Навіть за відсутності загрози, що нависла, читати щоденно нови | Думай хоча би один раз

Навіть за відсутності загрози, що нависла, читати щоденно новини такої риторики було б нестерпно, а тут 150 тисяч солдат на кордоні. Вони розміщуються поза полігонів, привозять військових медиків та поліцію, поповнюють запаси крові та будують понтонні мости. Кажуть, що відводять війська і не роблять цього.
Йду вулицями і ловлю кожну мить життя навколо, як у фотоапараті.
На Вокзальній жінка в чорній лакованій куртці з нарощеними віями стучить нігтями про прилавку кіоска — чекає на цигарки. Їй не місце поруч з двома безхатьками, що мають пустий та важкий погляд. Але вони теж в цей кіоск. Військовий з валізою їсть шарму. Жінка з маловиразним обличчям сорока років тримає міцно сумку та пакет, в якому все, що не вмістилось. З труби валить пар в небо. Маленька синтетична собачка на розкладці відчайдушно тявкає. Такі собачки в дитинстві викликали в мене сльози — хотілось врятувати з розкладки, забрати додому. Зараз відчуваю легку відразу до продавця, що обманював мене у дитинстві — нейлоновій собачці не потрібна допомога, її виключать, замінять батарейки та знову поставлять. Люди швидко переходять дорогу. Перекопали тротуар. Ввічливий кивок охоронця на прохідній. Всі моменти, що зміняться як в кривому дзеркалі. Можливо, всі так ходять. Хтось іде у відмову, хтось не може думати ні про що інше, хтось не має сил на переживання. Але емоції всіх відтіняє розуміння війни над головою.
Інколи мені все рівно, я пружно іду тими вулицями, слухаючи Фіону Епл. Думаю, чи не купити мені той трикотажний костюм за 2 з половиною тисячі. Потрібно замінити газовий котел. Такі побутові і малоемоційні думки.
Інколи відчуття, наче я вже там, що відділяє мене тільки бажання минулого життя, в якому я працюю і маю амбіції. Тоді також думаю про побут, не про жахи. Про жахи думається в очікуванні, не в процесі, бо життя все ще триває і це найбільше відкриття. Воно не кінчається, воно змінюється. Про трикотажний костюм вже не думається, а ось котел варто змінити.