Фундація DEJURE

2021-11-04 19:01:06 Держбюро побачило ознаки злочину у діях суддів, на які у Вищій раді правосуддя закривали очі

У ДБР повідомили: вони розпочали досудове розслідування щодо суддів Самбірського суду Львівської області, які впродовж 2018-2020 років на підставі фальшивих документів масово звільняли п’яних водіїв від відповідальності.

Розслідування почали після заяви члена правління Фундації DEJURE Романа Маселка, який перед цим направив до ВРП кілька скарг щодо самбірських суддів.

ВРП притягнула до дисциплінарної відповідальності трьох самбірських суддів, які допомагали п’яним водіям уникати відповідальності: одному виписали догану, двом — попередження.

Водночас ВРП абсолютно проігнорувала наше прохання дати оцінку ролі самих суддів у масовій передачі п’яних водіїв на поруки на підставі підроблених документів. До цього були залучені абсолютно усі судді суду і без їх згоди така афера навряд чи була можлива.

Однак у ВРП вирішили закрити очі на проблему і формально покарати суддів без оцінки того, що відбулося.

Тепер цю справу розслідуватиме Держбюро розслідувань і ми сподіваємося, що вони підійдуть до виконання своїх обов’язків більш ретельно і відповідально.

Як судді «відмазують» п’яних водіїв, а ВРП закриває на це очі — читайте у наші аналітиці Відкрити / Коментувати

2021-11-02 20:48:56 Вечір оптимістичних новин — парламент у першому читанні підтримав законопроєкт №5067, відповідно до якого частина найважливіших категорій справ Окружного адмінсуду Києва переходить до Верховного Суду.

Йдеться про справи, у яких оскаржуються рішення органів виконавчої влади. Судом апеляційної інстанції у таких спорах буде Велика Палата Верховного Суду.

Також не варто забувати, що у Комітеті з правової політики, який очолює «Слуга народу» Андрій Костін, вже сьомий місяць лежить «невідкладний» президентський законопроєкт про ліквідацію Окружного адмінсуду Києва (№5369).

Ми у Фундації DEJURE вважаємо: обидва законопроєкти треба доопрацювати і ухвалити якомога швидше, щоб «вовчому правосуддю» не лишилося місця у нашій країні! Відкрити / Коментувати

2021-10-27 18:50:42 Річниця проблем: чому Зеленський всупереч закону хоче контролювати Конституційний Суд?

Рік тому судді Конституційного Суду України «вбили» важливу частину антикорупційної інфраструктури — визнали неконституційними норми про обов'язкове е-декларування і про кримінальну відповідальність за брехню в деклараціях.

Своїм рішенням судді спровокували масові акції протесту і затяжну кризу у системі.

І хоч згодом парламент прийняв новий закон, який повернув покарання за недостовірне декларування, багато чиновників та посадовців (у тому числі й самі судді КС) уникнули відповідальності.

Увесь цей рік президент Зеленський і його політична сила намагаються «перезавантажити» Конституційний Суд — і весь цей час порушують Конституцію і закон у своїх інтересах.

По-перше, всупереч висновку Венеційської комісії, про який Президент Зеленський сам і попросив, справжнього конкурсу на посади суддів КС запроваджено так і не було.

Натомість Рада призначила без конкурсу лояльного до президента суддю Віктора Кичуна.

По-друге, Зеленський скасував укази про призначення на посаду голови КС Олександра Тупицького та судді Олександра Касмініна.

Проте це зовсім не означає, що вони звільнені — звільняти суддів КС можуть лише судді КС.

По-третє Президент оголосив конкурс на посади суддів КС за квотою президента — вже навіть відібрали сімох кандидатів.

Але і тут біда — насправді вільних місць немає, адже вони зайняті Тупицьким і Касмініним.

Якщо президент призначить когось на їхні посади, то на час каденції новообраних членів — цілих дев’ять років — КС і будь-яке його рішення будуть нелегітимними.

Вільні вакансії з’являться лише у травні і вересні 2022 року — саме тоді закінчується строк повноважень суддів Тупицького і Касмініна.

Навіщо Зеленському КС?

Це єдиний орган, який може зупинити владу від узурпації чи відверто неконституційних рішень, а також — легалізувати будь-яке неконституційне рішення влади.

Зеленський усвідомив користь від КС, коли останній освятив його сумнівне рішення про дочасні вибори до парламенту у 2019-му.

Тепер же президентові потрібні свої люди в КС із дуже подібною метою — наближаються нові вибори.

Тож зараз ми всі маємо пильнувати і вимагати реформу КС!

Чому це важливо, пояснює Голова правління Фундації DEJURE Михайло Жернаков за посиланням Відкрити / Коментувати

2021-10-25 20:02:26 Маємо хороші новини — Фундація DEJURE у трьох номінаціях короткого списку премії Think Tank Awards від британського журналу Prospect

Зокрема, ми увійшли до короткого списку у таких номінаціях:
The Democracy and Law Award
The Advocacy Award
One to Watch Award

З 2001 року журнал Prospect відзначає роботу аналітичних центрів на національному та глобальному рівнях.

Переможців оцінюють у декількох номінаціях, які враховують вплив на державну політику та публічний дискурс, якість досліджень та потенціал організації.

Тримайте за нас кулачки!

Тут ви можете ознайомитися з організаціями, які також потрапили у шорт-лист цієї премії Відкрити / Коментувати

2021-10-23 13:13:09 Рада суддів делегувала до Етичної ради, що очистить ВРП, чотирьох суддів: Лева Кишакевича, Володимира Сіверіна, Юрія Трясуна і Тетяну Чумаченко.

Фундація DEJURE має питання до доброчесності Володимира Сіверіна та Юрія Трясуна.

Зокрема, до Сіверіна є питання щодо статків та втручання у роботу інших суддів.

Юрій Трясун був у складі колегії, яка відпустила «беркутівця», підозрюваного у вбивстві трьох майданівців. «Беркутівець» втік з України.

Більше читайте у нашій аналітиці. Відкрити / Коментувати

2021-10-22 19:31:36 Кадри Олега Татарова не проскочили, а от недоброчесні та політично заангажовані — так

Конкурсна комісія при президентові Зеленського рекомендує обрати двох суддів Конституційного Суду серед сімох основних кандидатів.

Голова правління Фундація DEJURE Михайло Жернаков оприлюднив список цих кандидатів у порядку рейтинговості:
1. Олександр Водянніков
2. Олександр Петришин
3. Олександр Сибіга
4. Оксана Щербанюк
5. Михайло Савчин
6. Оксана Грищук
7. Олександра Кармаза

Мало того, що зараз призначати суддів КСУ не можна, бо відсутні вакансії, так і деякі висунуті кандидатури — викликають цілком логічні сумніви.

Детальніше про те, чим загрожує українській державі конкурс на посаду суддів КСУ за квотою президента, тут.

Наприклад, суддя Олександр Сибіга кілька років не декларував будинок площею 719 квадрати, у якому мешкав, а його родина володіє статками, які складно пояснити офіційними доходами.

Крім того, Сибіга був головуючим у складі колегії суддів, яка фактично дозволила будувати на території ансамблю Софійського собору, що охороняється ЮНЕСКО.

Ці та інші факти стали причиною того, що Громадська рада доброчесності визнала суддю Сибігу недоброчесним. Проте, схоже, членів конкурсної комісії, які відбирали кандидатів на посаду суддів КСУ за квотою президента, це все не цікавить.

Як і те, що за однією з відібраних ними кандидаток — Олександрою Кармазою — тягнеться політичний шлейф.

Кармаза була кандидаткою у народні депутати від партії «Слуга народу» і членкинею ЦВК від цієї політсили на парламентських виборах.

Що відомо про решту відібраних кадрів, читайте у нашій аналітиці.

Закликаємо президента Зеленського публічно запевнити, що він здійснить призначення суддів КС лише після появи відповідних вакансій у встановлений Конституцією спосіб.

Інакше на цілих дев’ять років — строк повноважень суддів КС — Конституційний Суд і будь-яке його рішення будуть нелегітимними. Відкрити / Коментувати

2021-10-22 14:37:05 Новим головою Верховного Суду обрали Всеволода Князєва, суддю Касаційного адміністративного суду у складі ВС і Секретаря Великої Палати Верховного Суду. Він набрав 98 голосів з 169.

Отже, план сумнозвісного Богдана Львова призначити свого ставленика провалився — Володимир Погребняк набрав лише 49 голосів.

До призначення у Верховний Суд Всеволод Князєв працював головою Миколаївського окружного адмінсуду. Відкрити / Коментувати

2021-10-21 12:45:49 Триває третій день співбесід на посаду суддів Конституційного Суду за квотою президента.

Мало того, що цей конкурс ставить під загрозу майбутнє української державності, так і деякі кандидати не можуть відповісти навіть на питання для першокурсників

Ось, наприклад, на відео людина Татарова Погорецький не може відповісти на елементарні питання, а кандидатка Ганна Рахальська — перекласти відомий вираз «Dura lex sed lex» (суворий закон, але закон).

Хто претендує на посаду судді КСУ за квотою президента і чому сам конкурс — погане рішення, розповідаємо тут

Дякуємо за відео нашим партнерам з Автомайдан Відкрити / Коментувати

2021-10-13 17:19:23 Печерський райсуд Києва відмовився закривати справу перших плівок Вовка

Сьогодні Печерський райсуд Києва відмовився задовольнити клопотання адвоката судді Аблова про закриття справи перших плівок з кабінетів суддів Окружного адмінсуду Києва.

Євген Аблов та його представники не прийшли на судове засідання. Формально, це і стало причиною для відмови.

Про це засідання стало відомо заздалегідь. Ми та інші громадські організації звернулися з клопотанням про відеотрансляцію.

Очевидно, що публічний розгляд цієї справи не входив у плани суддів ОАСКу та Печерського райсуду Києва, тому маємо такий результат.

Він свідчить, що у Вовка як вогню бояться відкритих і прозорих процесів.

Це однозначна перемога, але не остаточна. Адже це вже не перша спроба закрити цю справу.

Минулого разу, коли суддя Аблов приїжджав до суду на золотому Porshe, Печерський райсуд зобов'язав прокуратуру закрити її.

Прокуратура оскаржує це рішення і наразі скарга знаходиться на розгляді у Верховному Суді. Відкрити / Коментувати

2021-10-12 13:38:44 Суддю Деснянського райсуду Києва Світлану Колегаєву, яка нещодавно здійснила ДТП, оштрафували на 17 тисяч гривень і на рік позбавили водійських прав.

Таке рішення виніс Оболонський райсуд Києва — повідомляє Prosud

ДТП за участю судді сталася у липні цього року і викликала широкий суспільний резонанс.

Тоді будучи за кермом Audi, яке записане на матір, суддя Колегаєва не впоралася з керуванням та виїхала на узбіччя. Там іномарка знесла металевий стовп і влетіла у дерево, ледь не збивши пішоходів.

За словами очевидців та поліції, суддя мала ознаки алкогольного сп'яніння.

Як тоді повідомили у патрульній поліції Києва, проходити освідчення на драгері суддя Колегаєва відмовилася і наполягала на наркологічній експертизі. Відкрити / Коментувати