Як і обіцяв, у кінці три трошки більш конкретні історії. 1. П | Савченко пише

Як і обіцяв, у кінці три трошки більш конкретні історії.

1. Перша — про мене. У січні мені зменшили навантаження (16 уроків на тиждень замість 21), знайшовши усіх вчителів, у тому числі іншого вчителя на мій предмет Social Studies. Я кілька разів подавав якісь ідеї щодо розвитку школи, але "наїдався завтраками" та в підсумку забивав. Коротше, все налагодилось, ковтнув свіжого повітря. Одного дня прийшов на урок, а мене зустріли стривожені п'ятикласники, які сказали, що у них там інша вчителька історії. Директорка сказала, що мене хочуть замінити, а то її давня подруга прийшла на пробний урок. Коли про це почули учні (не від мене) вони одразу взяли в облогу кабінет директорки з вимогами залишити мене. У тому числі там була донька інвестора з 10 класу, тож ситуація забулася. Згадавши, як моїми уроками закривали дірки весь перший семестр, відчув себе використаним.

2. Вчитель спорту (який завжди протестує пройти наймення "фізрук") всю зиму вів заняття у кімнаті, яка зовсім не схожа на спортзал, і взагалі мала колону прямо посередині. Притому його уроками теж дірки закривали. Коли йому директорка нещодавно сказала, що у наступному році буде навантаження вдвічі більше, а зарплатня — лише на 4000 більше, вона попросила його думати швидше, бо "у мене вже є заміна".

3. Була в адміністрації єдина приємна людина. По суті завуч, але вона і школу облаштовувала, і частину уроків вела, і всіма паперовими справами займалася. Нещодавно дізнався, що за це все вона весь час отримувала лише одну звичайну зарплатню, доки директорка займалася тільки зустрічами з батьками. То тепер ця завуч спокійно звалила зі школи.

Як і я. І єдине, що мене утримувало від того, щоб звалити ще у лютому — це думка про відпускні влітку. Ну і якби я міг передбачити карантин, то це теж було б вагомим аргументом.

Я тут торкнувся важливої теми про "ми — команда", і планую іще розкрити цю тему.