війна - це гроза влітку, коли не чекаєш, а просто бавишся собі | Думай хоча би один раз

війна - це гроза влітку, коли не чекаєш, а просто бавишся собі в піску, і починається. а після неї дуже зимно і треба одягати осінню куртку
війна - це, ніби ти береш шерстяний светр, і він б’ється током. шось, шо ти любиш б’є тебе. але б’є значить любить. а війна не любить нікого
війна - це завжди сльози і найпротивніший плач дитини, який ти тільки можеш почути в кафе
війна відчувається в тілі, як якийсь прищ, який ти ніяк не можеш видавити. чи, як виразка, яку ти лікуєш, а вона болить ше більше
війна - це шторм на морі всі 7 днів, поки ти там
війна смердить, я не знаю, як, і не хочу
війна кричить
війна виносить з хати все, як останній алкоголік чи ігроман
у війни немає правил. всі, хто їх пише і думає, шо вони є = симулює
війна - це старий обісцяний ліфт, який ніхто і ніколи не буде лагодити, але всі туди заходять
війна - це драма, там ніколи немає місця любові. жінки не будуть чекати чоловіків. жінки самі підуть, бо
війна - це подіум найгіршого у світі камуфляжного вбрання
війна завжди забирає, і ніколи не віддає, вона жахлива споживацька повія
війні немає виправдання, вона не зміниться, і не заслуговує на другий шанс
її треба вигнати з хати
забрати все майно
і більше ніколи
не
впускати