2021-11-14 17:00:37
…. Я завжди захоплювався дівчатами, які гуляють одні. Або сидять самі в кафе, купляють один білет в кіно, бродять самотньо в музеях... Таких багато, на щастя.
І вони мені подобаються зовсім не тому, що з ними можна познайомитися, адже якщо вони одні, то, можливо, у них немає пари. Ні, я люблю спостерігати за ними зі сторони. Не тривожити.
Для дівчини самотність - це завжди пізнання себе. Я «за» те, щоб дівчата залишалися самотніми, як можна довше.
Через цю самотність вони дізнаються свій внутрішній світ, а не розчиняються в світі партнера.
Коли зустрічаєш дівчину, за плечима якої роки без довгих партнерських відносин - це завжди всесторонньо розвинена та цікава людина.
Особлива.
У них майже завжди навушники чи стаканчик кави. І ще одна деталь, яка дуже сильно відрізняє їх від всіх інших: у них дуже серйозний вираз обличчя.
Коли з подружкою, коли з колегою, чи з партнером - там завжди щось привітливе, говірке. Такий «вираз обличчя для інших». Реакція.
А коли дівчина сидить або гуляє на вулиці одна - там зовсім інша емоція. Всередині себе. Або в музику.
Ні, я не закликаю всіх бути самотніми. Я маю на увазі, чому, якщо ми залишилися в якийсь момент життя сам-на-сам із собою, ми починаємо цим перейматися, або й боятися?
Чому, гуляти самій, а не з подругою - це обов'язково гірше?
Чому, повертатися додому, де нікого немає - це сумно?
Я ось вважаю, що це просто період. Не гірше, не краще. Для кожного він свій. І по часу, і по насиченості. Але він точно важливий для кожного із нас.
Це важливо - мати час і не боятися залишитися віч-на-віч із собою. Прогулятися під музику чи дивитися на захід один-на-один із сонцем.
Саме тому, я так люблю самотніх дівчат. Мені здається, що в цьому кафе, випиваючи свою останню чашку кави і дивлячись кудись крізь вітрину, вони намагаються збагнути щось дуже важливе для себе. Поставити перед собою питання, від яких ми зазвичай ховаємося…
Відкрий нотатки і почни писати «Я люблю...», а далі хай Т9 продовжить…
130 views14:00
Ж
