2022-08-01 21:51:48
Фанат "Прикарпаття" (Івано-Франківськ) Іван Грозовський @grozovskiiivan, фан Гроза
Головна мотивація Івана — повернутись до бабусиного дому, що на окупованому Донбасі. В нього там всі родичі по маминій лінії з Донбасу і кожне літо зі свого дитинства він проводив саме там.
Нижче пряма мова:
«Починаючи зі шкільних років почав цікавитись націоналістичною ідеологією, став вболівальником свого місцевого клубу «Нафтовик» з Долини, за який їздив на виїзда. Коли своє існування відновило “Прикарпаття”, долучився до франківського фанатського сектору та став ганяти за головну команду області. Військовою справою цікавлюсь давно, з 9 класу займаюсь страйкболом та відвідував військові вишколи.
Навчався в ПНУ на історика. Вперше потрапив на війну у 2014 році, під час літніх канікул в університеті, в селище Піски, що під Донецьком у 19 років. Потім мав ще дві ротації в Широкино.
На війну 24 лютого чекав, але мало вірив в такі масштаби. Думав, що основні події будуть лиш на Донбасі.
В перші дні війни зі своїми побратимами вдалось добратись до Києва, де й долучились до ЗСУ. Зголосився бути кулеметником. Працювали в Гостомелі та Ірпіні. Там потрапив у ворожу засідку та загинув наш командир — дуже світла людина Кирило «Кобра» Бабенцов.
Зараз перебуваю на Херсонщині, маю надію, що скоро дійдемо до самого Херсона. Кулемет поміняв на міномет, адже дистанції до ворога тут рідко передбачають стрілецький бій, а бути корисним та нищити ворога бажання є.
Найбільше нервують на війні люди, які після перших ж обстрілів починають нити, що їх зливають. Зрештою, всі хто ниють, роблять багато шкоди. Військослужбовець, який служить, повинен свою роботу виконувати добре, а не нити в соцмережах.
А тішать на війні прості речі зі старого, ще цивільного життя. Наприклад, живий концерт — одного разу до нас приїздив гурт Оt Vinta. А ще були навіть смачні суші, які нам волонтери привезли на позиції.
Після війни планую довгий відпочинок. А ще — піду на стадіон “Рух” на футбол.»
2.7K views18:51
У
