Отже, “Золоті Ворота” — це подорож психоделічним простором між | ПЛАЙ

Отже, “Золоті Ворота” — це подорож психоделічним простором між часами та епохами нашої історії, де панує Український Космос.

Мелодійний акустик-рок “на доріжку”, що відкриває альбом, переходить у блок українських народних пісень: “Тумани”, “Ой у гаю при Дунаю”, “Чом ти не прийшов”.

Завершують платівку переспіви українських естрадних хітів. “Тиша навкруги”, відома у виконанні Тріо Маренич, перетворюється із романтичної балади на латиноамериканське танго.

Івасюкова “У долі своя весна” розпочинається з інструменталу з пасхалкою на інший його шлягер — “Пісня буде поміж нас”.

Марафон камео Володимира Михайловича продовжується і в завершальному треці “Золотих Воріт”, який так і називається — “Епілог”. Це ніщо інше, як кавер на його “Залишені квіти” — і не простий, а ембієнтний, що твій Браян Іно!

До запису “Золотих Воріт” Yevshan Records підтягнули своїх найкращих артистів. Вийшов такий собі українсько-канадський супергурт. Партії Володимира виконав Олесь Цап (“Самоцвіти”), Дівчини в Білому — Ліда Шевчук (“Зоряна”). Їм підспівав та підіграв на сурмі Данило Кука (“Черемош”).

Цікаво, що крім електрогітари та басу ви не почуєте на альбомі жодних звукових наворотів. Гаетан Десб’єн, звукорежисер RCA Montreal та саундпродюсер “Золотих Воріт”, дуже вдало відтворив український автентичний мелос завдяки акустичним інструментам: фортепіано, скрипці, альту, бандурі, мандоліні. І загорнув всю цю красу в чудовий арт-рок, що за якістю запису та звучання нічим не поступається тогочасним закордонним аналогам.

Але і це ще не все. Очевидно, що цю рок-оперу записували не просто так. Режисер Богдан Тимець збирався поставити “Золоті Ворота” на сцені, а художниця Адріяна Лисак оформила для спектаклю театральну афішу. Чи вдалося реалізувати цей задум — невідомо. Та навіть якщо ні — саме час зробити це після нашої перемоги.