Добрий ранок Чи реально маніпулювати людьми за допомогою їх | Spartak Subbota

Добрий ранок

Чи реально маніпулювати людьми за допомогою їхнього сприйняття на проговорені нами слова? Чи можна закласти у свідомість людини подію, що реально не існує?

У 1974 році Елізабет Лофтус та Джон Палмер провели цікавий експеримент, метою якого було довести, що сприйняття ситуації залежить від формулювання думки чи питання. Експеримент з автокатастрофою був розроблений для оцінки того, чи можуть формулювання питань певним чином вплинути на відповіді учасника, спотворюючи спогади про конкретну подію.

Тож, 45 учасників було розділено на дві групи. Після чого, вони мали переглянути 7 відео тривалістю від 5 до 30 секунд з місця ДТП та описати їх так, якби вони були реальними свідками цих подій. Пізніше, кожній групі ставили запитання, але з різною інтонацією та формулюванням.

Питання для першої групи звучало так: «Як швидко машина їхала в той момент, коли вона вдарила іншу машину?»
Питання для другої групи мало такий вигляд: «Як швидко машина рухалася, коли вона розбила іншу машину?»

Зі сторони очевидною є різниця в формулюванні питань. А саме, в використанні різних дієслів. Тобто, слово «розбила» збільшувало швидкість автомобіля, на відміну від слова «вдарила». Тож, у сказаних словах і є найважливіше відкриття — використання різних дієслів впливає на те, які відповіді дає людина.

Це дослідження показало, що пам'яттю можна легко маніпулювати, використовуючи метод опитування, а це означає, що інформація, зібрана після події, може злитися з думками людини, що призведе до неправильного відновлення спогадів про певну подію. Так, «додавання» хибної та спотвореної інформації на згадку про конкретну подію стало називатися конфабуляцією. Окрім того, ця концепція має дуже важливе значення для питань, які використовуються у поліцейських допитах очевидців.

Конфабуляція  — виникнення несправжніх, спотворених або неправильно витлумачених спогадів про себе чи світ без свідомого умислу. Людина з конфабуляцією може мати некоректні спогади, починаючи від незначних неточностей і закінчуючи сюрреалістичними вигадками, також її спогади можуть бути сплутаними чи викривленими у часових рамках.

Проте, Лофтус і Палмер пропонують два можливі пояснення цього результату:

Фактори усунення відповіді. Використання специфічних та критичних слів (наприклад, «зближення» чи «удар»), можливо, просто вплинуло на відповідь, яку дала людина («зміщення відповіді»), але насправді не призвела до хибної пам'яті про подію.
Подання фактів у пам'яті змінено. Критичне дієслово змінює сприйняття людиною нещасного випадку, що призведе до того, що хтось бачитиме нещасний випадок більш серйозним ніж інша людина. І це сприйняття події надалі зберігається в памʼяті, як вірне.