2021-11-25 12:25:54
"Я--Гамлет, ціпеніє кров..."
Фестиваль-премія GRA, вистава "Н-EFFECT", режисерка Роза Саркісян: бліц-пост про виставу в форматі онлайн.
Не відаю, яким буде фінальне рішення міжнародного жюрі стосовно найкращої експериментально-пошуковоі вистави у межах теперішньої всеукраінськоі театральноі премії "Гра", але, на мій суб'єктивний погляд, у цьому напрямку таки є очевидний і переконливий лідер - - постдокументальна вистава Рози Саркісян на тему "Гамлета" та війни в Украіні.
Можна сказати очікуване, що це доволі розкута і в той же час доволі делікатна театрально-документальна рефлексія на теми "Гамлета" та теперішньоі української злободенності.
Можна також сказати, що цей постдокументальний проєкт - - небанальне театральне висловлювання про день теперішній і гамлетівську вічність.
Можна відзначити, як легко-майстерно - - майже у стилі пінг-понг - - Роза та Йоханна Віховська "висвічуть"-вихоплюють ті чи інші теми-проблеми, укорінені у наше теперішнє сьогодення: болісні воєнні синдроми, зрадлива постмайданна трагікомічна реальність, ліберальні та радикальні ідеї, ЛГТБ, агресивна Росія, розчахнута Украіна, віра і зневіра...
Можна говорити про відсутність будь якоі спекулятивності у підході до не банальних актуальних проблем і можна сприймати саме такого постдокументального "Гамлета", як суто особисте, майже ІНТИМНЕ, авторське висловлювання про те, що людині сьогодні дійсно болить... І ще можна говорити про щасливу присутність у такому проєкті однієї з найкращих українських актрис сьогодення - - Оксани Черкашиноі...
І, звісно, можна відзначити максимально достовірне "документальне" існування у межах такого проєкту абсолютно кожного учасника( гравця), запрошеного в "Н-EFFECT".
Можна також впасти у манірну "образність" і відзначити, що поетика саме такого проекту чимось нагадує мені "розбите дзеркало" нашого життя, у різних уламках якого висвічуються різні-різні обличчя, різні-різні драми та різні-різні приховані сподівання.
І, наостанок, просто варто привітати Розу Саркісян з бездоганно вибудованою постдокументальною драмою (елегантна конструкція постановки і вкрай важка трагічна тематика) і саме таким іі відвертим особистісним "вмиканням" у те, що болить усім і кожному. А ще також можна подякувати авторам за пристойноі якості відеозапис проєкту, що позиціонується авторами, як кіно-театральний.
І якщо хоча би одна така сильна і майстерно виконана вистава є у межах "Гри" , значить у нас грають у актуальний театр - - не даремно.
298 viewsedited 09:25