2020-08-17 10:22:28
#власна_думка
"Діти їхні" Ніколя Матьє
Видавництво Старого Лева
"Діти їхні" - депресивний, але у той же час повний свободи текст про 90-ті у Франції, більш конкретно - про одне із багатьох західних містечок, пристанище шахтарів та металургів. Про ті "ліхіє дев'яності", які раптово сталися з усіма нами, й які породили "загублене покоління", що мало банально вижити на уламках старого світу.
Якщо з роману прибрати маркери на позначення французьких реалій, а вставити топоніміку нашого Сходу, то події видаватимуться абсолютно логічними й пасуватимуть нашій країні. Майже на кожній сторінці знаходиш шось невловиме, але дуже знайоме - це той "дух часу", про який йдеться у Жадана. До слова, мені проза Сергія Вікторовича і Ніколя Матьє видається надзвичайно суголосною. Тож я думаю, що юні філологи напишуть не одну наукову працю порівнюючи теми, стилі, історичне підґрунтя і т.д. цих авторів.
"Їхні діти" - це роман про ностальгію, біль, вітер в обличчя, кров, майже тваринну любов і відсутність страху смерті.
768 viewsIryna Slavinska, 07:22
S
