2021-04-05 17:25:46
Я пірнав льодяними руками під її кофту, очікуючи, що вона буде відбиватися... але у відповідь вона лиш сильніше притискалася до мене. Я торкався її волосся, що для інших було строгим табу, а вона лиш посміхалася. Я цілував її в носик спочатку вона мені говорила, що їй це неприємно, витирала його, ображалася, а вона без слів ховала його в мою шию...
Я не відповідав на її дзвінки, смс, а у відповідь!... Чого тільки не було у відповідь. І крики, і сльози, і істерики, і мовчання. Особливо мене роздратовувало її мовчання. І тоді я знову повертався до неї, щоб любити її (або дозволяти їй любити себе)...
Але одного разу вона замовкла. Замовкла, як ніколи раніше... Більше не відповідала на дзвінки, смс, не шукала зустрічей, видалила всі контакти, видалила частину мене в мені ж... І то, що раніше для інших було табу, стало табу для мене. Вона була повним табу для мене. Вона більше не дозволяла дзвонити до неї, писати їй, обнімати, торкатися до волосся і цілувати її. Вона більше не дозволяла любити себе. Або ж заборонила собі... любити мене.
І це була вже не просто гра, в яку я програв, це було моє життя, яке я втратив....
454 views14:25