Білоуса виданню "Голос Украіни" Відкрити / Коментувати

2022-05-22 14:06:36 Лоуренс Олів'є:Гамлет та військовий льотчик
Пост про великого

22 травня, у цей день, - - 115 років з дня народження Лоуренса Олів'є (1907-1989), великого актора 20 століття, якого вважають театральним символом Британії.

Олів' є зіграв практично усі важливі ролі шекспірівського репертуару:від Ромео і Гамлета до Коріолана та Річарда Третього. Як справжній театральний зодчий, він створив Національний театр Британії і керував ним 10 років. У роки Другої світової війни Лоуренс вибрав для себе ще одну професію - - війського льотчика. У роки Другої світової Олів' є служив у лавах Королівських ВВС, отримав звання лейтенанта. І служив там до того часу, допоки військове керівнитво не дозволило йому повернутися у театральну трупу.

Моє суб' єктивне осягнення феномену Олів' є передбачає три етапи.
Перший етап - - фанатське захоплення творчістю Ві' єн Лі, яка була дружиною Олів'є і трагічно пережила і їхній розрив, і втрату дитини від нього. Лоуренс Олів' є і Вів'єн Лі були разом 20 років, це час наповнений спільними театральними та кінопроєктами гастролями, а також ревнощами, істериками, моральною втомою одне від одного. Вів' єн Лі "добив" роман Лоуренса з актрисою Джоан Плоурайт, яка згодом стала його дружиною і народила йому дітей.
Другий етап суб' єктивного осягнення величі Олів' є - - знаменитий англійський фільм "Гамлет" 1948 року, за який Лоуренс отримав два "Оскари" (всього за своє творче життя він 11 раз був номінований на "Оскара" ). Колись, під час перегляду цього "Гамлета" мене по-дитячому вразило, що принц данський може бути не тільки рефлексуючим філософом (як це хрестоматійно реалізовано у фільмі Козінцева зі Смоктуноаським), а, насамперед, Гамлет - - принц-воїн, що повернувся в "Данію- в'язницю", аби захистити рідну землю від державного розпаду та державної зради. Грає він таку тему, звісно, не пафосно, а стримано, помірковано підкреслюючи у своєму Гамлеті мужність, патріотичність та прагнення влади, бо "Гамлет" Шекспіра, у трактуванні Олів' є, не про рефлексії, а, насамперед про запеклу боротьбу за владу, як і інші великі шекспірівської п' эси.
Третій етап особистого осягнення феномену Олів'є - - книга про великого актора, написана англійським критиком Джоном Коттреллом. Мабуть, одна з найсильніших акторських книг, які взагалі коли небуть з'являлися. Біографія Олів' є розкрита через особливості формування феномену великого актора Англіі. Починаючи від його звіриноі інтуїції на тексти п' єс, які він умів вчасно угадати і такі тексти згодом виражали свій час, закінчуючи його філігранною акторською роботою над гримом та над власним голосом, що передбачав іноді абсолютно контрастні магічні регістри і таким голосом він щовечора міг тримати переповнені зали свого Національного театру.
Про своє ремесло Олів'є казав:"Акторство - - це форма мазохізму та ексгібіціонізму, тобто це не заняття для дорослих людей'.
Про своє життя сам сер Лоуренс Олів'є говорив:" Мій погляд на життя є доволі простий: тримайте очі відкритими та намагайтеся з ним, з цим життям, якось домовлятися... ".
Великий. Відкрити / Коментувати

2022-05-21 14:21:31 котрі вчасно розгледіли юну приму посеред маскараду різних акторських облич і дали їй путівку у творче життя, це Богдан Бенюк, Андрій Білоус, Дмитро Богомазов. Самій іменинниці щиро бажаю гідно тримати високу творчу планку, якої вона досягла за декілька років.
Сил і натхннення тобі, дорога, а також,звичайно, Перемоги і мирного неба над Україною і цілим світом. Будь щасливою! З днем!
ПРИВІТАЙТЕ І ВИ ХОРОШУ АКТРИСУ, ЩО СТАЛА СИМВОЛОМ АКТОРСЬКОГО ВОЄННОГО ПОКОЛІННЯ!
ВСЕ БУДЕ ДОБРЕ! Відкрити / Коментувати