Так пише душа

2021-02-28 11:05:20 ​​Ти
як весняне пробудження
як гарний спогад
Ти той дотик що робить мене у цю мить живим
але знаєш
краще Я буду з кимось щасливий поряд
аніж за Тобою тужитиму в сон і в дим

Ти
навесні обернешся на русалчину пісню
Ти
станеш для мене згубніше сотні мавок
бо мавки вбивають одразу
смертельно
наскрізно
а твій холод повільно зморозить і птицю жару

Ти
весною розтанеш як купа снігу
Ти
навесні розквітнеш як поле й луки
ну а Я навесні відкоркую ще bonum vinum
і вквітчатиму в рими сірі квітки розлуки.

Павло Градський Відкрити / Коментувати

2021-02-17 21:40:40 щоби вона звернула на мене увагу. Відкрити / Коментувати

2021-02-13 18:22:07 ​​Забери свої цЯцьки
Мені вони не потрібні
Наче маленький, досить гратися
Що ти знаєш про гідність?

Вже по горло дитячий лепіт
Зніми окуляри там скло спаклюжує
Це маленьким пасує впертість
Світ не міняється, як очі прижмурюєш

Підніми попу з горщика
І думай не нею, а мізками
Давно вже пора писати на зошитах
У клітинку, а не в косу лінію

Тема уроку: "Відповідальність"
Виправдання і помсту зітри
Порахуй, яка Твоя вартість,
Де 1+1=3?

Леся Вещева Відкрити / Коментувати

2021-02-09 16:12:03 ​​парфумів аромати на одежі
у мозку відбиваються стодзвоном
і серце за душою вже не стежить
залишився самий лиш голий сором

я промайну повз двері і вітрини
я побіжу душі своїй навздо́гін
хто знати міг що ритм той тваринний
засвітить у душі яскравий промінь

я знаю все
ну
може
трохи більше
і знаю що слова усі німі
найкрасномовніші
парфуми на одежі
а найщириші
точно вже не ми.

Павло Градський Відкрити / Коментувати

2021-02-08 11:21:36 просто нам так нав‘язано
просто в нас так заведено Відкрити / Коментувати

2021-02-07 12:03:07 А ви вже знаєте які речі з цих аутфітів в антитрендах?

Перша підказка - прикраси з черепашками та спортивні ремні.
Друга підказка - підпишись на канал Carrie Bradshaw Diaries і точно будеш знайти головні тенденції моди. Відкрити / Коментувати

2021-02-06 21:31:15 ​​До сонця й назад -
Підкоримо цей Еверест.
Заплутаних слів зорепад
За тисячі зломлених верст
Начуєшся,
Моя блаженна утомо.

Чи нами не знаний той страх
Що душу спускає додолу?
Чи сумнів лишили в містах,
В серцях спопелили жагучих?
Під нами - незвісна земля.
Безкрай Мармаросів квітучих -
Блакитна небесна рілля.

До сонця й назад,
Душевним блукаючи зломом,
Руїною предків земних.
Себе відшукавши, між них
Ми врешті прийдемо додому:
Спочити в обіймах німих.

мурашка Відкрити / Коментувати

2021-02-04 21:08:17 Відкрити / Коментувати

2021-02-03 21:14:52 ти зможеш ще більше,
люби і захоплюйся!

Відкрити / Коментувати