Я вже писала, що полюбила багатосерійні подкасти-розслідування | Репортерське пальто

Я вже писала, що полюбила багатосерійні подкасти-розслідування (ось тут про один, від якого не могла відірватися).

А недавно послухала два свіжі українські аудіосеріали, обидва про українок в "Ісламській державі". І раджу їх слухати саме в парі.

"На межі" — подкаст про кількох жінок, які поїхали в "Ісламську державу", а після її падіння опинилися в таборах для дружин бойовиків на території Сирії, і як Україна їх звідти вивозила (не всіх).

"Хадіджа" — про пошуки харків'янки, яка напів добровільно виїхала до Сирії з чоловіком і за якийсь час зникла. Її мама шукає доньку або хоча би онуків (бо є велика вірогідність, що Хадіджі більше немає в живих).

У обох подкастах можна чути голоси жінок ЗВІДТИ. У "На межі" героїні записували аудіоповідомлення в месенджери, де розповідали про умови життя в таборах Рож та аль-Хол. У "Хадіджі" ми слухаємо жінок з іракської в'язниці, і на фоні чуємо звуки цієї в'язниці (тюрма звучить голосами дітей; їх утримують там разом з матерями).

Автори "На межі" щойно випустили новий подкаст "Справа 25" — про найбільший кримінальний процес над політв’язнями в окупованому Криму.

Цікаво, як вам ці подкасти, і взагалі такий аудіоформат.