2022-05-23 20:17:50
Про інститут Церкви під час війни.Церква — це Тіло і Воля Христа. Перебуваючи у Церкві, ви автоматично стаєте частиною спільноти вірних, об’єднуючий фактор якої перевищує всі існуючі.
Під час боїв у Києві, слова одного «спеціального» офіцера закарбувалися у моїй пам’яті:
«…я
кщо людина скаже мені, що вірить у Господа нашого Ісуса Христа, я довірю їй все, включно із своїм життям».
Війна
актуалізує дві фундаментальні місії Церкви — Спасіння і Служіння.
Спасіння живих. Служіння Господу.
Перебуваючи на Великій Війні, неодноразово я був свідком цього Служіння, за пристрастю і самопожертвою гідного першим християнам.
Хоробрі капелани, що під обстрілами РСЗО їхали забирати біженців із гарячих точок.
Благородні пастори, які жертвували останні гроші на бронезахист моїм побратимам, які потім із благодарним фанатизмом читали молитви під акомпанемент приходів «стволки».
Звитяжні церковні громади, які стояли в черзі, щоби віддати свої автівки на користь Збройних Сил і деяких відомих добробатів.
Шляхетні ксьондзи, які власними репутаційними зв’язками відшукували абсолютно все, що могло знадобитися на війні. Подеколи, із ризиком для власної свободи.
Господь живе у тому, хто просить. Героїчний піхотинець Іван, що втратив обидві ноги під Гостомелем, а тепер чекає на довгу реабілітацію у Львові — Ісус Христос.
Божа посланниця, парамедик Тайра, що врятувала тисячі життів, і була взята в полон сатаністами — Ісус Христос.
Всі загиблі, скалічені і знедолені діти, яких сиротами зробили московські виплодки пекла — Ісус Христос.
Наскрізна призма християнства, небесна формула Церкви на війні — це найпотужніший з інструментів волі, бо невже для вірного серця існує щось, що не можна зробити задля Ісуса Христа?ТОРКВЕМАДА
240 viewsedited 17:17
Т
