Реекспорт смислу У книжці про дипломатичні фронти Другої світ | Прим. пер.

Реекспорт смислу

У книжці про дипломатичні фронти Другої світової трапився епізод: Берія щось сказав ... «на одній дивній вечірці у Луб’янській в’язниці».

Надворі 1940 рік. Вечірка у в’язниці?

Автор справді написав a bizarre dinner party held in the Lubyanka prison. А перекладач сумлінно переклав його слова. Тільки по дорозі до читача смисл трошки заграв (рос. забродил).

На цьому прикладі зручно показати як влаштовано контекст, як із нього видобути смисл і як цей смисл передати словами.

Що відбувається?

1. Автор пише популярну книжку для масової аудиторії. Йому треба коротко означити, що таке Луб’янка, бо навряд чи це входить у культурний багаж пересічного англійського читача. Для цього він вживає слово prison — the Lubyanka prison. Автор виготовляє контекст — робить так, щоб виклад був зрозумілий.

Він «імпортує» конкретно-історичну деталь, яку українському читачеві можна не розжовувати. Наш читач, якщо історію не прогулював, уявляє, що таке Луб’янка на площі Дзержинського у Москві: будівля НКВС—КДБ—ФСБ. Йому більш-менш зрозуміле дискурсивне поле: «залізний Фелікс», соловецький камінь, Сандармох. Його не дивують черные фары у соседних ворот, люки, наручники, порванный рот... Усе це проходять у школі.

(А достатньо старому читачу може згадатися жарт Жванецького. На дверях КДБ було написано: «Приём граждан круглосуточно». Жванецький дотепно спитав: «А выдача когда?». На флігелі СБУ справа від центрального входу є аналогічна табличка, будете гуляти — зверніть увагу.)

2. У цьому місці перекладачу треба зробити «реекспорт» — повернути Луб’янку. І він її повертає разом зі словом «в’язниця» — тобто в упаковці, створеній для англійського читача. Для вітчизняного читача ця упаковка не дуже годиться, бо Луб’янка для нього — не зовсім в’язниця, її смислове поле інше.

Луб'янка — це передусім контора, «офіс», кабінети. Ходімо ближче: на Володимирській, 33 у Києві сидить СБУ. Хто з киян і гостей столиці вважає будинок СБУ «в’язницею»? А вона там є. У ній сиділи Стус, Дзюба, Світличний. І Луб'янка, і СБУ на Володимирській, і будівля РСХА у «17 мгновениях весны» («Штирлиц шел по коридору...») — це величезні будівлі спецслужб, і десь там за фасадом є каземат. Але все це не зовсім в’язниці. Принаймні не в тому самому смислі, що, скажімо, Лук’янівська в’язниця в Києві чи Владимирский централ, ветер северный.

3. Так що робити перекладачу? Просто пропустити слово prison. Воно йому не потрібне, воно приносить хибну смислову ноту, в акорді виникає дисонанс (а словосполучення — це акорд). Не треба нав’язувати українському читачу упаковку, створену для читача англійського. Загальне правило: не треба перекладати всі слова з оригіналу.

У цьому місці наша «вечірка у Луб’янській в’язниці» стає «вечіркою на Луб’янці». Трохи краще. Але до перемоги лишається ще один крок.

У наступній серії: приходьте на «вечірку».

#пропереклад