parlamentua

2021-02-25 15:36:00 Хто ж такий Сергій Стерненко і чим він став відомий?

У січні 2014 року Стерненко брав участь у Євромайдані в Одесі, пізніше очоливши його. Брав активну участь у подіях Революції Гідності у Києві, перебував на вулиці Грушевського під час масових розстрілів 20 лютого 2014 року.

Також він був учасником вуличних боїв за Одесу 2 травня 2014 року.

Під час своєї громадської діяльності в Одесі Сергій як активіст "Правого сектору" долучався до закриття наркоточок з реалізацією спайсу (тяжкий наркотик). Крім того, брав участь у "сміттєвій люстрації" Нестора Шуфрича.

За ініціативою Стерненка було зірвано концерти українських та російських зірок, які підтримували окупацію Криму, виступали там, або на окупованих територіях Донбасу, зокрема: Ані Лорак, Світлани Лободи, Ірини Білик, Костянтина Райкіна та інших.

У 2015 році організовував блокаду окупованого Криму, притягнення до кримінальної відповідальності лікаря-хабарника Ігоря Бичкова та "Марш на підтримку політв’язнів" АТОвців Андрія Медведька та Дениса Поліщука, яких обвинуватили у вбивстві Олеся Бузини.

7 лютого 2018 року в Одесі біля дому на Стерненка напали двоє невідомих, його побили, а після цього Сергій пролежав у лікарні тиждень. Нападників не знайшли.

1 травня 2018 року нападник вистрелив Стерненку у шию з травматичного пістолета тричі, а під час затримання стріляв по очевидцях інциденту. Нападником виявився раніше засуджений за розбій Абзал Байкумашев, зараз він заарештований, але мотиву та вироку суду немає.

24 травня 2018 року під час третього нападу Стерненко йшов разом зі своєю дівчиною Наталею Усатенко біля дому. Захищаючись, він поранив одного з нападників - Івана Кузнєцова - ножем, від чого той пізніше помер.

Другий нападник Олександр Ісайкул, зміг втекти, але протягом доби був затриманий поліцією. Згодом нападника поліція відпустила і по справі він вже проходить як свідок, а пізніше взагалі втік з України. Стерненка після нападу шпиталізували із ножовим пораненням та струсом мозку.

31 серпня 2020 року під Приморським судом в Одесі був скоєний ще один напад на Стерненка. Тоді його намагалися облити невідомою речовиною.

Винні у нападах досі не покарані. Стерненко переконаний, що замовником чотирьох нападів на нього є чинний міський голова Одеси Генадій Труханов та його партнер Володимир Галантерник, адже саме їм він найбільше дошкуляв своєю діяльністю, розповідаючи про корупційні оборудки місцевої влади.

Також він натякає, що до нападів на активістів може бути причетна місцева поліція, адже частина правоохоронців перебуває під "крилом Труханова".

Про кримінальне переслідування Стерненка читайте у його досьє. Відкрити / Коментувати

2021-02-25 13:34:00 25 лютого виповнюється років з дня народження української поетеси, письменниці, перекладачки Лесі Українки.

Пропонуємо факти, які можуть змінити ваше уявлення про цю знакову для нашої держави постать:

1. Дитинство із татом у декреті. В родині Косачів не було традиційного розподілу ролей на чоловічі і жіночі. Коли у подружжя народилася Лариса (справжнє ім’я Лесі Українки), Олена Пчілка занедужала на анемію, тому молока для немовляти не вистачало. Молода мати вона поїхала лікуватися в Європу на пів року, а Петро Косач залишився вдома з двома маленькими дітьми. І щоб належно за ними доглядати, він узяв відпустку на роботі і самостійно годував Лесю коров’ячим молоком, розведеним з водою.

2. Леся Українка навчалася дистанційно. Усі діти подружжя Косачів отримували початкову освіту вдома. Для них Олена Пчілка сама перекладала українською мовою найвідоміші дитячі твори світової літератури. Після домашньої підготовки брати та сестри Лариси продовжували навчання в гімназіях. Проте Леся через хворобу з 10 років продовжувала надалі навчалася вдома. Це був аналог дистанційної освіти в реаліях ХІХ століття: у Лесі були приватні вчителі з грецької та латини, а мама допомогла їй опанувати французьку та німецьку.

3. У 10-річному віці після операції з видалення вражених хворобою кісток, її обидві руки та одну ногу зафіксували у гіпс. Вільною залишалася лише одна нога, пальцями ступні якої вона навчилася грати на фортепіано. Зараз її рояль стоїть у музеї села Колодяжне, що у Ковельському районі Волинської області.

4. Письменниця захоплювалася культурою Давнього Сходу. У 19 років вона вирішила написати підручник з історії східних народів для дітей.

5. Леся Українка ввела в українську мову такі слова, як "напровесні" та "промінь". А Олена Пчілка, мати Лесі, дала життя слову "мистецтво". З її легкої руки в нашій мові прижилися також "переможець", "палкий" та інші слова.

6. Перші стосунки з чоловіком у Лесі Українки відбулися, коли їй було 15 років. Із Максимом Славинським, який вже був повнолітнім, вони разом перекладали Гейне. Проте пізніше Максима заарештують за кордоном і замучать до смерті у в’язниці чекісти. У 26 вона познайомилася з Сергієм Мержинським, який давно боровся із затяжними сухотами. Леся попри свої потреби доглядала хворого. Сергій помер у дівчини на руках, після чого вона до самої смерті не знімала траурної одежі, попри офіційне подальше заміжжя.

Офіційний чоловік Климент Квітка був молодшим від Лесі на 9 років, хворів на туберкульоз, не мав статків. Лесині батьки не сприйняли такого союзу, однак письменниця зреклася їхньої фінансової допомоги і вийшла заміж за Климента. Парубок поступово почав продавати усе, що нажив: від меблів до книжок, аби оплатити лікування дружини. Після смерті поетеси Климент прожив ще 40 років. Климент Квітка зберіг записи, на яких можна почути голос поетеси. Вони дійшли до наших днів.

7. В останні роки життя очі Лесі змінили свій колір. Вони з темно-сірих стали насичено-блакитними. Це дуже дивувало знайомих поетеси. Про цей маловідомий факт згадує у листах її мати Олена Пчілка, яка була з дочкою до її останніх хвилин.

8. Труну з тілом поетеси несли 6 жінок. Леся Українка померла у Сурамі (селищі в Грузії) у 1913 році. Поховання в Києві проходило під суворим наглядом кінної поліції. Влада боялася, що похорон може перетворитися на національний мітинг, тому заборонили прощальні промови та перечитали написи на поховальних вінках. Попри це провести поетесу в останню путь зібралися сотні киян.

9. На честь Лесі Українки названо астероїд №2616.

10. В Україні не залишилось жодного нащадка Лесі Українки. У Швейцарії проживає Роберто Гааб – внучатий племінник, онук Лесиної сестри Оксани Косач-Шимановської, а в США мешкає Ольга Лютон-Петрова – онука Лесиної сестри Ізидори Косач-Борисової. Відкрити / Коментувати

2021-02-25 10:23:22 Станом на ранок 25 лютого в Україні зафіксовано 8147 нових випадків коронавірусної хвороби.

Загалом кількість хворих за час пандемії COVID-19 склала 1 325 841 особу.

Водночас померли 25 596 пацієнтів. Відкрити / Коментувати

2021-02-24 22:42:23 Співробітник Офісу президента Сергій Кошман звільнився через протести на підтримку Стерненка. Відкрити / Коментувати

2021-02-24 19:40:00 Накладено арешт на частину нафтопродуктопроводу Віктора Медведчука "Самара-Західний напрямок".

Арештовано все майно стратегічного об'єкта: інфраструктура, будівлі та споруди, розташовані в Україні.

"На цей час Службою безпеки України та Національним антикорупційним бюро проводяться заходи з передачі усього об’єкту нафтопродуктопроводу під контроль державного акціонерного товариства "Укртранснафта" для вжиття заходів щодо його збереження", - йдеться у повідомленні СБУ. Відкрити / Коментувати

2021-02-24 17:38:00 Дмитро Ярош - таємничий та популярний, демонізований ворогами та практично канонізований прибічниками депутат-прогульник та захисник України на фронті.

Під час Революції Гідності у Києві, від кінця листопаду 2013 року, Ярош ініціював створення громадського руху Правий сектор та об’єднав навколо себе націоналістичні організації та футбольних хуліганів для усунення "режиму внутрішньої окупації" та звершення Української національної революції. Допомагав у створенні Самооборони Майдану.

20 лютого 2014 року після кривавих протистоянь у центрі Києва співробітники Служби Безпеки України звернулися до Правого Сектору з проханням про зустріч в адміністрації президента із Віктором Януковичем. Організація делегувала Дмитра Яроша.

За словами Дмитра, він відмовився підписувати угоду Януковича про припинення конфлікту і запевнив, що Правий сектор буде боротися до кінця.

21 лютого Ярош вперше виступив на сцені Майдану і заявив про незадоволеність відсутністю чітких обов’язків стосовно відставки президента, розпуску Верховної Ради, покарання керівників силових структур та виконавців "злочинних наказів, у результаті яких були вбиті близько сотні українських громадян".

Та нагадав, що Правий сектор не складе зброю та не зніме блокади жодної з установ, поки Янукович не піде у відставку. Наступного дня Янукович втік із Києва до Росії.

Починаючи з квітня 2014 року Ярош брав участь у формуванні добровольчих загонів для боротьби з вторгненням російських військ на територію українського Донбасу.

17 липня 2014 року Дмитро оголосив про створення Добровольчого Українського Корпусу "Правий сектор". За визначенням самого ДУКу, вони були об'єднанням громадян, які виявили бажання брати участь у збройній боротьбі українського народу проти зовнішнього та внутрішнього ворога.

Слідчий комітет Російської Федерації відкрив кримінальне провадження проти Яроша. Його було оголошено у міжнародний розшук каналами Інтерполу за публічне підбурювання до здійснення терористичної та екстремістської діяльності.

20 квітня 2014-го виник інтернет-мем "візитка Яроша" як висміювання російських ЗМІ. Внаслідок перестрілки під Слов’янськом загинули три місцевих жителі і два нападники, в той самий час, за повідомленням журналістів LifeNews, на місці подій залишилася візитка Дмитра Яроша, американські долари та зброя. Правий сектор звинувачення спростував, а СБУ у скоєному звинуватила спецслужби Росії.

28 грудня 2015 року Ярош заявив про вихід із організації Правий сектор та ініціював створення нового громадсько-політичного руху "Державницька ініціатива Яроша" (ДІЯ).

Обирався до Верховної Ради України VII скликання, пропустив близько 96% пленарних засідань.

Докладне досьє Яроша читайте за посиланням. Відкрити / Коментувати

2021-02-24 15:21:07 В Україні нарешті зробили перше щеплення проти коронавірусу!

Першим вакцинувався лікар-реаманітолог з Черкас Євген Горенко.

Як повідомив очільник Черкаської ОДА Олександр Скічко, лікар однозначно вирішив вакцинуватися, оскільки він щодня рятує людей у реанімації та бачить, до яких наслідків може призвести коронавірус. Відкрити / Коментувати

2021-02-24 13:34:00 Україна повернулася до адаптивного карантину. Знову запроваджено чотири рівні епідемічної небезпеки: зелений, жовтий, помаранчевий та червоний.

Базовим для всієї країни став жовтий рівень. Однак Вінницька, Житомирська, Донецька, Закарпатська, Запорізька, Луганська та Тернопільська області опинилися у "помаранчевій" зоні карантину.

У "червоній" зоні перебувають дві області - Івано-Франківська та Чернівецька. Відкрити / Коментувати

2021-02-24 11:32:00 Що ж насправді стало причиною заґратування активіста Сергія Стерненка та чому вирок винесли саме після хвилі боротьби президента Зеленського з проросійським політичним пулом?

Політолог Віктор Таран вважає вирок дуже дивним та наголошує, що суддя ухвалював своє рішення спираючись не на доказову базу, а лише на слова людини, яку нібито викрав Стерненко.

Це наче повертає нас усіх у часи феодального ладу, де судочинство базується на поняттях "слово на слово", наголосив Таран. Тобто одна людина сказала - він мене викрав, а інша - я його не викрадав. Тож вирок скидається на політично вмотивований.

На думку експерта, Зеленський зараз просто намагається загравати з електоратом.

"Він робить то крок вліво, то крок вправо, то накладе санкції на канали Медведчука, і просувається серед патріотів, то просуває справу Стерненка і догоджає "русському міру". Тому у мене як політолога виникають питання щодо щирості Зеленського, того чи справді він займає проукраїнську позицію, чи просто бавиться з електоратом. Я особисто схиляюсь до другого. Він не має сталої позиції, як от у Порошенка, Тимошенко чи того ж Бойка, їхні позиції зрозумілі", - зазначив Таран.

Адвоката Масі Найєм висловив думку, що активіста засудили у цій справі, бо не змогли притягти його у справі щодо перевищення меж самооборони.

Сам Стерненко заявив, що такий вирок - результат тиску на суд генпрокурорки Ірини Венедіктової та заступника голови Офісу президента Олега Татарова.

"Немає свідків, нема фото чи аудіо, невідомо, чи взагалі хтось колись нападав на Сергія Щербича. Є тільки його слова, і на основі цих слів мене звинуватили у викраденні людини й в розбійному нападі", - заявив Стерненко.

Деталі справи про викрадення депутата Щербича читайте за посиланням. Відкрити / Коментувати