УП. Кляті питання

2023-06-16 14:50:24 Чому військові іноді можуть не дочекатися нагороди?

Після повномасштабного російського вторгнення система державних нагород зіткнулася з нечуваним викликом. Про те, чи вона з ним впоралася – в цьому тексті. Найголовніше з цього тексту ми написали в кількох тезах:

1. В українській системі державних нагород останнє слово – за президентом. Кожен етап у цьому ланцюзі займає певний час. Щоб надати комбригам таку можливість, треба прописувати зміни в Конституції.

2. Поки серед варіантів, що могли б вирішити проблему меншими законодавчими зусиллями, експерти пропонують встановити чіткі часові рамки для проходження подань на нагородження – до 90 днів.

3. Інша справа – якість самих подань. Може статися, людина здійснила подвиг, а розповісти про це просто не зуміли. Цей момент відсутності опису конкретного героїчного вчинку можна спостерігати у левовій кількості петицій на сайті президента.

4. Цього року в ОП спробували удосконалити систему нагородження званням Героя України. Тепер подання про присвоєння найвищого держзвання розглядатиме експертна група при Комісії держнагород та геральдики. До цієї групи включили всіх – і військових з різних видів та родів військ, і представників Міноборони та Генштабу, і прикордонників, і розвідників, і зв'язківців.

5. Замість держнагород деякі комбати відзначають своїх вояків народними – наприклад, орденом "Честь і слава". Їх може подарувати будь-хто будь-кому. Так командир показує своїм бійцям: він їх цінує, і їхнє гідне служіння Батьківщині не залишилось непоміченим. Часом такі нагороди командир оплачує із власної кишені. Вартість одного комплекту "Честі і слави" – 400 грн.

6. Військових також мотивують відомчими заохочувальними відзнаками Міноборони чи головнокомандуючого ЗСУ. Проте різниця – не тільки в престижі, але й у грошах. Герої України мають щомісяця отримувати три мінімальні зарплати (20 100 грн), повні лицарі ордена "Богдана Хмельницького" – дві мінімальні (13 400 грн), повні кавалери ордена "За мужність" – одну мінімальну (6700 грн).

7. Серед орденів досі немає жодного, яким би нагороджували виключно за подвиг на полі бою. А в статутах до держнагород бракує чітких критеріїв – за який вчинок людина має отримати саме цю відзнаку, а не будь-яку іншу. Вимоги до кандидатів на орден часто дублюють одна одну за сенсом. Відкрити / Коментувати

2023-06-14 15:48:41 НАТО в активному пошуку: хто очолить провідну безпекову організацію світу?

Хто стане наступником генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга? Деталі у тексті, а кілька цитат з тексту тут:

1. За час існування НАТО склався неформальний консенсус: посаду генсекретаря посідає європеєць, а американський представник очолює об’єднані сили Альянсу в Європі. Традиційно політичним керівником Альянсу ставав європейський високопосадовець – прем’єр чи міністр закордонних справ.

2. Формальної процедури обрання генсека НАТО не існує. Це "політичний високопосадовець", якого обирають "шляхом неформальних дипломатичних консультацій між державами-членами, які пропонують своїх кандидатів на посаду".

3. Журналісти запитали Байдена, чи підтримує він чи не єдиного на сьогодні кандидата на посаду, який сам заявляє про таке бажання, британського міністра оборони Бена Воллеса. "Їхній кандидат – дуже здібний, але між нами і в межах Альянсу ще відбудеться багато дискусій, аби визначити, хто це буде", – сказав Байден.

4. У неформальних дискусіях лунають кілька аргументів проти теоретичного призначення Воллеса. Один із них – на посаді свого представника прагне бачити ЄС, а Велика Британія вже кілька років членом ЄС не є.

5. Серед можливих претендентів на посаду генсека Альянсу згадували, приміром, прем’єра Іспанії Педро Санчеса. Та от сам він сприйняв чутки про призначення як "дезінформацію". Прем’єр Нідерландів Марк Рютте також публічно відкинув цю можливість. Посаду генсека НАТО пророкують навіть президентці Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн – і, знову-таки, вона відмовляється.

6. Інша претендентка, ім’я якої все частіше лунає в обговореннях. – прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен. Спекуляції підігріло її запрошення прем’єрки Данії до Білого дому, де вона говорила з Байденом близько двох годин замість запланованих 45 хвилин. Публічно Фредеріксен відкинула чутки й заявила, що на жодну нову посаду не претендує. Але поза тим її кандидатуру серйозно розглядають в Альянсі.

7. Данія, яку представляє Фредеріксен, активно допомагає Україні після повномасштабного вторгнення РФ і водночас не вдається до гострої риторики. Водночас її призначення теж не настільки однозначне: Данія не була зразковим членом Альянсу: її оборонні витрати не становлять мінімальних 2% ВВП, а досягнути цієї цілі вона планує аж у 2030 році. Відкрити / Коментувати

2023-06-13 18:04:48 Що нам розповів речник повітряних сил Юрій Ігнат?

Наскільки швидко і в яких обсягах Москва може виготовляти нові ракети? Як Росія намагається ошукати українську систему ППО та наскільки ефективна її система протиповітряної оборони? Чи можуть в України через інтенсивні російські обстріли закінчитись ракети до систем Patriot?
Про все це "Українська правда" поговорила з Юрієм Ігнатом. Кілька цитат з інтерв’ю:

Про інтенсивні обстріли Києва у травні: Вони не досягли бажаного ефекту на східному напрямку: Бахмут їм вдалося знищити, але не взяти. Їм треба щось продемонструвати власному населенню. Їм потрібно, щоб у Києві щось горіло, щось палало. Особливо їх цікавить Patriot, який прийшов в Україну і який показав свою ефективність. Їм треба показати перемогу російської зброї над американською.

Про фейкові повітряні загрози: Ми теж хочемо їх ошукати, ми хочемо ввести їх в оману. І ми це робимо. Росія бере ракети Х-101, Х-555 і Х-55, які призначені для того, щоб нести тактичний ядерний заряд і влучати по цілі з високою точністю. Вони не ставлять туди ядерний боєзаряд, а роблять так звані імітатори. Ця ракета летить, фактично, як пустишка. Але ж ми не можемо знати, чи це Х-55, чи це Х-555, чи Х-101. Тому що для нас це – мітка на радарі і їх всі треба збити без варіантів.

Про те, коли Україна може отримати F-16: До пів року знадобиться нашим пілотам, щоб освоїти цей винищувач. Пілоти, як то кажуть, на низькому старті. Перша група найкращих пілотів відібрана – які мають бойовий досвід, які мають сотні годин нальотів, володіють англійською мовою, які мають молодий вік. Список оновлюється, інколи пілоти навіть гинуть.

Про те, чому іранські дрони запускають вночі: Не можемо ми цей дрон дістати в нічний час засобами ППО сухопутних військ чи мобільними вогневими групами. Які б там не були прожектори... Чому вони вночі їх і запускають? Щоб виснажити ППО. Щоб ми витратили на них зенітні ракети. Щоб вони побачили, де стоять наші комплекси, зробили коригування при ракетному ударі уже з кораблів чи літаків.

Про те, звідки анонімні телеграм-канали дізнаються про характер повітряних тривог: Інформація оперативно надходить з наших систем до різних пунктів, включно до бригад, рот доводиться ця інформація. Є система "Віраж-планшет", яка показує їм цю повітряну обстановку. Плюс є інформація в очільників ОВА. Хто веде ті телеграм-канали, і як вони отримують інформацію, ми не знаємо.

Про російське ППО: Ешелонована система ППО є у бункера Путіна. Це – 100%. Чи десь там, можливо, захищає Москву і лінію бойового зіткнення. Але покрити всю Росію ППО неможливо.

Про насиченість української ППО: Якщо "ракетний щит" – ракети, які атакують наземні цілі, то недостатньо і ще довго не буде достатньо. Тому що в нас основа ППО – ще радянські старі системи. Систем, які нам дали партнери, на жаль, вкрай недостатньо на сьогоднішній день. Відкрити / Коментувати

2023-06-12 17:57:37 Що нам розповів представник ГУР Андрій Юсов?

Хто міг віддати наказ підірвати Каховську ГЕС та хто міг його виконати? Що відбувається всередині російської армії? Та у скількох бойових виходах особисто взяв участь Кирило Буданов? Про все це “Українська правда” поговорила з Андрієм Юсовим.

Про те, коли ЗСУ зайдуть до Криму: Оскільки зараз іде активна фаза дій українських сил безпеки й оборони, я гадаю, що неправильно обговорювати конкретні дати. Але, думаю, що буде тепло.

Про підрив Каховської ГЕС: Так, це була вибухівка. Так, це був внутрішній вибух і керована детонація. Це та інформація, яку ми зараз можемо оприлюднювати. Я можу свою особисту думку сказати. Оскільки цей теракт за масштабами можна порівняти із рішенням про повномасштабне вторгнення до України, то рішення ухвалював і остаточний наказ віддавав безпосередньо Путін.

Про спроби замахів на Буданова: Було більше 10 спроб.

Про російський ракетний потенціал: Тепер тактика гібридна, коли застосовуються і "Шахеди", і балістика, і крилаті ракети одночасно. Якщо раніше обстріли були по всій Україні, то зараз ворог обирає для себе ключові цілі. І Київ сьогодні став сакральною ціллю для путінського режиму. На ці атаки у них іще є ресурси. Але повторювати такі масовані масштабні ракетні удари, які були по всій території України, у них зараз немає можливості.

Про росіян, які добровільно йдуть в полон: Понад 3 тисячі заявок ми стабільно отримуємо в місяць від російських військовослужбовців, які хотіли б скористатися цим проєктом. Кожне таке звернення – індивідуальна спецоперація, складна у реалізації. Рахунок іде на сотні тих, кого вже вивели. Випадків, коли здаються разом із технікою, зовсім небагато (можемо говорити про десятки).

Про двійників Путіна: Його візити на окупований Південь – це абсолютна постанова (при чому погано і швидко організована). Була дуже велика відмінність і в поведінці, і в зовнішності "Путіна". Він би ніколи не сів у той автотранспорт і в такому вигляді. Він би не спілкувався з умовним місцевим населенням, бо ми розуміємо, що доступ до живого Путіна в Кремлі навіть для своїх дуже обмежений. Його двійники перебувають в закритих місцях і під надзвичайно пильною охороною. Відкрити / Коментувати

2023-06-08 17:02:30 Державі складно підтримувати менш захищених пенсіонерів, але легко виплачувати по 100 тисяч суддям. Що не так з пенсійною системою?

Щоразу, коли держава індексує пенсії для найменш соціально захищених громадян, найбільшу користь від цього все одно отримують заможні пенсіонери. Чому все так працює? Пояснюємо у текстіі коротко тут:

1. На початку 2023 року в Україні було 10,68 млн пенсіонерів. 93% з них отримували пенсію на загальних підставах. Розмір виплати для таких пенсіонерів становить стільки відсотків від їхньої середньої зарплати, скільки років трудового стажу вони мають.

2. Відповідно до законодавства, пенсія не може бути меншою за один та більшою за десять прожиткових мінімумів для осіб, що втратили працездатність. Тобто розмір пенсій в Україні у 2023 році може коливатися в межах від 2 093 грн до 20 930 грн на місяць.

3. Проте на практиці, коли держава розраховує розмір пенсії за прописаною в законодавстві формулою, така виплата може становити навіть менше, ніж прожитковий мінімум. Щоб не порушувати Конституцію, уряд запроваджує різні надбавки, наприклад, за досягнення певного віку, та проводить індексацію.

4. Водночас формула індексації прописана таким чином, що найбільше її відчувають громадяни, які мали високі пенсії й до цього. Тим часом виплати найменш соціально захищеним пенсіонерам можуть узагалі не змінюватися.

5. Для окремих категорій громадян діють спеціальні пенсійні режими. До прикладу, колишні судді після відставки та ще до досягнення пенсійного віку можуть обрати довічне грошове утримання, що становить 50% від винагороди судді. Цей розмір збільшується на 2% за кожен рік роботи на посаді судді понад 20 років. Наразі їх середній розмір становить 96 195,61 грн на місяць. 1 січня на довічному утриманні держави перебували 3 594 колишні судді.

6. Практика встановлення спеціальних пенсійних режимів для окремих категорій громадян поширена у світі. Однак, зараз розвинені країни відмовляються від спецпенсій через демографічну кризу. Демографічна ситуація в Україні ще складніша.

7. Якщо Україні після перемоги не вдасться повернути назад мільйони біженців, то державі доведеться підвищувати пенсійний вік або зменшувати розмір пенсій. Затягнути паски доведеться й отримувачам спецпенсій. Відкрити / Коментувати

2023-06-07 18:32:52 Міста на Дніпропетровщині можуть залишитися без води. Що про це відомо?

Коротко про те, як зниження рівня води в Каховському водосховищі вплине на забезпечення населення водою в Дніпропетровській та Запорізькій областях:

1. Перше падіння рівня води в Каховському водосховищі відбулося ще взимку, коли росіяни пошкодили дамбу ГЕС. У лютому його глибина становила 13,7 м, тоді як нормальним показником є 16 м.

2. Через знищення Каховської ГЕС проблеми з питною водою можуть мати лише населені пункти, прив’язані до Каховського водосховища. Найбільші серед них – Кривий Ріг та Нікополь. Усі містечка та селища навколо цих двох міст теж пов’язані з Каховським водосховищем.

3. За день рівень води в Каховському водосховищі не опустився до критичного. О 18:00 6 червня глибина водосховища становила 15,5 м – на два метри більше, ніж у лютому. При цьому швидкість відходу води сповільнилася. Якщо вранці глибина падала з швидкістю 15-16 см за год, то ввечері – на 8 см за год. Однак коли падіння завершиться – не відомо.

4. Зменшення глибини водосховища в лютому змусило владу Нікополя та Кривого Рогу готуватися до найгіршого. Вілкул переконує, що Кривий Ріг має техніку для екстреного підвезення води. Інженери також встигли поглибити канал для збору води на Дніпрі і заповнити Карачунівське та Південне водосховища, з яких можна брати воду у випадку припинення постачання з Каховського.

5. Неминучими є проблеми з якістю питної води. Різке зростання швидкості течії підняло донний мул, який потрапляє у фільтри й суттєво погіршує якість води, оскільки очисні споруди не розраховані на таку концентрацію бруду.

6. "Укргідроенерго" прогнозує, що до кінця тижня Каховське водосховище припинить своє існування, тому труднощі з водопостачанням міст на Дніпрі ще попереду. У вівторок Кабмін виділив 1,5 млрд грн на будівництво двох магістральних водогонів, щоб забезпечити водою Кривий Ріг, Нікополь та Марганець. Коли вони почнуть працювати – не відомо. Уряд також виділив 846 млн грн на забезпечення питною водою жителів Херсонської, Миколаївської, Запорізької та Дніпропетровської областей. Відкрити / Коментувати

2023-06-06 18:59:18 Все, що потрібно знати про катастрофу на Каховській ГЕС:

Коротко про сьогоднішню трагедію (детальніше у тексті):

1. Що сталося на ГЕС? За словами місцевих жителів, був лише один вибух, а далі Каховська ГЕС "посипалася як картковий дім". В Укргідроенерго повідомили, що греблю і машинну залу ГЕС підірвали зсередини, тож відновити станцію буде неможливо. Співрозмовник УП в РНБО розповів, що росіяни підірвали стару закладку вибухівки, про яку Зеленський попереджав ще восени минулого року.

2. Наскільки критичним є перепад води? На пізніх відео можна побачити, що немає великого перепаду води. Це зумовлено рельєфом, бо це не гірська дамба, а на рівнинній території. Однак, на лівобережжі розливи можуть сягати вглиб території до декількох десятків кілометрів. Це означатиме підтоплення всіх населених пунктів, що розташовані в 2-2,5 км від берегу Дніпра.

3. Яких наслідків очікувати? На РНБО доповіли, що орієнтовно за добу велика вода затопить Херсон, але уже за 4-6 днів рівень спаде до нормальних показників. За підсумками засідання Зеленський повідомив, що у зоні підтоплення близько 80 населених пунктів.

4. А що з ЗАЕС? Річ у тім, що її охолоджувальна система синхронізована з водою Каховського водосховища. Однак енергетики запевнили, що поки що критичної загрози для ЗАЕС немає, система охолодження працює автономно.

5. Що планують робити з питною водою? Як повідомив Шмигаль, уряд уже виділив 120 млн грн Держагентству водних ресурсів для водопостачання Миколаєва. Воду планують подавати руслом р. Інгулець.

6. Чи вплине це на контрнаступ? Для звільнення півдня ЗСУ доведеться переходити на інший бік Дніпра, втім де саме це буде – з боку Херсона (по воді) чи Запоріжжя (з суші) наразі невідомо. Якщо Україна наступатиме від Херсона, то розлив річки фізично збільшує дистанцію між українськими та російськими військами, а також ускладнює використання важкої техніки.

7. Що станеться з водопостачанням до Криму? Північно-Кримський канал, який став наповнюватися після російського вторгнення на Херсонщину, може знову залишитися без води вже в найближчі дні. Проте для окупаційної влади зараз це не становить проблеми, тому що на півострові за останні місяці було багато атмосферних опадів, і місцеві водосховища зараз наповнені. Відкрити / Коментувати

2023-06-02 14:29:21 Російський ВПК нарощує оберти. Звідки гроші та хто допомагає РФ будувати ракети?

Щоб завадити агресору, треба сильніше вдарити по доходах та обрізати “руку допомоги” від дружніх до РФ країн та компаній, яких досі чимало в ЄС та США. Завдяки чому російський ВПК нарощує потужності? Розповідаємо:

1. У 2023 році Росія витратить на війну з федерального бюджету 29 трлн руб або $362 млрд. На армію та силовиків закладені рекордні 9,4 трлн руб. Це на 60% більше, ніж у 2021 році. Тобто кожен третій рубль з федерального бюджету йде на війну в Україні або підтримку режиму.

2. На фінансування пропаганди, тобто на підтримку ЗМІ, федеральний бюджет витрачає 118 млрд руб, ще 20 млрд руб ідуть на "Институт развития интернета", який спонсорує пропагандистський контент. На "патріотичне виховання молоді" виділять 40 млрд руб – у 6 разів більше, ніж у 2022 році.

3. Понад 200 млрд руб для "Роскосмосу", який є частиною російського ВПК. Близько 550 млрд руб дотацій спрямують окупаційним адміністраціям в Донецькій, Луганській, Запорізькій, Херсонській областях та АР Крим.

4. Діри у федеральному бюджеті закривають з "кубишки" – Фонду національного добробуту. На його рахунках лежать 12 трлн руб, які Кремль в останні роки збирав з понаднормових нафтових доходів.

5. Російська влада також залучає гроші, позичаючи їх у власних громадян, банків та підвищуючи податки для бізнесу. У 2022 році Кремль підвищив податок на видобуток корисних копалин. Лише з газових, нафтових та вугільних компаній у 2023 році російський бюджет отримає додатково майже 1 трлн руб.

6. Мінфін РФ планує зробити "разовий збір" з прибутків приватних компаній, який принесе бюджету 300 млрд руб. Також влада підвищить акциз на тютюнові вироби та отримає з цього додаткові 100 млрд руб. Для покриття воєнних потреб податківці стали жорсткіше "трясти" бізнес. Кількість "податкових претензій" з 2021 року зросла на 80%.

7. У Росії залишаються близько тисячі західних компаній. Вони генерують десятки мільярдів доларів виручки і сплачують податки у федеральний бюджет. Крім того, у 2022 році лише з продажу металів та алмазів західним країнам Росія отримала $20 млрд дол. Агресор продовжує заробляти, адже ці товари не потрапили під заборону. Відкрити / Коментувати

2023-06-01 19:18:26 Як РФ викрадає українських дітей та чому політика депортації українців є спланованою? Говоримо у подкасті

З початку повномасштабного вторгнення, Росія систематично і планомірно викрадає українських дітей. Система, яку створили росіяни, направлена на те, щоб розчинити якомога більше дітей в російському суспільстві, перетворивши їх на росіян.

За даними Офісу генпрокурора, росіяни вивезли до РФ та окупованого Криму щонайменше 19 тисяч українських дітей. Але це тільки офіційні дані — якщо вірити не офіційним, то цифра може доходити до 744 тисяч.

При цьому, в Україну, станом на кінець травня, змогли повернути усього одну 371 дитину.

У новому епізоді подкасту “Кляті питання”, говоримо про депортацію українських дітей, про те, як влаштована система викрадення українських дітей, хто з росіян за це відповідає та чи можливо повернути більше дітей в Україну.

На ці теми ми поговорили з Анастасією Марушевською, засновниця проєкту Where Are Our People, спрямованого на викриття російської політики примусових депортацій українців, Владиславом Гавриловим — істориком та дослідником теми російських депортацій, а також з журналісткою Вікторією Рощиною, яка писала великий матеріал про викрадення дітей, який ви можете прочитати на УП за посиланням.

Подкаст можна слухати де завгодно:

Apple Podcasts: https://apple.co/3jJWasP
Google Podcasts: https://bit.ly/2WWU1Aa
Spotify: https://spoti.fi/3PZ0xAd
Soundcloud: https://bit.ly/3g2O5NF
НВ. Подкасти: https://bit.ly/3kWFMrk
Інші платформи: https://we.fo/1467916042 Відкрити / Коментувати

2023-05-30 15:37:16 Що залишилося від "зеленої" енергетики в Україні?

У новому тексті ЕП розповідає про те, у якому зараз стані сектор “зеленої” енергетики, які великі об’єкти втратила країна і як влада планує стимулювати відновлення та розвиток галузі. Ми виписали ключові тези:

1. Після початку великої війни багато об’єктів ВДЕ опинилися в окупації та в прифронтових областях. За оцінкою Міненерго, до кінця жовтня 2022 року з експлуатації довелося вивести близько 75% вітрових станцій та 45-50% – сонячних.

2. Загалом велика війна завдала галузі значних втрат, про що свідчить більш ніж дворазове падіння частки ВДЕ в загальному обсязі виробництва електроенергії. До 2022 року цей показник становив 13,4%, зараз – 5-6%.

3. За рік великої війни галузь недоотримала майже 50% коштів. На початку 2023 року рівень розрахунків зріс до 91%, однак в наступні місяці знову почав падати. Серед основних чинників низького рівня розрахунків учасники ринку називають недостатній розмір тарифу на передавання для "Укренерго", низьку результативність торговельної активності "Гарантованого покупця", відсутність сталого експорту та цінові обмеження на ринку. Загальна заборгованість на ринку перевищує 18,2 млрд грн.

4. Наразі нардепи ухвалили у першому читанні законопроєкт, направлений на "відновлення та "зелену" трансформацію енергосистеми України". Перша зміна – це запровадження сертифікатів походження "зеленої" електроенергії. Так споживач знатиме, що використана ним електроенергія була екологічно чистою. Сертифікати також дозволять звільнити від ввізного податку виготовлені з використанням "зеленої" енергії вітчизняні товари, які експортуються в ЄС.

5. Друга зміна – контракти на різницю. Виробники "зеленого" струму зможуть самі продавати свою електроенергію, а не через ДП "Гарантований покупець". Це сприятиме розвитку ринку, збільшить кількість гравців і покращить конкуренцію.

6. Третя зміна – механізм самовиробництва. Споживачі зможуть встановлювати об’єкти генерації, а неспожиті надлишки електроенергії продавати за ринковими цінами, тобто віддавати надлишки електроенергії в мережу і платити лише за різницю між спожитою та відданою. Відкрити / Коментувати