Пломінь

2022-02-17 21:23:04 У Франції під світлим крилом раблезіанської життєрадісності й еротизму перебуває геть усе. З іншого боку, саме в цій країні Європи, де гуманітарні та соціологічні процеси зайшли значно далі, аніж ми можемо уявити, виходячи з реалій культурно-колонізованого пострадянського простору чи навіть англосфери, до якої переважно маємо доступ, першою розпочала диктувати нові пуританські правила.

Феміністський пуританізм не менш обурливий та абсурдний, аніж його класичний консервативний аналог. І доки сюди до нас долітають лиш об’їдки західних інтелектуальних процесів, пропонуємо не втрачати нагоди поглянути в обличчя цієї «Мегери».

Далі — в перекладі тексту Давіда л’Епе:
https://plomin.club/french-eroticism/ Відкрити / Коментувати

2022-02-16 18:50:40 За що шанувальники творчості Толкіна розкритикували «Персні влади»

Кілька днів тому Amazon опублікував трейлер до майбутнього серіалу за мотивами книг Джона Рональда Руела Толкіна. Його вихід запланований на 2 вересня цього року. І на сьогодні це найдорожчий серіал усіх часів.

В коментарях відбувся флешмоб із повторенням (не дослівної) цитати автора багатьма мовами:
«Зло не може створити нічого нового, воно може лише шкодити та руйнувати те, що було винайдено або створено добрими силами».

Оскільки Youtube прибрав лічильник дизлайків, такий жест лишився єдиним способом донести свою критику та обурення щодо нового проекту. Розбираємося за що його критикують.

Перші тривожні дзвіночки щодо майбутнього проекту з'явилися вже тоді, коли проект покинув відомий літературознавець і толкініст Том Шиппі, відмовившись від участі в розробці сценарію і подальших коментарів. Раніше він був консультантом кіноекранізацій Пітера Джексона. До речі, шоураннери не зустрічалися з Джексоном під час роботи над фільмом.

Відтак, Amazon анонсував проект серіалу на 5 сезонів, засновуючи його на... 40 сторінках додатку до «Володаря перснів». Адже авторських прав на будь-які інші твори Толкіна, крім «Володаря перснів» та «Гобіта», у компанії немає. Саме тому зокрема в історію вводяться вигадані персонажі.

Шоураннери проекту дуже свавільно обійшлися з першоджерелом і самі цього не заперечують. Патрік Маккей заявив: «Чи можемо ми показати роман Толкіна, який він ніколи не писав і зробити це мега-подією, що могла відбутися лише нині?» Попередньо з'ясувалося, що за сценарієм події створення перснів влади, падіння Нумінора та Битви останнього союза ельфів і людей будуть відбуватися майже одночасно, хоча за книгами їх розділяють тисячоліття. Жінок гномів позбавили бороди, ельфи позбавлені своєї витонченості й представлені надто «людськими», частина ельфів також коротко стрижені. Вже в трейлері з’являється натяк на можливий союз вигаданого темношкірого лісного ельфа Арондіра та цілительки Бронвін, хоча достеменно відомо лише про три союзи між ельфами та людьми. Елронд старається поновити нібито зруйнований союз із гномами, попри те, що водночас у серіал введений і персонаж Келембрімора, який мав міцну дружбу з гномами Кхазад-Дума та обмінювався з ними технологіями (саме він звів врата Морії). Також творці проекту познущались із першозадуму Толкіна, інкорпорувавши в історію різноманіття під прапором того, що «Толкін для всіх», хоча різноманіття в расах Середзем’я й так не бракує.

Широко критикують також ігрову графіку та стилістику фільму, що багатьом нагадали «Нарнію» (за персонажа харфута, списаного з фавна, не в останню чергу) або ж іще один провальний проект Amazon минулого року — «Колесо часу».

Як заявили шоураннери, вони прагнули створити не документальний фільм, а «історію, що об’єднала б усі ключові події» Другої епохи. Проте замість того, щоб оживити багату історію Середзем’я Другої епохи та його персонажів, новий серіал, здається, пропонує фентезійний фанфік за мотивами творів Толкіна.



Відкрити / Коментувати

2022-02-15 13:30:01 ​​Після нещодавньої розмови про сусупільство ризику, ми б хотіли звернутися до ще однієї важливої нині теми: чому ми страждаємо через історію?

Для сучаснної людини, що живе після появи історицистських теорій, будь-яка історична подія має цінність як річ-у-собі, що свідчить про орієнтацію історичного поступу на «новизну».

Якщо для «архаїчної» людини було притаманним приймати будь-які історичні виклики, зміни та катаклізми як необхідність чи випробування божественних сил. То сучасна людина живе в постійному «жаху історії», який супроводжується нігілістичним поглядом на історію та духовним спустошенням.

https://plomin.club/m-eliades-terreur-de-lhistoire/ Відкрити / Коментувати

2022-02-14 21:01:57 До вашої уваги добірка цікавих українських каналів в Telegram, на які варто підписатися:

@ukrnastup — Україноцентризм, етатизм, просвіта.
@lviving — Львів на долоні.
@hot_eng — Інгліш, яким говорять true americans.
@etiketua — Про етикет. Просто і лаконічно.
@mov_tribunal — Вдосконалимо твою українську.
@procrastinatiooo — Поповнюй плейлист чудовими піснями.
@plomin — Найкультурніше медіа.
@ukr_lehko — Говори українською правильно.
@mentoltea — Надихаючі вислови відомих людей!
@ukr_armed_forces — Чи готові ми до війни? Збройні Сили.
@zakopijku — Бюджетні мандрівки у ковідний час.
@elucidation_gw — Правила дорожнього руху в тестах.
@ukrainian_stickers — Каталог україномовних стікерів.
@anecdotes_ua — Найкращі анекдоти з усієї мережі!
@onlytactical — Все для воїнів.
@evri_dey — Орідж цитати для всіх.
@poradnyk — Круті лайфхаки, поради та ідеї.
@ukr_culinar — Готуйте з любов'ю.
@cucumberapps — Корисні додатки, програми та сайти.
@ResourceNETinfo — просунення українських каналів у Telegram. Відкрити / Коментувати

2022-02-14 18:42:21 Сібілла Алерамо. «Кохаю, а отже існую»

Ніколи не задумувалися над тим, як воно — любити мага? Особливо коли цей незвичний об’єкт кохання — традиціоналіст Юліус Евола чи його візаві Джуліо Парізе? Саме останньому італійська письменниця Сібілла Алерамо присвятила 43 пристрасні листи, що згодом переросли в роман і, водночас, найбільший документ епохи «езотеричного підпілля Рима». Унікальні й пікантні подробиці, що роблять книгу цікавою як для пошановувачок книжок про кохання, так і для окультистів.

Незабаром у наявності. Відкрити / Коментувати

2022-02-11 18:45:29 ​​Ганс-Ґеорґ Ґадамер і розуміння художнього твору

Ми не шукаємо легких шляхів, і тому пропонуємо розібратися в тому, як знайомство з ідеями Ґадамера та філософською герменевтикою може стати в нагоді для глибшого розуміння літератури. В 1960 році Ганс-Ґеорґ Ґадамер публікує працю «Істина і метод. Основи філософської герменевтики», в якій зробив кілька важливих зауважень щодо суті переживання та розуміння мистецтва.

«Мова мистецького твору концентрує в собі символічний характер усього сущого», — цією тезою Ґадамер вказує на те, що герменевтична ідея реалізується через власний, мистецький, досвід. А відтак, мистецтво постає одним із видів пізнання, на рівні з науковим.

На противагу культурно-історичній школі трактування твору через контекст традиції, Ґадамер пропонував схему «традиція—розуміння», де читач відіграє вирішальну роль у звершенні традиції в сучасності. Читач постає співучасником творіння, в якому він тією мірою визнає мистецьку цінність твору, якою він сам впізнає себе в ньому. Сприйняття мистецького твору, за Ґадамером, має кілька вимірів: першим є відкриття, яким досягається «враженість» — для спостерігача це відкриття означає «зустріч із собою». Таким чином естетичний досвід не лише рефлексивний, але й пізнавальний. Відтак впізнання у мистецькому творі себе може мати неминучі наслідки для зміни власного «Я». Другою виявляється інтеґративність досвіду: щоразу для читача досвід сприйняття мистецтва може вирішувати нові питання. Саме завдяки таким аспектам досвіду сприйняття мистецького твору «напередзнання» твору – принципово неможливе. Тому істинний смисл твору лишається невичерпним, читач може наближатися до нього, не завершуючи свій діалог із ним після повторного прочитання.

Діалогічність також стає визначальною для незамінної ролі художньої літератури й поезії в сучасності, адже в епоху масових комунікаций, коли всі говорять до всіх (а отже, ніхто ні до кого напряму), щирий діалог із хорошою книгою лишається незамінним.

Визначний художній текст не характеризується своєю актуальністю та злободенністю, навпаки — його символічна мова резонує в позаісторичному вимірі, лишаючись зрозумілою та діалогічною в інших мовах, культурах і часах. Також філософ підкреслює, що художньому твору притаманний надлишковий зміст, що визначає невичерпність його прочитання. Якщо у змісті вкорінений «задум» автора, який слухач може осягнути як текст, то в надлишковості творіння закладена геніальність.

Зрештою, Ґадамер окреслює радість самовираження мистецького твору, що не пов’язана з користю чи доцільністю. У зв’язку з цим філософ згадує Платона та неодмінний атрибут «істинності» для мистецтва, адже воно не має протистояти дійсності, не в протиставленні реальності полягає сутність і задача художнього творіння. Відкрити / Коментувати

2022-02-10 21:55:42 ​​В Україні могла бути монархія на чолі з нащадком Анни Ярославни, а отже об’єднуючи кров Рюриковичів, Лотарингів і Габсбургів. Австрійський архікнязь Вільгельм обрав бути українцем під час Першої світової війни. Він проводив диверсії в якості полковника армії УНР і клопотав про створення українського королівства в європейських столицях у 1930-их. Петро Болбочан і Всеволод Петрів пропонували йому організувати повстання проти Павла Скоропадського та очолити державу в 1918. Він просував українські інтереси в Австро-Угорщині та всій Європі, зокрема завдяки його протекції український хімік Іван Горбачевський очолив перше у світі міністерство охорони здоров'я. Він спілкувався Євгеном Коновальцем і Андреєм Шептицьким. Його персони настільки боялися совєти, що шпигувавши за ним більше 20 років, у 1947 зрештою викрали з Відня та закатували в Лук'янівській в'язниці.

Крім політичної та військової кар'єри ерцгерцог усе життя цікавився літературою — в 1921 році вийшла його поетична збірка «Минають дні», присвячена січовим стрільцям, «борцям, що впали за волю України». Там же він підписався як Василь Вишиваний, під псевдо яким його пам’ятають донині.

Про біографію авантюрного ерцгерцога можна говорити годинами. Однією зі значущих подій мунилого року була прем’єра опери про Василя Вишиваного (за лібрето Сергія Жадана, музикою Алли Загайкевич). Проте відомо, що триває робота над ще одним масштабним проектом про життя Василя Вишиваного — це шпигунська драма. Над майбутнім фільмом працюють культуролог Ольга Ковтун, автор сценарію, та продюсерка Ольга Бесхмельніцина. Нині тривають підготовки до зйомок. Відкрити / Коментувати

2022-02-10 18:26:01 Комусь читати про кохання, а комусь і про авантюризм.

Замовляйте і оплачуйте книги з карти єПідтримка онлайн на нашому сайті. Відкрити / Коментувати

2022-02-09 21:31:12 Питання тіла, яке по інерції від Античності вважалось чимось цілісним, змінюється та піддається сумніву. «Людина-машина» Ламетрі поступово розвивалася, перетворюючи людину на цілковитий механізм, який можна розбирати та збирати. Сьогодні ця тенденція виражається у пропозиції трансгуманізму для «вирішення» всіх одвічних проблем: хвороб, смерті, інклюзивності, людськості.

Про «Ghost in the Shell», політику, а головне — про те, що ж таке трансгуманізм, читайте в перекладі тексту Нільса Веґнера:
https://plomin.club/transhumanism/ Відкрити / Коментувати