Kyiv International Economic Forum

2021-05-05 17:13:56 ​ Під час пандемії постраждали практично всі сфери бізнесу й світова логістика не була виключенням. Інфраструктура зіткнулася зі слабкою завантаженістю, в містах кардинально знизилася мобільність населення, значно зменшилися обсяги морських і залізничних перевезень. Своєю чергою криза підкреслює тенденції, що сформувалися раніше.

У сфері глобальної логістики це:

Диджиталізація. Мова йде про широке використання технологій, зокрема IoT, блокчейну, великих даних, штучного інтелекту, та ін.

Стійкість системи постачання. У нових умовах вона може створюватися завдяки впровадженню технологій, збільшенню прозорості, гнучкості та адаптивності в управлінні, скороченню життєвого циклу продукту.

Доставляти вантаж за 2-3 дні вже недостатньо, клієнт бажає отримати його швидше.

Через українську територію проходять 4 з 10 найбільш завантажених автомобільних та залізничних транзитних коридорів. У 2018 році, Україна посідала лише 66-е місце у рейтингу логістичної ефективності від Всесвітнього банку. За статистикою, ми використовуємо свій транзитний потенціал лише на 25-30%. А торік ще й втратили 25% обсягів у порівнянні з 2019-м: на 12-13% знизився транзит залізничним транспортом, на 9% – обсяг перевалки морських вантажів, значно зменшилося транспортування газу.

В Україні 13 портів, але жоден з них не входить до світових рейтингів, тому що не відповідає стандартам. Індекс портової інфраструктури в Україні становить 3,9 бала з можливих 7. В той час, як в ЄС середній показник – 4,8. Україна має унікальні сервіси, про які мало хто знає й мало хто використовує. Наприклад, здійснює транзит аміаку (2,5 млн тонн у 2020 році), транзит дизеля і дизельних продуктів в ЄС.

Покращити логістику в Україні можливо завдяки ефективному використанню її транзитного потенціалу. Зробити це можна шляхом відновлення транспортних шляхів, створення єдиної контейнерної системи та налагодження розвитку річкових перевезень – найдешевшого виду транспорту. Відкрити / Коментувати

2021-04-29 16:15:20 ​У продовження теми телемедицини Ольга Устинова, СЕО Vodafone Ukraine, розповідає про сучасні інструменти зв'язку для лікарів та розвиток відповідної інфраструктури в Україні:

Головне, що зроблено для розвитку телемедицини в Україні – побудована мережева інфраструктура, яка зробила телемедицину доступною на всій території нашої країни. Ми почали працювати над темою телемедицини ще у 2008 році й на кожному етапі технологічного розвитку України намагалися впроваджувати найсучасніші можливості телекому в медицині. Починали з будівництва оптоволоконних мереж між профільними медичними інститутами та лікарнями обласного рівня для того, щоб лікарі завдяки швидкісному інтернету (тоді швидкість можна було забезпечити лише дротовим підключенням) мали можливість спілкуватися між собою в режимі реального часу та проводити консиліуми онлайн. З появою хмарних сервісів створювали додатки вже для спілкування між лікарями та пацієнтами. Сьогодні в Україні розвиток мереж мобільного швидкісного інтернету досяг такого рівня, який забезпечує можливість застосування телемедицини у найвіддаленіших куточках України.

Минулого 2020 року Vodafone значно збільшив доступність швидкісного інтернету завдяки розвитку національного покриття в діапазоні LTE 900 МГц, у першу чергу, в селах. На кінець 2020 року 81% українців могли використовувати 4G від Vodafone.

Торік, коли через пандемію навантаження на мережі мобільного інтернету збільшилося в рази, адже вся країна раптом перейшла в онлайн для спілкування, роботи, навчання і медичного обслуговування, ми змушені були працювати більше й швидше для того, щоб забезпечити ємність мережі, достатню для комфортного користування. Завдяки нашим зусиллям Vodafone став лідером за швидкістю мобільного інтернету в Україні. Це підтверджують результати кількох незалежних досліджень (компаній Ookla, nPerf). І я пишаюсь цим досягненням нашої компанії. Відкрити / Коментувати

2021-04-28 16:05:10 Відкрити / Коментувати

2021-04-28 16:05:10 Пандемічні обмеження суттєво вплинули на усі сфери життя українців. Ситуація з коронавірусом досі є критичною, проте, у порівнянні з минулим роком негативний вплив вдається пом'якшувати завдяки запровадженню адаптивного карантину.

У порівнянні з 2020 роком мобільність людей у рази вища: відвідування офісів збільшилось на 19%, продуктових магазинів – близько 26%, а розважальних закладів – на 33%. Минулого року транспортом користувалися на 36% рідше ніж зараз. Авіагалузь відновлюється найшвидше: кількість бронювань з початку року зросла на 56%. Натомість обсяги залізничних пасажирських перевезень досі не повернулися до докарантинного рівня.

Найважче коронакризу переживає сфера HoReCa. За даними Poster на початку минулого року в Україні працювало 18,6 тисяч закладів громадського харчування. Станом на початок 2021 їхня кількість скоротилась майже на 30% до 14,7 тисячі закладів.

Піковим періодом відновлення в ресторанній сфері є березень 2021-го, проте станом на зараз дохід знизився на 20%. За минулий рік ринок HoReCa втратив майже 6 млрд гривень. Такі дані наводить аналітичний центр «Ресторани України».

«Карантин вихідного дня» у листопаді минулого року призвів до найбільших втрат (понад 40% доходу) – на суботу та неділю припадає основна частина виторгу закладів громадського харчування.

За даними дослідження «Делойт», карантинні обмеження, запроваджені з весни 2020 року, вплинули на споживацькі звички 63% українців. Відтак 64% споживачів стали рідше відвідувати кафе, ресторани та бари. Відкрити / Коментувати

2021-04-27 18:13:34 ​​Телемедицина визначається як один із напрямів медичного обслуговування, який базується на використанні сучасних технологій та дає змогу отримувати допомогу віддалено.

У багатьох країнах, таких як Норвегія, Данія, Німеччина, Естонія, Фінляндія, Франція та Італія, телемедицина працює в комерційному секторі. Успіхів у впровадженні технологій досягла й Канада. У їхній мережі Ontario Telemedicine Network працює 262 співробітники. У 2017 році вони провели 747 тис. онлайн-консультацій. Завдяки телемедицині провінція Онтаріо заощадила 67 млн канадських доларів. Зростає попит на телемедицину і в США. Згідно з прогнозом Tractica, кількість телеконсультацій в Штатах зросла з $19,7 млн у 2014 році до $158,4 млн у 2020 році.

За даними Mordor Intelligence, глобальний ринок телемедицини у 2017 році склав $32,8 млн. Роком раніше його обсяг був на $4 млн менше – $28,8 млн. За прогнозами цієї дослідницької компанії, до 2023 року обсяг ринку зросте майже до $90 млн.

В Україні існує технологія eHealth – електронна система охорони здоров’я, що забезпечує обмін медичною інформацією та надає програми медичних гарантій для населення. Також діють медичні інформаційні системи до яких можна приєднати телемедичний модуль, наприклад, МІС “Медстар” та спеціалізовану інтернет-платформу для телемедицини Telemed24.

Варто очікувати, що телемедицина буде охоплювати міжнародне співробітництво лікарів – людям більше не доведеться їздити на консультації в інші країни. Відкрити / Коментувати

2021-04-20 12:24:29 ​​В Україні інформація про середній рівень зарплат в компаніях не є публічною. Тому виникає питання: наскільки релевантні дані Держстату по зрізу зарплат? 29% економіки від обсягу офіційного ВВП – в тіні, ще частина працює як ФОП, і ця інформація не входить до статистичних даних. Не слід забувати й про тих, хто перебуває в Україні, але працює на іноземного роботодавця.

За офіційними даними у березні 2021 року, найвищий рівень середньої зарплати в Києві – 18504 грн, найнижчий у Кіровоградській області – 9903 грн. Інформація Держстату не показує реальної картини. До уваги беруться зарплати усіх працівників, які є доступні, дані сумуються та діляться на кількість працівників.

Також некоректним є узагальнення класифікатора: менеджером з роботи з клієнтами може бути як і sales менеджер, так і людина, яка працює в службі підтримки. Директора великої міжнародної корпорації не варто порівнювати з керівником компанії, що складається з 5-ти людей, адже вони мають зовсім різні обов’язки та завдання.

Проте дослідження консалтингової компанії Korn Ferry демонструє іншу тенденцію. На деяких позиціях та в галузях рівень зарплат в Україні рівнозначний або вищий, ніж в європейських країнах. Чим вищою є позиція в компанії, тим менша різниця в рівні оплати. А різниця в зарплаті між топменеджерами та менш кваліфікованими працівниками така ж сама, як у країн, що розвиваються. Зазвичай розрив складає різницю у 10 разів. В той час, як для скандинавських країн або Швейцарії розрив між молодшим спеціалістом та керівником компанії становить 3,5-4 рази. Також характерними для українського ринку є різноманітні надбавки, бонуси та премії, які подекуди перевищують розмір зарплати.

Найбільш високооплачувані галузі в Україні – це IT та фармацевтика. Це обумовлено тим, що здебільшого замовлення надходять з-за кордону і оплата прив'язана до валюти. Спрощені процедури працевлаштування заохочують фахівців та робітників переїжджати в інші країни. Зокрема, активно в цьому напрямку працює Польща. Найбільш привабливою для українців є Німеччина, там найвищий середній рівень заробітної плати в ЄС. Пандемія дещо призупинила тенденцію щодо працевлаштування за кордоном, проте це питання часу. Відкрити / Коментувати

2021-04-16 18:03:33 ​​#спікери_КМЕФ

Своїми думками про ризики та небезпеки впровадження цифрового євро поділився Олександр Писарук, голова Правління Райффайзен Банк Аваль:

Впровадження цифрового євро, як і будь-якої цифрової валюти, емітованої центральним банком, несе певні ризики для фінансової стабільності. Зокрема, можливість сплати відсотків по залишках у цифровому євро з метою його використання, як інструменту монетарної політики, може сприяти значному відпливу коштів з банківської системи. Якщо банки будуть втрачати значні суми депозитів, які будуть переводитися у цифровий євро, це призведе до збільшення залежності банків від залучення коштів від інституціональних інвесторів та ринків капіталу. Це своєю чергою може сприяти збільшенню та поглибленню криз ліквідності у банківській системі.

Окрім того, значний інтерес до цифрового євро з боку іноземних інвесторів може мати негативні наслідки для валют країн походження цих інвесторів. Може відбуватися процес «цифрової доларизації», тобто суттєвого заміщення національної валюти цифровим євро (або іншої цифрової валюти), як засобу платежу та збереження цінності. Це може призвести до поступової втрати контролю центрального банку за монетарною політикою.

Зменшення ризиків, пов’язаних з кібербезпекою, є важливою передумовою для запровадження цифрового євро. Відкрити / Коментувати

2021-04-16 10:13:07 ​​У яких економічних напрямах Україна може взяти приклад з Китаю? Про це розповів Вячеслав Лисенко, засновник Укр-Китай Коммуникейшин, Укр-Китай Логістика та Укр-Китай Інвестмент:

Основа успіху будь-якої країни — чітке розуміння її конкурентних переваг. Економічне зростання Китаю було обумовлено тим, що вони чітко виявили свою конкурентну перевагу: в 60-х роках це була величезна кількість дешевої робочої сили. Китайці дали світу можливість використовувати цю дешеву робочу силу через те, що запропонували розміщувати на території Китаю заводи, які протягом 10 років працювали без оподаткування, заводи платили тільки податок з зарплати. Правда через 10 років ці заводи ставали національними, але ті, хто їх розміщували, потім знову передавали підприємство в оренду власникам. Україна повинна так само знайти свою конкурентну перевагу і розвивати її. З перспективних напрямків я б виділив IT-сектор, який у нас активно розвивається, сільськогосподарський сектор, фінансовий сектор, розвиток промисловості, розвиток сфери послуг в торгівлі. А потім, коли у нас з'являться фінансові можливості, – розвиток інновацій та наукового потенціалу.

Чи позбавила пандемія інвестиційної привабливості Китай?

Інвестуючи, завжди шукають зростаючі ринки, адже вкладання в країни зі зростаючими ринками дає колосальний ривок і прибутковість. Тому Китай, який за підсумками 2020 року є одним з багатьох держав, які показали зростання економіки та в якому відбувається значне зростання середнього класу, є найкращою країною для інвестування. І якщо звернути увагу на позиції ЄС, а саме компаній Євросоюзу, то багато хто вже активно придивляється до китайського ринку. Відкрити / Коментувати

2021-04-14 20:31:51 ​​Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings покращило прогноз щодо відновлення світової економіки у 2021 році до 6,1% зростання ВВП проти 5,3% у грудневому прогнозі.

Основні драйвери глобального зростання:

посилення фінансової підтримки

адаптація світової економіки до соціального дистанціювання

масова вакцинація населення

Більш того, у Fitch очікують, що світовий ВВП цього року буде на 2,5% вищим, ніж у докризовому 2019 році.

Це найшвидший річний темп зростання щонайменше з 1980 року. Хоча такий успіх досить відносний, адже йому передувало рекордне падіння на 3,4% минулого року, що дало низьку базу для порівняння. Проте, відновлення очікується більшим, ніж після світової фінансової кризи 2008 року. У 2010 році зростання світового ВВП було всього на 2% вищим, ніж у 2008 році.

Прогноз зростання ВВП за країнами та регіонами:

США – 6,2% (з 4,5%);

Китай – 8,4% (з 8,0%);

Єврозона – 4,7% (без змін);

Країни, що розвиваються, без Китаю – 6,0% (з 5,0%).

Найпотужнішим поштовхом для перегляду прогнозу стало ухвалення в США нового пакету підтримки економіки та громадян обсягом $1,9 трлн, що складає понад 2,5% світового ВВП.

Також про подальше пом'якшення податково-бюджетної політики оголосили Великобританія, Італія, Японія, Німеччина та Індія. У Єврозоні з 2020 року працює фонд економічного відновлення «Нове покоління ЄС», який, як очікується, забезпечить відчутний імпульс для зростання у 2022 році.

Щодо Китаю у Fitch говорять, що це єдина велика економіка, яка починає нормалізувати параметри макроекономічної політики шляхом скорочення бюджетного дефіциту та сповільнення кредитування в міру того, як настає період відновлення.

Прогнози щодо темпів зростання безробіття знижено, однак і появи нових робочих місць не очікується. Причина полягає у тому, що сфери відпочинку та транспорту, які традиційно потребують великої кількості працівників, продовжують потерпати від соціального дистанціювання.

У Fitch відзначають, що є передумови до загальносвітового зростання інфляції – це зростання цін на сировинні товари та короткострокові обмеження пропозиції в галузях обробної промисловості.

«Рівень загальної інфляції в США у квітні перевищить 3%, але базова інфляція буде зростати більш поступово, з огляду на млявість на ринку праці. Базова інфляція в єврозоні залишиться значно нижчою за цільовий рівень, і ЄЦБ продовжить покупку активів протягом всього 2022 року», – сказано у звіті Fitch. Відкрити / Коментувати

2021-04-12 15:48:55 ​​У автомобільній індустрії спостерігається тенденція до консолідації – дослідження KPMG

KPMG оприлюднила результати 21-го щорічного міжнародного дослідження автоіндустрії (Global Automotive Executive Survey). Для того, щоб визначити перспективи розвитку ринку, GAES проаналізувала понад два мільйони відповідей 1 100 керівників компаній галузі та 2 000 споживачів.

Згідно з висновками Автомобільного інституту KPMG, COVID-19 та супутні хвороби виявилися серйозним мегатрендом, що поставив перед автомобільним сектором чимало проблем.

Оптимізація виробництва
Бракувало персоналу для запуску повних виробничих ліній, менший попит змусив адаптовувати виробництво. У третьому кварталі 2020 року автомобільний сектор переживав глобальний перезапуск. Вразливість ринку (наприклад, напруженість у торгівлі, зниження глобальних продажів) зберігалась, враховуючи обмежені запаси та складні ланцюги постачання.

Посилення протекціонізму
Зважаючи на настрої в автомобільних компаніях, аналітики KPMG очікують на зміни у галузевій політиці. На їхню думку, зростуть протекціоністські зусилля урядів, що вплине на нормативно-правову та регуляторну базу сектора. 83% респондентів згодні з тим, що після пандемії COVID-19 стратегії субсидування та податкові пільги стануть ще більш критичними для галузі.

Поведінка споживачів
Поширення коронавірусної хвороби й надалі впливатиме на поведінку людей, котрі, напевне, будуть готові до додаткових витрат, щоб почуватися в більшій безпеці. Через це, на думку експертів Автомобільного інституту KPMG, очікується падіння інтересу до громадського транспорту. Так, у КНР панічний страх перед захворюванням диктує зростання попиту в сегментах легкових автомобілів різних цінових категорій.

Переорієнтація виробничих потужностей
У KPMG прогнозують і значні регіональні зміни. Аналітики мережі вважають, що до 2030 року в Західній Європі буде зосереджено менше ніж 5% світового виробництва автомобілів. Такої думки дотримуються 76% керівників автокомпаній. Проте, можливий і зворотний ефект. Частина опитаних припускають, що, негативний вплив COVID-19 на ланцюги постачання і мережі продажів може стимулювати потребу локалізації виробництва – в місцях безпосередньої реалізації автомобілів споживачеві.

Прогресуватиме в автомобільній індустрії політика клієнтоорієнтованості. Експерти KPMG вважають, що для споживачів важливим чинником при ухваленні рішень стануть конфіденційність і безпека даних, зручність і простота використання.

Технологічна сегментація автомобільного ринку
На особливу увагу заслуговує прогноз стосовно технологій. Уперше в історії дослідження KPMG респонденти припустили, що вже до 2030 року частка автомобілів з двигунами внутрішнього згоряння перестане бути найбільшою. Керівники автомобільних компаній з різних країн світу поділяють думку, що до 2040 року поділ між електромобілями на акумуляторах (30%), гібридними автомобілями (25%), автомобілями на паливних елементах (23%) і автомобілями з двигунами внутрішнього згоряння (22%) буде досить рівномірним.

Консолідація галузі
На ринку спостерігається тенденція до консолідації, виникає необхідність великих інвестицій і швидкого розвитку послуг, орієнтованих на клієнта. Висновок дослідження GAES 2020 є наступним: традиційні гравці автомобільного ринку не зможуть самотужки покривати весь ланцюжок створення вартості, як це було раніше. Відкрити / Коментувати