Sunkissed UA

2022-11-13 19:57:36 Замок в Дубно - одне з 7 чудес України.

У Дубно розташований дивовижний замок, побудований князем Костянтином Острозьким у 1492 поблизу річки Іква. Його вважали одним з найбагатших замків Європи.

Він виглядає справжньою середньовічною твердинею, яка й досі вражає своїми мурами та підземеллями.

Жодного разу цей замок не взяли штурмом: ні татари, ні шведи. Фортеця була повністю оформлена на те, щоб оборонятися. На території замку навіть була власна ливарна майстерня, вироби якої поповнювали арсенали вогнепальної зброї.

Два виритих глибоких рови полоненими татарами, які наповнювались водами Ікви були хорошою лінією оборони.

Єдиний в Україні двобастіонний замок. На території фортеці розташовані два палаци: в північній частині – князів Острозьких, в південній – князів Любомирських. Сьогодні в цих моторошних підземеллях влаштовано музей тортур.

І дві історії

У 1577, коли весь двір готувався до весілля князевої племінниці Беати, на замок напали татари. Почалася паніка, яку почула Беата. Таємно перевдягнувшись, вона забігла до однієї з веж та вистрілила з гармати. Ядро влучило просто у намет, де перебували хан та його син. Вбивство свого хана татари сприйняли як передвістя і покинули Дубно. А Беата голосно промовила: «Що ж, хана розбили. Тепер пора вінчатися!»

Одну з веж бастіонів було названо “Беатка” або Дівоча вежа, в честь хороброї княжної з минулого.

Саме під мурами Дубенського замку відбулась одна відома драма. Тарас Бульба втратив тут обох своїх синів. Андрій, син Тараса, закохався у польську панночку і пробрався в замок одним із підземних ходів. Намагаючись повернути брата, Остапа було спіймано та по-звірячому закатовано поляками, а Андрія Тарас власноруч вбив за зраду. Прототипами цієї історії є цілком реальні люди, яких описав Гоголь. Це була сім’я Миклухо, із якою товаришував Гоголь, а предком відомого українського дослідника Миклухо Маклая виявився курінний отаман Охрім Махлухо, який став прямим прототипом головного героя “Тараса Бульби”. Відкрити / Коментувати

2022-11-12 22:21:06 Дуже часто на цій війні я чую тезу про те, що в Україні багато селищ мають однакові назви і закордонним військовим наглядачам доволі важко зорієнтуватись яку саме Павлівку звільнили чи окупували.

Ви звертали увагу на те, що дублюються найчастіше якісь типово радянські назви сіл? Прийшли совєти, затерли стару автентичну назву і повісили табличку Комсомольське, Червоне, Чапаєвка. Як бачимо, з фантазією в них було погано.

На цьому фоні виділяється топонімія Херсонщини (особливо дореволюційна). Коли звертаєш увагу на кількість тюркизмів в назвах населених пунктів, стає зрозуміло, що руськім духом тут слава богу і не тхнуло. Бо саме ці території віками були рідними як для українців, так і для тюркських народів.
Я говорю про такі назви населених пунктів, як Генічеськ, Чонгар, Чокрак, Юзкуї і тд.

Назва Арабатської стрілки походить від тюрк. арабат “передмістя”, що в свою чергу запозичене з арабської “рабад”.

Цікавим є те, що в Генічеському районі за кілька кілометрів одне від одного лежать села Стокопані та Фрунзе, які до революції мали одну назву – лише різними мовами – українська Стокопані (сто копанок або колодязів) та тюркська Юзкуї (юз – сто, кой – колодязь).

Окрім географічних назв, тюркська мова вросла в українські фразеологізми та навіть звичаї. Приведу простий приклад. В моєму селі на весілля чи будь-яку іншу масову гулянку зводили шалаш, шатро, балаган.

Балаган це тюркське слово – тимчасова будівля для торгівлі, театральних вистав.

Або ми кажемо “як дундук”, тюркське – „уперта людина, старий холостяк, бовдур”

Яшкатися. Хтось чув? Бо для мене воно звичне, в от Ілля не чув. В тюркських мовах слово якшатися означає “бути в хороших стосунках”, в степових говірках української мови воно означає те саме, але несе негативний відтінок.

Ще є фразочка, яку ви точно вживали «прийшов каюк». Доволі цікавий переклад, бо каюк то човен. Тут асоціація із штормом на морі: коли перевертається рибацький човен, то можна потонути.

Прикладів можна приводити безліч, адже українська мова одна з перших по вмісту слів тюркського походження. Недарма майже сакральне для українців слово майдан - тюркське. І на то є очевидні причини.

Мова - то ще один свідок історії. Історії нашого півдня, де століттями варився коктейль з народів.

А потім Причорномор‘я було воєнним шляхом віджате, вся історія старанно підтерта і заідеологізована. Так створили міф про Новоросію, створену з Дикого Поля, і Потьомкіна-Катерину благодєтєлєй

І про всяк випадок, якщо мене читає хтось з московитів. Крим - це Україна. Вірю, що киримли зможуть на теренах теперішньої незалежної України вільно жити та розвивати свою культуру. Відкрити / Коментувати