Левонід Пісько (дитячий письменник)

2022-01-15 23:22:14 - чи не думали ви продавать шопери від Піська?, - питає мене кореспондентка газети "Районне суцвіття дозвілля" - Юля Пиптик.
Погуглив, шо воно таке. Ну типу еко-сумок, як в АТБ, тільки написано не "Охорона довкілля", а щось в стилі: "Єбу Марічку, а хрещена стогне, бо тоже хоче, а хрещений вмер". Ну і нахуя воно треба? Пизжених мало, чи шо? Повода не вистача? І з чого мені оте все шить?
- можу нашить залуперів із старих батькових проперджених кальсонів, - чемно відповів я кореспондентці, і в неї аж сосочки встали. Я її за це похвалив і замовив маккофе три в одному, щоб трошки прийшла в себе, бо збудженій женщіні треба сахарок, як перша медична допомога, щоб угомонила гормони, і не пішла зненацька у всі тяжкі (їбав колись фельшерицю, вона мені розказувала про такий феномен). На цьому й розійшлися. Відкрити / Коментувати

2022-01-15 20:03:33 Один лошок спілчанський каже, що мене б узяли до спілки, якби чітко зрозуміли мою політичну позицію, щоб понімать, куди вітри дують, бо їх же потім їбуть за те, що вони "непрозорих" приймають. Там же треба якесь конкретне досьє, чисту біографію, і щоб предки були не прості смертні, а як мінімум - поліцаї і всякі прочії наводчики на своїх же. Ну шо ж, я по цим критеріям точно не підхожу. У мене всі були чемні й тихі вчителі, я теж на педагога вивчився, тільки в селі роботи нема, а на райцентр нічим їздить, тому перебиваюсь як можу. А спілчанському сказав, що моя чітка політична позиція залежить від тих вітрів, які дують при першій ранковій волні, коли бздонеш самим первим, і аналізуєш, куди пішло: вправо чи вліво. А бува як не бздю, то й не відслідковую свої політичні напрями, а пораю худобу, яка ще не передохла, помагай бог. Ну і в пизду послав його про всяк випадок, бо може вже не скоро побачу, бо й так випадково перетнулися біля АТБ. Відкрити / Коментувати

2022-01-15 19:29:06 Ридає Людка на столовці,
Не знає, шо таке фрітата,
І бешамель, і бламанже.
Кажу: "Не плач, моя зазноба,
Давай, лягай поміж піддонів,
Та фартушок знімай уже,
Бо вже стоїть мій сінабон,
По Клопотенку, як годицця.
А Людка й плаче, і смієцця,
Сосе і звільнення боїться,
Та трошки тіло розм'яка,
І жопка Людкина пухка
В руках мов найцінніша глина.
Дивлюсь - валяється малина,
Бо розшатали ми банки.
У стелі - з кулака дірки,
А їм роби чаї масала.
Авголемоно ще якесь.
Кажу Людмилі: "Сало єсть?
Давай сюди. Нажарим шкварок,
І хай єбашать школярі.
Бо так недовго й до землі
Податись у труні шовковій.
І ще завхоза тряхони,
Який за жизнь напиздив цукру,
Що хоч пісочниці роби.
Хай достає свої запаси.
І завуч хай вертає масло,
І мать його в пизду єби.
Щас, Людко, наколотим чаю,
Наріжем хліба зі шкварками,
Не плач, давай ще раз анальчік,
І як по маслу все піде.
Скоріш, бо стукає вже мальчик,
Пита, чи буде каркаде? Відкрити / Коментувати

2022-01-15 11:09:00 Стояв на мітингу колись,
За кого - вже не пам'ятаю.
Давали грошів, брали всі,
А я з народом, я поет.
І комбікорму тре купить,
І дров тоді привіз сусіда,
І здер удвічі більше, довбойоб,
Бо колесо відпало по дорозі
В армійському казьоному ЗІЛу.

Дівча тулилося до мене,
На вигляд - років 25, не більше.
Такі цицьки, що Господи прости.
Як роздавав - комусь ні цицьки не лишилось,
Все їй.

Я пригорнув її, кажу: "Ну що, замерзла, кошенятко?
То може ну його той мітинг,
Ходім їбатись на ставки?".
Вона й погодилась.
А там,
таке відьомське видавала,
Що я аж рот не міг стулить,
Вірніше - не встигав.
Бо тільки рота я закрию -
Її пизда вже наді мнов.
І шо робить?
Не позіхать же?
Ото й робив.

А з мітингу прийшов хлопчина,
Під самий двір.
Приніс і грошів,
і ще й газет,
То діло нужне.
В калоші,
грубу розтопить.

- За кого ми хоч там стояли?
Хлопчині крикнув я у спину.
- та я їбу?, - сказав хлопчина,
І далі по хатам побіг.

Така от сталася зі мнов
Патріотична мелодрама. Відкрити / Коментувати

2022-01-15 08:58:04 Як хороше мені в суботу ранком.
На продаж Рітка принесе вершки.
Поставлю в сінях тую кралю раком,
Віджарю і піду складать стішки.

А Рітка ще й так хороше сосе.
Та жаль, вершки ще у райцентр везе.
А звідти приїзжа - вже не до віршів.
Лежить на ліжечку і стогне.
Та й усе. Відкрити / Коментувати

2022-01-13 20:29:09 Як добре, що я на район не поїхав,
Бо вчора з району хрещений приїхав.
Хрещена зв'язала мені полувєра,
Приходь пісюна посмоктать мені, Вєра. Відкрити / Коментувати

2022-01-13 03:21:10 Сергій Жадан їбатися жадав.
Василь Жадан - циганською співав.
Сергій Жадан - нічий, пішов ні з чим,
Василь - пішов з своїм, та ще й з чужим. Відкрити / Коментувати

2022-01-13 03:08:17 Мошонколизи Кабанова повиходили з пабліка в той же день, як я поста написав, а любителі Кокотюхи навпаки підписались, бо тут можно безпалівно поорать з цього дурачка, не видно ж, хто смайлики ставе, даже мені. Не здивуюсь, якщо Кокотюха й сам в'єбав пів графіна "Мороші", і огоньок вліпив. Відкрити / Коментувати

2022-01-11 16:07:14 Перекусив сьогодні в гарній місцині, помагай бог. І жолудок не круте досі, і ізжоги нема. Не зря хоч на центра вибрався, а то хотів свіжої риби взять, да Марічці занести, щоб обоюдну прожарочку устроїть, мощну, та вже пізно приїхав, усю рибу розібрали. Та й нехай. З'їсти справного чебурека, ще й не отруїтись - це іноді у 1000 разів краще, ніж поїбатись. Відкрити / Коментувати

2022-01-11 15:52:11 "Чому ти, Льоня, витратив ковідну тисячу на книжки, а не на театр чи оперу?", - питає мене один там спілчанський інтелігент з Бердичева. Ну бо книжки я читаю, а театр, ну шо театр? Я не розумію театр. Всі кричать, руками теліпають, сміються, хуй пойми з чого. В буфеті такі ціни, наче сама Руслана Писанка вино налива. А опера - це взагалі пиздець. Був колись в опері. Якби не розважав себе еротичними фантазіями - може б і вмер там. Я придумав, шо під Моцарта гарно було б вийти якомусь дебелому хлопу, з дубов'язовським бубликом, і повращать його на пісюні. Оце було б видовище! А то вийшла якась жінка, все при ній, циці високі, аж трикутні, піся обтянута так, наче пухкенький конотопський маковий пиріжок, куплений на вокзалі за 10 хв до відправлення, поверх - золота мантія, як у нашого попа Спиридона, а вищить - наче свиня перед Великоднем, якій вже до ноги мотузку прив'язали і кілок прибили. Потім вискочив якийсь пудельок в рюшах, заспівав тоненько, як коза, яка головою застряла в фірточці. Я якраз хотів шептуна пустить, та вже переждав, поки цей доспіва, і вступив зі своєю арією, коли дама знов завищала. Тоді вже трохи полегшало, якось досидів до кінця. Як вийшов - аж похитувало. Так шо в пизду ваші театри й опери. Я собі на тисячу купив повне зібрання творів Шукшина, Жванецького і книжку про Мішу Круга. Міша, до речі, в Лебедені служив, що на Сумщині. Та по йому й видно, що наш перєнь, морда - хоч цуценят бий. І гомнисте таке було по спогадам друзів, що не доведи господь. Спілчанський ще й зобідився, що я сучукрліт не підтримав тою ковідною тисячою, то я побажав спочатку навчитися писати щось толкове, а потім пред'яви кидать, а то ще кожна залупа миршава буде моїми грошима розпоряжатися, ти диви, черті. Відкрити / Коментувати