2022-06-19 21:30:19
#болото_ідеологічне
У кожного атошника була перша спроба проїхати на маршрутці по УБД. У тебе це буде момент, коли спробуєш зайти на прикормлений виборчий округ якого-небудь досвідченого депутата.
Імовірно, коли гармати стихнуть, ти матимеш народну повагу і трохи пільг від держави. Проте соціальний капітал кінець-кінцем залежатиме не від того скільки ти воював, а наскільки уміло ти транслював в маси свій образ як воїна. Вирішує телевізор і Інстаграм, а не подвиги.
Бо влада, популярність, гроші, слава, знайомства - це не те, що видають разом з УБД.
Те, що ти реально можеш змінити - це потужність нашої армії на конкретному напрямку. Але люди в тилу залишаться ті самі. І можливість на них вплинути не видають разом з запасом бк на 4 рожки і калашматом.
Тому суспільство в загальних рисах залишиться тим же. За виключенням ненависті до росіян, мілітаризму і вищого рівня національної свідомості. Той факт, що сьогоднішня війна створює націю, це радше про консолідацію окремих членів суспільства, а не про якісні зміни в кожному з них.
Війна це не крок вперед, війна це спосіб здобути право крокувати туди, куди хочеш. А куди хочуть, ти і сам знаєш і війна не збільшує можливості на це впливати.
Та і взагалі, мені здається, якщо війна може навчити чомусь хорошому, то це глибокій повазі до всіх проявів життя.
Так шо хай живе усе живе.Ну а для мене вся ця історія тільки про те, аби чесно відслужити і вернутися до спокою і мирного Харкова, міста збудованого з бетону в межиріччі двох степових річок.
"Живі да работай - хорошая жизнь" - як то кажуть.
207 viewsedited 18:30
В
