Get Mystery Box with random crypto!

Театр Мало Букв

Логотип телеграм -каналу olverg — Театр Мало Букв Т
Логотип телеграм -каналу olverg — Театр Мало Букв
Адреса каналу: @olverg
Категорії: Мистецтво
Мова: Українська
Передплатники: 676
Опис з каналу

Що хочу, те і пишу. Про театр і його фігурантів.

Ratings & Reviews

4.00

3 reviews

Reviews can be left only by registered users. All reviews are moderated by admins.

5 stars

1

4 stars

1

3 stars

1

2 stars

0

1 stars

0


Останні повідомлення 9

2022-06-15 19:31:58 "Мельпомена Таврії" , вибрані твори (анонс)

ТРАМВАЙ за маршрутом "Киів-Херсон"

17 червня о 15 .00 на основній сцені Киівського театру імені Лесі Украінки Національний театр імені Івана Франка гратиме виставу "Трамвай" Бажання" за п'єсою Теннессі Вільямса у межах фестивалю" Мельпомена Тавріі": з метою творчої та суспільної підтримки нині окупованого ворогом Херсона.

Коли я вперше вивчав афішу цьогорічної "Мельпомени Тавріі" , то спіткнувся на назві "Трамвай "Бажання" у постановці столичних франківців.
Добре пам'ятаю, що торік цей же "Трамвай" Бажання" франківців став сенсацією міжнародного театрального фестивалю у Херсоні.
Квитки були розкуплені заздалегідь на 100%. У залі аншлаг. Херсон, судячи з численних відгуків та телесюжетів, захоплено сприймав першу постановку великої американської п' эси українською мовою, здійснену 2020 року на першій драматичній сцені столиці України. З цього приводу ми навіть обмінювалися думками в соцмережах з перекладачкою тексту українською мовою - - Тетяною Некряч. Під завісу минулорічноі "Мельпомени" експертна рада фестивалю нагородила Дипломом Міжнародного фестивалю режисера-постановника І. С. Уривського "за найкращу режисерську роботу" (у межах фестивальної програми в Херсоні) .
Цікаво, чи дістався цей Диплом Києва
Бо в той період ще була пандемія, а"завтра" вже була війна.
Мій інтерес до "Трамваю" очевидний і цілком зрозумілий:одна з найулюбленіших п'єс 20 століття, п' эса, що переформатувала історію американської драматургії 20 століття. Нещодавно навіть провів журналістське бліц-розслідування з приводу найпершоі постановки" Трамваю" в Україні. Як виявилося, найперша постановка "Трамваю" в Україні українською мовою була у Чернівецькому театрі 1994 року. А найперша постановка цієї ж п'єси українською мовою у столиці України - - лише два роки тому, на сцені столичних франківців (режисер І. С. Уривський).
Цьогоріч влітку, як відомо, "Трамвай" Т. Вільямса відзначає свій історичний ювілей, великій п' єсі 20 століття - - 75 років. І хіба це не привід повторно, вдруге, включити київський Трамвай" у фестивальну афішу" Мельпомени Тавріі"?
Це перший аргумент. Аргумент другий:вистава франківців передбачає два автономні акторські склади, а кожен новий склад - - інша вистава і навіть інша п'єса.
Бланш Дюбуа, головну роль, героїню Теннессі Вільямса, у франківців у чергу грають дві Тані, дві талановиті актриси. Тетяна Міхіна і Тетяна Шляхова. Різні індивідуальності і, відповідно, кожна індивідуальність дає свій настрій та свої підтексти киівській виставі. Порівняльна характеристика двох сценічних образів не мета нотаток у межах цього посту. Зрештою, це була б тема якогось розлогого есею для культурологічного видання, яких по суті у нас вже не залишилося: усе під ніж!
Я бачив добрий десяток різних театральних "Трамваїв", включаючи надпотужну постановку австралійського режисера Бенедикта Ендрюса, де історію Бланш австралієць читав, місцями, як" бунт побуту" проти легковажної вчительки, що приперлася в затишний дім Стенлі Ковальського, аби наводити там свої порядки. Проти емоційного віроломства Бланш, здавалося, у тому комфортабельному домі бунтувала кожна тарілка, склянка і навіть душова кімната. Австралієць натякав своєю виставою:не варто було Бланш руйнувати вже унормоване життя близьких їй людей, адже за твоєю спиною вже маячить той, хто зруйнує і твоє власне життя. Так і сталося. За спиною Бланш (Джилліан Андерсон) вже стояв санітар із психушки, що згодом мала стати довічним домом для улюбленої героїні Теннессі Вільямса.
У нашому київському "Трамваї" , як відомо, весь побутовий світ сімейства Стенлі і Стелли художник Петро Богомазов заховав за стінами металевого трейлера, тобто герметичного будиночка-бляшанки американо- польської родини. Тому і у виставі повноцінне різногоголосе життя родини Стенлі Ковальського ніби за лаштунками, ніби у герметично закритому просторі трейлера-бляшанки-склепа.
132 views16:31
Відкрити / Коментувати
2022-06-15 19:29:02 В Одесі відновлює роботу театр музкомедії
https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3507375-v-odesi-vidnovlue-robotu-teatr-muzkomedii.html
138 views16:29
Відкрити / Коментувати
2022-06-15 13:32:33 Режисер Іван Уривський представить п'єсу "Калігула": як змінився образ диктатора з початку війни | Мобільна версія | Новини на Gazeta.ua
https://m.gazeta.ua/articles/culture/_pyesa-kaligula-zvuchit-yak-poperedzhennya-pro-diktatoriv-ale-svit-nichogo-ne-vchitsya-rezhiser-urivskij/1093963
172 views10:32
Відкрити / Коментувати
2022-06-14 21:42:32 Київський Театр Франка готує прем'єри вистав Калігула та Авантюра Никодима Дизми, які покажуть влітку 2022
https://zn.ua/ukr/CULTURE/bunkernij-manijak-ta-politichnij-shakhraj-natsionalnij-teatr-imeni-ivana-franka-hotuje-dvi-litni-premjeri-v-period-vojenno-teatralnoho-sezonu.html
114 views18:42
Відкрити / Коментувати
2022-06-14 20:59:39 Режисер Іван Уривський представить п'єсу "Калігула": як змінився образ диктатора з початку війни | Мобільна версія | Новини на Gazeta.ua
https://m.gazeta.ua/articles/culture/_pyesa-kaligula-zvuchit-yak-poperedzhennya-pro-diktatoriv-ale-svit-nichogo-ne-vchitsya-rezhiser-urivskij/1093963
86 views17:59
Відкрити / Коментувати
2022-06-14 18:58:48 У ролі мадярської красуні Шаріки - - талановита красуня-актриса Інна Бевза, що також стала "локомотивом" поточного репертуару західних франківців: "Гуцулка Ксеня, "Попелюшка", "Ромео і Джульєтта".
У Франківську є анотаційна дошка Ярослава Барнича (у цьому місті композитор жив у 30-ті роки 20 століття і працював головним диригентом у театрі Станіславова) .
Поява на сцені Івано-Франківська "Шаріки" вслід за" "Гуцулкою Ксенею" дає нагоду говорити і про" Театр Барнича" у Франківську (Станіславові), місті, що стало рідним для "українського Лєґара", де він сам колись працював диригентом у місцевому театрі.
Може згодом, за сприятливих обставин майбутнього життя, до цих двох популярних сценічних творів авторства Барнича колись доєднається і якийсь третій його твір - - наприклад, п'єса-казка "Чародійна сопілка", останній твір Барнича, що не має яскравої сценічноі історії на батьківщині автора.
Бог трійцю любить.
Олег Панас - виконавець головної ролі Українського січового стрільця у виставі "Шаріка" Фото прес-служби театру
157 views15:58
Відкрити / Коментувати
2022-06-14 18:58:48 Театр в хроніках війни ( анонс)

ТРИ ВІЙНИ Українського Січового стрільця

(пост про майбутню прем'єру в Івано-Франківську)

В афіші ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО АКАДЕМІЧНОГО ДРАМАТИЧНОГО ТЕАТРУ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА 25, 26 ЧЕРВНЯ
ЗНАЧИТЬСЯ ПРЕМ' ЄРНИЙ ПОКАЗ ВИСТАВИ
"ШАРІКА, або КОХАННЯ СІЧОВОГО СТРІЛЬЦЯ"
авторства Ярослава Барнича у постановці Ростислава Держипільського.

Ярослав Барнич - - символічна постать і для Івано-Франківщини, бо він тут народився в селі Балинці поблизу Коломиї, і для української культури загалом: Барнич є автором декількох модерних українських оперет і його іноді у ЗМІ називають "українським Лєґаром".
Найпопулярніша серед його оперет, звісно, "Гуцулка Ксеня", мелодії якої наспівують, мабуть, усі українці. Івано-Франківська "Гуцулка" у постановці Р. Держипільського нині стала театральным мегахітом, її захоплено сприймають на гастролях глядачі багатьох міст України. Днями був черговий гастрольний тріумф "Ксені" у Львові, коли виставу давали двічі підряд протягом одного дня при переповненому залі.
"ШАРІКА" - - також одна з найкращих оперет Ярослава Барнича (де він є і автором музики, і автором лібрето). Свою "Шаріку" Я. Барнич створив 1934 року, перебуваючи у Станіславові. І то був музичний твір не тільки на основі барвистих авторських фантазій, що природньо для жанру оперети. То був твір ще й на основі власного життєвого досвіду самого Ярослава Барнича, який 1914 року, у період Першої світової війни, пішов добровольцем до легіону Українських Січових стрільців. І його власні авторські спостереження та емоції згодом і трансформувалися у фабулу та в музику "Шаріки", події якої також охоплюють період Першої світової, а головний герой твору - - галицький поручник УСС Степан Балинський, який палко закохується у файну мадярську дівчину Шаріку. Стихії романтизму та патріотизму пронизують "Шаріку", що для Франківського театру є твором знаковим та не випадковим. 25 червня 2022 року буде вже фактично третє програмне прем'єрне звернення театру Івано-Франківська до музичного твору Ярослава Барнича.
І так трапилося, що три страшні війни ніби танковими гусеницями пройшлися і по самій "Шаріці".
Перша світова війна - то час подій "Шаріки" та час, на який випадає творчий задум сюжету у Ярослава Барнича.
Друга світова війна - - то перше сценічне звернення театру Станіславова (Франківська) до "Шаріки" Барнича. Таке звернення датоване 1943 роком, а це вже період Другої світової. У день прем'єри "Шаріки", 14 жовтня 1943 року, у Станіславові (Франківськ) гестапівці арештували десятки людей, серед яких були члени ОУН. Про те, що в залі на "Шаріці" будуть члени ОУН, гестапівців завчасно попередив інформатор-зрадник. Загалом під час прем'єри "Шаріки" у Станіславові тоді арештували близько 140 осіб. Багатьох з них згодом катували, а потім 27 осіб стратили.

Російсько-українськв війна 21 століття: Ростислав Держипільський ставить "Шаріку" у Франківську 2014-го, коли триває перша хвиля українського протистояння російським агресорам на Сході України. Нині, коли триває повномасштабне вторгнення росіі в Україну, Франківський Національний театр повертає музично-патріотичну історію про січового стрільця на свою сцену.
Нова сценічна версія "Шаріки" 2022 року передбачає і нові режисерські акценти у порівнянні з попередньою сценічної версією "Шаріки" зразка 2014 року: воєнний час та загальна геополітична обстановка у світі вносять свої необхідні корективи в етику, естетику іьа поетику, хоча і сюжет той же.
Прем'єра "Шаріки" у Франківську 25 червня презентує і нових героїв, виконавців головних ролей у музично-патріотичній історії Ярослава Барнича.
Січового стрільця Степана Балинського грає молодий прем' єр Франківського Національного драмтеатру - - Олег Панас, що стверджує свій статус провідного молодого актора у популярних виставах "Гуцульське весілє", "Попелюшка" , "Ромео і Джульєтта».
150 views15:58
Відкрити / Коментувати
2022-06-13 14:39:58 http://krivbass.city/news/view/u-krivomu-rozi-dlya-zahisnikiv-ukraini-prezentuvali-monovistavu-ne-plachte-za-mnoyu-nikoli
186 views11:39
Відкрити / Коментувати
2022-06-13 12:00:56 Робота театрів під час війни - 19 червня Театр юного глядача на Липках відчинає двері для відвідувачів
https://zn.ua/ukr/CULTURE/shche-odin-kijivskij-teatr-oholosiv-pro-vidnovlennja-roboti-hotujut-premjeru-pro-ditej-ta-bizoniv.html
229 views09:00
Відкрити / Коментувати
2022-06-09 17:50:47 Театр в хроніках війни (фестиваль)
ІДУ НА "МИ"
11 червня офіційно відкривається наш знаменитий міжнародний театральний фестиваль "Мельпомена Таврії" ,  і цьогоріч це найдраматичніший театральний форум за всю його багатолітню історію, починаючи з 1999 року
Історична  традиційна локація "Мельпомени Таврії" - - Херсон (а також значна частина Херсонської області) - - нині під окупацією агресора. Втім, оргкомітет  херсонської "Мельплмени" вирішив не сидіти, склавши руки, а запропонував "полілокаційну" модель фестивалю:згідно офіційної афіші" Мельпомени", заздалегідь відібрані фестивальні проєкти  будуть показані у своїх рідних містах і навіть у деяких інших країнах і такі покази мають супроводжувати акції підтримки Херсону та херсонців:"Херсон - - це Україна!"
Тобто з суто творчої ініціативи цьогорічна" Мельпомена" перетворюється ще й на акцію ідеологічну та політичну.У хроніках війни це закономірно та правильно. У день відкриття фестивалю, до речі, деякі провідні театри  (Національний театр імені Івана Франка, Франківський Національний театр імені Івана Франка Київський Молодий театр та інші) мають ще  зранку у своіх мережевих пабліках вийти з  візитівками-вітаннями "Мельпомені Тавріі". У цьому є добрий знак театрального братерства, особливо в умовах війни.


"Нині ми виходимо на фінішну пряму підготовки  фестивалю, дякуючи нашим львівським колегам, особливо Львівській національній опері та заньківчанам, - - каже мені  керівник та ідеолог "Мельпомена Тавріі" Олександр Книга (директор-художній керівник Херсонського театру імені Миколи Куліша), - - Звісно, ми долаємо певні труднощі,  бо дуже важко щось глобальне нині робити без коштів, але і  таке іноді можливо. В окупованому Херсоні дуже тяжко нашим людям,  бо  затримки з зарплатою в 1,5 місяці. Нещодавно у цьому питанні  ніби вдалося  пробити певні перепони, отже сподіваюся згодом люди зарплати отримають, але ж нема і  ніякого зв’язку: заблоковані майже повністю.

В офіційний  день відкриття"Мельпомени Таврії", 11 червня, у Львівській Національній опері імені Соломії Крушельницькоі (Дзеркальна зала) о 15.00 стартує  один з перших проєктів у межах фестивалю. Це буде театралізоване дійство під назвою "МИ".
Жанрова природа - - синкретична:поезія, проза, музика, театр, публіцистика. Учасники проєкту "МИ":Анатолій Паламаренко, Кирило Стеценко, Анатолій Матвійчук,  Олена Кривда, Ганна Семець. Авторка проєкту: Надія Агєєва-Швед. Кількість місць у "Деркальній залі" Львівської Опери доволі обмежена, тому, передбачаю, що здійснять запис проєкту "МИ" з подальшою його демонстрацією на телеканалі "Культура" та на Ютюб-каналі театрального фестивалю. До речі, низка фестивальних вистав, за умов воєнного часу, буде демонструватися на Ютюб-каналі "Мельпомени Таврії" та на офіційних сторінках фестивалю у соцмережах.
Зі свого боку у зв'язку з "Мельпоменою" вирішив  наступне. Оскільки газети (особливо культурну тематику в них) сьогодні майже ніхто не читає, а читають переважно, у телефонах мережі з оперативною інформацією, то протягом фестивалю робитиму у мережах на своїх сторінках інформаційні міні-імпрезиокремих фестивальних вистав з офіційної афіші" Мельпомени" під рубрикою "Мельпомена Таврії" , вибрані твори"
ТОП-10 таких проєктів. Як, можливо, дехто з моїх читачів вже здогадався, серед майбутніх інформаційниханонсів будуть дописи про вінницьку "Квітку Цісик" , львівську" Лісову Пісню", київський "Трамвай "Бажання" , іванофранківську " ВонаЗемлю" миколаівського "Мину Мазайла" та деякі інші  фестивальні постановки,  навіть дистанційно цікаві  мені.
29 views14:50
Відкрити / Коментувати