Розважання від Скинії І мовив: Авва – Отче, усе Тобі можливе: | Біблійні розважання Скинії

Розважання від Скинії

І мовив: Авва – Отче, усе Тобі можливе: віддали від мене цю чашу! Та не що я хочу, а що Ти.
Ісус знав, що каже своєму Отцю, і добре розумів, що ця чаша може бути віддалена від Нього. І все ж Він на те прийшов, щоби випити її за всіх. Щоби через цю чашу викупити борг усіх – той борг, який навіть пророки та мученики не могли сплатити своєю смертю. (...) Він прийняв тіло, зодягнувся у його слабкості. Їв, коли був голодний, відчував втому після праці, Його долав сон. Тому треба було, щоби все, що Він мав виконати в тілі, виконалося без решти, коли настав час Його смерті. Смертні страждання справді увійшли в Нього, щоби показати його природу як сина Адама, над якою, за словами апостола, панує смерть (див. Рим 5,14.17). (...) Або інакше: в момент своєї тілесної смерті Він віддав тілу те, що йому належало, кажучи через це, що всі страждання Його тіла мають показати єретикам і схизматикам, що Його тіло справжнє. Хіба це тіло не бачили учні та й усі інші? Як Він був голодний чи спраглий, втомлений чи потребував сну, так само Він відчував страх. Тому Він і сказав ці слова, щоби ніхто в цілому світі не міг заявити, ніби наш борг було сплачено Ним без страждань та труду. Або ж Він сказав це, щоби навчити своїх учнів присвячувати своє життя і смерть Богу. Якщо Той, хто є мудрим Божою премудрістю, просив про те, що Йому належало, то як же більше повинні звичайні люди передавати свою волю Тому, хто знає про все. (...) Якщо Той, хто не мав страху, боявся смерті й просив вибавити від неї, хоча й знав, що це неможливо, то як більше повинні молитися перед спокусою всі інші, щоби вберегтися вже під час спокуси.

св. Єфрем Сирієць