УП. Кляті питання

2022-10-11 15:58:45 Енергетична інфраструктура під ударом. Як підготуватись до аварійних відключень?

ЕП зібрала головне, що було в попередніх текстах про перебої в постачанні електрики, а також додає нові рекомендації, виходячи з останніх подій. Ця інформація може бути корисною в тому числі в контексті віялових відключень, які почалися в окремих містах та селах.

1. Через масштабні пошкодження в окремих регіонах тимчасово відсутня електроенергія, а у деяких введені графіки аварійних відключень. Йдеться зокрема про Київ, Чернігів, Черкаси та області, а також Житомир.

2. Зазвичай до таких відключень вдаються, коли не вистачає ресурсу внутрішньої генерації, імпорту та аварійної допомоги із сусідньої енергосистеми. Цього разу це сталося через терористичну атаку росіян.

3. Вечір понеділка 10 жовтня та наступних кількох днів можуть стати одними з найскладніших для української енергетики. Вечірній пік споживання розпочнеться о 17:00 та триватиме до 22:00.

4. Чим краще не користуватися у цей період часу? За ступенем енерговитратності домашні прилади можна розмістити в такому порядку: електрообігрівачі, бойлери, електроплита, мікрохвильова піч, пральна машина, електрочайник, кавоварка, праска, посудомийна машина, кондиціонер, зарядні пристрої, пилосос, комп’ютер та телевізор.

5. В понеділок ввечері варто мінімізувати використання цих приладів. Користуватись ними краще вночі або в обідню пору дня. Також більш ощадливе використання освітлення у вечірні години полегшить навантаження на енергосистему. Відкрити / Коментувати

2022-10-10 18:57:45 Що нам розповів Секретар РНБО Олексій Данілов про обстріли?

Поговорили з Даніловим про сьогоднішні терористичні атаки. Чого чекати від цих рішень і чи означає це, що Путін пішов на ескалацію? Секретар РНБО Олексій Данілов відповідає на запитання УП.

Про мету сьогоднішніх ракетних атак: Це прояв слабкості, це прояв розуміння того, що він програє. Він в такий спосіб хоче посіяти у нас хаос, паніку. Це його класична поведінка, він все це хотів зробити ще до війни. Тому що хаос, паніка і внутрішня дестабілізація – це для них завдання №1.

Про ефективність ППО: Сьогодні з урахуванням тієї кількості ракет, які летіли на нашу територію, звичайно, ми не могли, на жаль, збити всі. Ми, починаючи з лютого-березня, просили наших партнерів: "дайте нам спроможності в протиповітряній обороні", ми до цього часу отримуємо, але, відверто кажучи, хотілося б більше і швидше.

Про те, скільки ракет залишилося в Путіна: Але я хочу заспокоїти всіх наших громадян, що в нього вже не так багато залишилося всіх цих ракет, і вони рано чи пізно закінчуються. І ми точно знаємо, що їх уже набагато менше, ніж було до 24 лютого.

Про ймовірність наступу з Білорусі: Якщо Лукашенко прийме рішення участі безпосередньо з військовими в цій війні, повірте, це буде останнє рішення, яке він мав би прийняти в своєму житті як людина, яка і так на сьогоднішній день не вважається президентом країни для всіх цивілізованих країн.

Про формування спільного війська Путіним та Лукашенком: Вони хочуть нас залякати і тому в них такий, знаєте, раніше в Першу світову війну був вислів "психологічні атаки". Це суто психологічна атака, щоб у нас почалася паніка тощо. Це треба перетерпіти.

Про те, якою має бути реакція міжнародної спільноти: Я не знаю, що ще має робити Путін, щоб реакція наших партнерів була більш радикальна по відношенню до Росії як до країни-терориста. Якщо вже після цих подій хтось буде розповідати, що ще треба думати щодо визнання Держдепом Росії країною-спонсором тероризму... Я ще раз кажу – я не розумію, що він має ще зробити…

І нагадуємо: якщо ви злі через обстріли — донатьте та підтримуйте ЗСУ! Відкрити / Коментувати

2022-10-08 18:50:22 Контрнаступ ЗСУ, іранські безпілотники, проблеми мобілізації в РФ – головне про війну за тиждень у подкасті "Кляті питання"

У новому епізоді подкасту "Кляті питання" разом з заступником головного редактора УП Євгеном Будерацьким обговорюємо головні теми, пов’язані з війною з Росією.

Цього тижня обговорюємо результати контрнаступу на Херсонщині та Донбасі, про те, як проходить російська мобілізація та з якими проблемами вона стикається, про іранські безпілотники та їхні характеристики та про Білорусь.

Важливо: цей подкаст записувався до вибуху Кримського мосту, тому нашу радість що до цієї події ви почуєте тільки у наступному епізоді.

Подкаст можна слухати де завгодно:

Apple Podcasts: https://apple.co/3jJWasP​
Google Podcasts: https://bit.ly/2WWU1Aa​
Spotify: https://spoti.fi/3PZ0xAd
Soundcloud: https://bit.ly/3g2O5NF​
НВ. Подкасти: https://bit.ly/3kWFMrk
Інші платформи: https://we.fo/1467916042 Відкрити / Коментувати

2022-10-06 19:00:56 Які іранські безпілотники Росія застосовує в Україні?

Упродовж кількох останніх тижнів відчутною проблемою для України стало використання Росією іранських дронів. Як вони змінюють характер російсько-української війни та яким чином з ними можна боротися? Пояснюємо:

1. За інформацією NYT, Москва могла отримати від Тегерана 300 безпілотників. На війні в Україні вже встигли засвітитися два типи іранських БПЛА: Shahed-136, який росіяни "перейменували" на "Герань-2", та Mohajer-6.

2. "Шахед-136" – дрон-камікадзе, який наразі найбільше використовується російськими військовими на війні в Україні. Атака саме цим типом БПЛА була здійснена в Білій Церкві в ніч з 4 на 5 жовтня. Цей дрон летить на малих висотах зі швидкістю 120 км/год.

3. Якщо вірити заявленим характеристикам, то цей БПЛА може летіти і вражати на дальність до 1000 км на висоті до 4 км, може перебувати в повітрі до 12 годин. Щоправда, за інформацією американської розвідки, навіть росіяни не буди вдоволені заявленими параметрами.

4. Вага дрона складає 200 кг з бойовою частиною маси 40-50 кг. Його головне завдання – долетіти до запланованої цілі та вразити її, наче ракета. Звідси й характеристика "камікадзе". "Шахед" має поршневі двигуни, тому летить він доволі гучно.

5. "Мохаджер-6" є менш частим "гостем" в українському небі. Він вперше був збитий в Україні 23 вересня та виловлений з води, що дасть можливість більш предметно ознайомитись з його "начинкою".

6. Першочергове завдання "Мохаджер-6" – розвідка, однак він здатен ще й вражати цілі за допомогою бойової частини масою в 100 кг. Згідно з характеристиками, цей БПЛА може перебувати в повітрі до 12 годин і завдавати ударів по цілях на дальності до 200 км. "Мохаджер-6" може бути оснащений 2 або 4 ракетами "Qaem TV/IR" або "Almas".

7. На цих двох екземплярах лінійка іранських бойових дронів не закінчується. За даними американської розвідки, Іран також міг передати Росії "Шахед-129" і "Шахед-191". Втім, поки українські ЗСУ не фіксували їхньої присутності в Україні. Відкрити / Коментувати

2022-10-05 21:00:57 Між Україною та Індією не все так погано, особливо останнім часом. Як та чому Індія змінює свою позицію що до війни?

Індія відома тим, що вона офіційно досі не засудила Росію за вторгнення в Україну; натомість вона закликає "обидві сторони" до діалогу.

Як розповіла Олена Борділовська з Центру зовнішньополітичних досліджень Національний інститут стратегічних досліджень у подкасті "Кляті питання" Індія загалом продовжує дотримуватися свого традиційного нейтралітету.

Проте останнім часом, як розповідає Борділовська, а саме після успішних контрнаступальних дій ЗСУ, акценти в індійських заявах і коментарях аналітиків щодо "української кризи" дещо змінилися. Все менше йдеться про "законне право Росії дбати про свої безпекові інтереси" на тлі "провокативної поведінки НАТО і США" у Східній Європі, та в Україні зокрема.

Також Індійські ЗМІ дуже негативно ставляться до загроз Путіна що до використання ядерної зброї.

У новому епізоді подкасту "Кляті питання" говоримо з Оленою Борділовською про те, якою країною Індія є зараз, про стосунки між Україною та Індією, Індією та Росією, відношення індійської влади до війни в Україні та ядерних погроз Путіна.

Подкаст можна слухати де завгодно:

Apple Podcasts: https://apple.co/3jJWasP​
Google Podcasts: https://bit.ly/2WWU1Aa​
Spotify: https://spoti.fi/3PZ0xAd
Soundcloud: https://bit.ly/3g2O5NF​
НВ. Подкасти: https://bit.ly/3kWFMrk
Інші платформи: https://we.fo/1467916042 Відкрити / Коментувати

2022-10-05 18:30:02 Відставка голови НБУ на тлі війни. Чому Зеленський міняє керівника Нацбанку?

Напередодні Кирило Шевченко заявив про свою відставку через проблеми із здоров’ям. Імовірно, його замінить ексголова Ощадбанку Андрій Пишний – креатура голови Офісу президента Андрія Єрмака. Чому в президента пішли на такий крок в умовах війни? Розповідаємо:

1. Офіційно причиною звільнення голови регулятора є проблеми зі здоров’ям. Ще навесні 2021 року співрозмовники ЕП, наближені до керівництва НБУ, повідомляли, що після однієї з нарад в ОП в Шевченка сталася гіпертонічна криза. Це відбулося на тлі невдач у переговорах з МВФ та скандалу в правлінні НБУ.

2. Напередодні оголошення інформації про відставку Шевченка ЕП стало відомо, що насправді його звільнили з посади голови НБУ. Таке рішення ухвалили в Офісі президента.

3. Жодних законних підстав звільнити Шевченка не було, тому єдиним способом його звільнення могла бути лише його заява. "Переконати" написати таку заяву, наголошує один з парламентарів зі "Слуги народу", мала б кримінальна справа НАБУ, що стосується виведення з державного Укргазбанку мільйонів гривень у той період, коли банком керував Шевченко.

4. Розчарування в Шевченку прийшло до влади в перший рік його перебування в кріслі голови НБУ. Зрештою, переконати президента призначити саме його головою Нацбанку у 2020 році допомогли запевнення Шевченка, що він зможе схилити МВФ до співпраці з Україною. Однак зміна керівника НБУ стала тільки причиною затримок у переговорах про надходження коштів Україні.

5. Не допомагали переговорам з міжнародними кредиторами й події в НБУ. Упродовж кількох місяців після призначення Шевченка на посаду один за одним Нацбанк залишали керівники ключових департаментів. Деякі з них відбувалися доволі гучно.

6. Співрозмовники ЕП, наближені до НБУ та Офісу президента, ще восени 2021 року говорили, що Шевченка можуть звільнити, бо "він веде свою гру і є некомандним гравцем". Після його призначення НБУ залишався політично незалежним, як це і передбачає законодавство.

7. Останньою краплею в протистоянні двох ідеологій стало оголошення Нацбанком рішення продавати придбані в уряду ОВДП на вторинному ринку. Такі облігації НБУ були б набагато привабливішими, ніж ті, що уряд випускає на первинному ринку, і вбили б можливості держави покривати дефіцит бюджету ринковими методами. Відкрити / Коментувати

2022-10-04 17:08:20 Ми подали заявку до НАТО. Але що це означає?

Надвечір 30 вересня, після засідання РНБО, присвяченого російській спробі анексувати чотири області України, Володимир Зеленський оголосив, що Україна підписала заявку на пришвидшений вступ до Північноатлантичного альянсу. Розповідаємо, що це змінює для України:

1. Процедура вступу до НАТО (на відміну від ЄС) взагалі не передбачає потреби подавати заявку – про що і в Офісі Президента, і в МЗС чудово знають. Підписаний Зеленським, Стефанчуком і Шмигалем документ посилається на ст. 10 Вашингтонського договору НАТО.

2. Ця стаття справді присвячена процедурі розширення Альянсу. Вона каже, що ініціатором розширення є сам Альянс, який за власного бажання та у разі одностайної згоди держав-союзників може запросити до членства ту державу, яку забажає. Але немає і заборони робити такий символічний крок, який здійснила Україна.

3. Україна вирішила "податися" до НАТО без консультацій із тими, кому адресована її заявка. Не було консультацій з цього приводу з генсеком, ані з ключовими членами НАТО, свідчать численні джерела "Європейської правди" та західні ЗМІ.

4. Реакція основних партнерів стала прохолодною. Генсек НАТО Єнс Столтенберг та держсекретар США Ентоні Блінкен обійшлися фразами про те, що "двері НАТО відчинені для України", але додали, що вважають пріоритетом допомогу Україні в опорі агресору. Білий дім продемонстрував ставлення до української "самодіяльності": "Процесом у Брюсселі треба зайнятися в інший час".

5. Очільниця канадського МЗС Мелані Жолі, перебуваючи у Вашингтоні на спільній пресконференції з Блінкеном, не сказала нічого про "прискорену процедуру", проте заявила про підтримку вступу. Наразі неясно, наскільки ця спонтанна заява відповідає позиції Джастіна Трюдо.

6. Єдиними, хто висловився з однозначною підтримкою пришвидшеного вступу України до НАТО, стали держави Балтії. За три години після заяви Зеленського вони виступили з синхронними повідомленнями про те, що підтримують не просто наше членство, а швидкий вступ до Альянсу. Відкрити / Коментувати

2022-10-03 16:29:50 Велике повернення. Як вдалося визволити “азовців” та чому Путін забрав Медведчука?

Випустили важливий текст про те, як вдалося домовитись про найбільший обмін полоненими від початку повномасштабної війни, як "цінник" Медведчука зріс до 200 звільнених, до чого в процесі обміну був російський олігарх Роман Абрамович та про що перше просили захисники "Азовсталі" після звільнення. Кілька тез:

1. За словами джерел в оточенні Медведчука, які залишилися в Україні, Путін насправді відгукнувся на заклики Оксани Марченко і дав їй слово, що врятує її чоловіка. Після виходу захисників "Азовсталі" у представників української влади було чітке бачення, що Медведчука мінятимуть саме на "азовців".

2. За словами глави ОП Андрія Єрмака, спочатку російська сторона погоджувалася віддати лише 50 наших людей в обмін на Медведчука. У ході тривалих переговорів "ціну" Медведчука вдалося підняти до 150 українських бійців. Проте росіяни за жодних умов не погоджувалися на визволення командирів.

2. Аж до трагедії в Оленівці, де загинуло понад 50 військовополонених. Після цього теракту українська сторона виставила чіткий ультиматум: за Медведчука не менше 200 осіб і без визволення командирів "Азову" нічого не відбудеться.

3. Складність обміну Прокопенка, Волинського, Паламаря, Шлеги, Хоменка полягала ще й у тому, що вони перебували в різних слідчих ізоляторах Москви. Ними почала опікуватися ФСБ, а не розвідники з ГРУ.

4. Таким чином переговори з росіянами поділилися на два окремі треки. Перший стосувався обміну Медведчука. Спочатку українські ГУРівці вели цей трек із ГУ Міноборони РФ. На останніх етапах цим займався особисто директор ФСБ Росії Бортніков. Другий трек – визволення командирів "Азову", де перемовини велися виключно з ФСБшниками.

5. Силовики на чолі з Будановим вели роботу з російськими силовиками, водночас політичне "прикриття" процесу забезпечував сам Зеленський під час переговорів і Єрмак – на рівні радників президента Туреччини, наслідного принца Саудівської Аравії чи й генсека ООН.

6. За даними "УП", після розмови з Будановим, навіть Папа Римський Франциск розмовляв з російським послом та керівництвом КНР. Хоча водночас Єрмак на питання УП заперечив будь-яку участь Китаю в процесі підготовки обміну.

7. Спершу 10 полонених-іноземців, які захищали Україну, прилетіли з Росії в Саудівську Аравію. На борту з ними опинився російський олігарх Роман Абрамович, який подарував усім полоненим по iPhone, щоб вони могли зателефонувати своїм рідним. За даними The Washington Post, Абрамович нібито комунікував із Єрмаком та Бортниковим.

8. Коли 200 людей з "Азовсталі" опинились на свободі, у Варшаві український конвой пересадив Медведчука на турецький літак і супроводив його в Анкару. Відкрити / Коментувати

2022-10-01 17:47:39 Тиждень мобілізації в РФ, псевдореферендум на окупованих територіях, Лиман – головне про війну за тиждень

У новому епізоді подкасту "Кляті питання" разом з заступником головного редактора УП Євгеном Будерацьким обговорюємо головні теми, пов’язані з війною з Росією.

Цього тижня обговорюємо перші результати мобілізації в РФ, про те, як ця мобілізація відіб’ється на ситуації на фронті, обговорюємо псевдореферендум на окупованих територіях, ситуацію на фронтах та навколо Лиману.

Важливо: цей епізод записаний у четвер ввечері до того, як ЗСУ ввійшли у Лиман. Але у епізоді ми обговорюємо важливість міста і те, як активність ЗСУ заважає окупаційній армії будувати лінію оборони.

Подкаст можна слухати де завгодно:

Apple Podcasts: https://apple.co/3jJWasP​
Google Podcasts: https://bit.ly/2WWU1Aa​
Spotify: https://spoti.fi/3PZ0xAd
Soundcloud: https://bit.ly/3g2O5NF​
НВ. Подкасти: https://bit.ly/3kWFMrk
Інші платформи: https://we.fo/1467916042 Відкрити / Коментувати

2022-09-29 15:05:49 Що нам розповіла посол Німеччини Анка Фельдгузен?

Поговорили у відвертому та дуже недипломатичному інтерв’ю з послом Німеччини в Україні Анкою Фельдгузен. Наприклад, вона визнала, що Берлін не обмежує територію використання наданої Києву зброї, та запевнила: Німеччина вірить, що війна завершиться перемогою України. Вона також вирішила перервати мовчання європейських дипломатів про те, що Захід каже українській владі про тиск на опозиційні телеканали. Кілька цитат:

Про псевдореферендуми: Це псевдоголосування, а не референдум. Ми будемо пояснювати це нашим партнерами з інших континентів, тому що російський наратив там сприймається по-іншому, ніж у нас. А нам потрібно, щоб була більшість у світі, яка підтримує Україну в цьому питанні. З іншого боку, ми вже говоримо з нашими близькими партнерами про додаткові санкції.

Про потенційний контрнаступ на Крим: Це вибір українців і уряду України. Мені здається, що в ситуації, коли ресурси обмежені, є актуальніші питання, тому Україна фокусує зусилля на сході і півдні. Ваші мініатаки на Крим були дуже важливі психологічно. Та чи можна звільнити Крим у військовий спосіб? Я просто цього не знаю.

Про використання німецької зброї для атак по території Росії: Коли ми передаємо Україні зброю, то виходимо з того, що вона вже не під нашим контролем. Ми не можемо впливати на те, як буде застосовуватися ця зброя.

Про можливість застосування ядерної зброї Путіним: Повномасштабна агресія показала нам, що треба дуже серйозно сприймати те, що він каже і що пише. Наша логіка з Путіним просто не працює. Цей ядерний шантаж – це справді саме шантаж, але не можна думати, що нічого не буде. Це – реальна загроза.

Про те, що Німеччина робитиме у разі ядерного удару: Про це треба спитати у штаб-квартирі НАТО. Німеччина – член НАТО, і ми будемо діяти, особливо у військовій сфері, тільки разом із союзниками.

Про те, якою може бути перемога України: Перемога – це те, що Україна вважає перемогою. На початку війни президент Зеленський казав, що це – повернення до стану на 23 лютого. Але зараз усі побачили, що ЗСУ спроможні на більше. Зараз йдеться про повернення до міжнародно визнаних кордонів України. І якщо ви вважаєте, що перемога – це звільнення всієї міжнародно визнаної території, це ваше право. Включно з Кримом.

Про постачання "Леопардів": Нам просто потрібно більше часу, щоби переконатися в тому, що їх треба вам передати. І це не вперше, так було з усією зброєю – часом мені здається, що ми, німці, ще не повністю усвідомили, що ми відійшли від політики непостачання зброї. Тому вам треба продовжувати цей діалог. Я розумію розчарування українців, але все одно треба далі з нами про це говорити. Відкрити / Коментувати