УП. Кляті питання

2022-09-19 15:14:09 В НАТО без ПДЧ: як Україні повторити успіх Фінляндії та Швеції?

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Фінляндія та Швеція швидко ухвалили рішення про вступ до НАТО, а в самому Альянсі країнам-аплікантам забезпечили вступ "екстерном", який не вимагав виконання Плану дій щодо членства (ПДЧ). Що треба зробити Україні, щоб повторити шлях цих країн? Деталі у тексті, а ось коротко кілька головних тез:

1. Військова взаємосумісність є основою НАТО та наріжним каменем для вступу нових держав-членів. За деякими даними, Швеція та Фінляндія досягли повної взаємосумісності з НАТО ще 15 років тому.

2. Для порівняння, станом на кінець 2021 року в Україні було запроваджено 21% стандартів Альянсу. Щоправда, під час повномасштабного вторгнення Україна запровадила також велику кількість натівських практик, іноді навіть не помічаючи цього.

3. Сфери, у яких Україна поки відстає від Швеції та Фінляндії за рівнем взаємосумісності з НАТО: стандарти матеріального забезпечення армії та володіння англійською мовою військовослужбовцями.

4. Одним із найважливіших факторів, на які зважають держави-члени Альянсу, є довіра. Обидві скандинавські країни почали розбудовувати тісніше партнерство з НАТО після розпаду СРСР. Втім, Швеція ще в часи холодної війни отримала назву "16-го члена" НАТО за активну кооперацію з Альянсом.

5. Обидві країни не лише використовували існуючі інструменти НАТО для посилення власних спроможностей, але і були проактивними та робили власний внесок у безпеку євроатлантичного простору, зокрема брали участь у місіях та операціях Альянсу.

6. Процес розбудови довіри може бути прискорений за допомогою міцних двосторонніх відносин з країнами-членами НАТО, які б виступали "спонсорами" та пропонували можливості для співпраці. Для України такими спонсорами могли би стати Велика Британія та Польща в рамках новоствореного тристороннього формату співпраці.

7. Навіть у ПДЧ серед критеріїв на вступ до Альянсу є політичні та економічні: демократія, верховенство права, вирішення суперечок мирним шляхом, демократичний та цивільний контроль над збройними силами тощо. Відкрити / Коментувати

2022-09-18 21:00:38 Звільнення Харківщини, трофейна техніка, обстріли критичної інфраструктури — головне про війну за тиждень у подкасті «Кляті питання»

У новому епізоді подкасту "Кляті питання" разом з заступником головного редактора УП Євгеном Будерацьким обговорюємо головні теми, пов’язані з війною з Росією.

Цього тижня говоримо про наступне:

1:21 — обговорюємо деталі контрнаступу на Харківщині;
7:14 — Що не так з російською армією?
16:30 — Чи зможе Росія поповнити втрати зеками?
17:13 — Обговорюємо результати контрнаступу;
19:07 — Скільки трофейної техніки ми отримали?
21:12 — Як зміниться лінія фронту?
22:35 — Як може змінитись тактика Росії?
26:41 — Що відбувається на інших напрямках?
31:21 — Що відбувається у Бахмуті?
33:52 — Росія відклала у стіл так звані референдуми на окупованих територіях;
35:10 — Говоримо про обстріли критичної інфраструктури;
40:00 — Чи зник ризик для Харкова?
42:23 — Чи можуть західні партнери дати нам ще більше зброї?
43:32 — Що там Білорусь?

Подкаст можна слухати де завгодно:

Apple Podcasts: https://apple.co/3jJWasP​
Google Podcasts: https://bit.ly/2WWU1Aa​
Spotify: https://spoti.fi/3PZ0xAd
Soundcloud: https://bit.ly/3g2O5NF​
НВ. Подкасти: https://bit.ly/3kWFMrk
Інші платформи: https://we.fo/1467916042 Відкрити / Коментувати

2022-09-16 14:51:10 50% бюджету – на війну. За що житиме Україна у 2023 році?

Презентований урядом проєкт бюджету на 2023 рік виглядає як щось дуже умовне та незрозуміле. Навіть автори документа визнають: прогнозувати державні фінанси на такий тривалий термін в умовах великої війни – майже те саме, що гадати на кавовій гущі.

У ході складання кошторису держави уряд розглядав 14 сценаріїв розвитку економіки та військової агресії і зупинився на "умовно-песимістичному". Ось що там буде:

1. Макропрогнозу уряду немає в публічному доступі, однак з виступу прем'єра Шмигаля відомі такі деталі: реальне зростання ВВП – 4,6%; інфляція – близько 30%; середня зарплата – 18,5 тис грн; курс валют – близько 42 грн за дол.

2. Від платників податків та з інших джерел уряд планує зібрати 1,279 трлн грн (у бюджеті-2022 – 1,395 трлн грн). Загальні видатки бюджету становитимуть 2,514 трлн грн проти 2,206 трлн грн у плані на 2022 рік. 

3. Дефіцит бюджету буде майже таким, як доходи, – 1,279 трлн грн, різниця – близько пів мільярда гривень. Відносно ВВП країни бюджетний дефіцит становитиме близько 20%. У довоєнні роки Україна намагалася не допускати, аби дефіцит перевищував 2,3% ВВП.

4. Граничний розмір держборгу сягне рекордних 6,406 трлн грн і навіть дещо перевищить ВВП країни – 100,1% ВВП. Мінімальна зарплата становитиме 6 700 грн на місяць або 40,46 грн на годину, прожитковий мінімум для працездатних осіб – 2 684 грн на місяць.

5. Загальний обсяг державних доходів у 2023 році становитиме 1,279 трлн грн, чого ледве вистачить для покриття видатків на оборону. Іншу половину перекриватимуть за допомогою запозичень, обсяг яких у 2023 році наблизиться до 1,7 трлн грн.

6. Підтримка обороноздатності буде пріоритетом, а загальні видатки на оборону перевищать 1,1 трлн грн.

7. У 2022 році витрати на освіту зменшилися на 21 млрд грн або на 12%, скоротяться вони і у 2023 році – до 142,2 млрд грн. Скоротяться у наступному році й видатки на охорону здоров'я – з майже 200 млрд грн цьогоріч до 176 млрд грн у 2023 році.

8. У кошторисі з’явилися три великі програми соціальної підтримки населення: соцзахист дітей та сім'ї (27,3 млрд грн), соцзахист громадян, які потрапили в складні життєві обставини (66,64 млрд грн) та підтримка малозабезпечених сімей (72,9 млрд грн). Відкрити / Коментувати

2022-09-16 08:22:01 Де читати перевірену інформацію в Telegram

Майже 50% українців дізнається новини у цьому месенджері. Однак важливо споживати перевірену інформацію, адже ворог веде активну кампанію з дезінформації. Зібрали для вас перелік перевірених каналів.

️Цензор.НЕТ — найсвіжіші військові новини, відео з передової, історії українських захисників, карти, аналітика, відео про зброю.

ҐРУНТ — інформаційно-розважальне медіа про найважливіші події в Україні та навколо України. Без фейків, джинси та реклами. А ще ґрунтовні перекладні та власні матеріали. І змістовні інтерв'ю з цікавими гостями.

БУТУСОВ ПЛЮС — головний редактор видання «Цензор.НЕТ» Юрій Бутусов з передової російсько-української війни. Аналіз ситуації на фронті, репортажі та історії українських героїв.

LIGA.net — головні достовірні новини без спаму, пояснення актуальних питань та розбори складних тем. Тільки перевірені факти про важливі події в Україні та світі.

Останній Капіталіст — найбільша українська націонал-буржуазна ініціатива. На каналі розповідають про економічні, політичні, історичні та геополітичні процеси в Україні та світі.

Податки фіз осіб та ФОП в Україні — найбільший в Україні канал про податки. Тут ви знайдете, які податки сплачувати, якщо українець отримав статус біженця закордоном, як отримати податкові знижки, як оптимізувати податкове навантаження та чого чекати від нових законопроєктів.

iPlan.ua — канал, про інвестиції з українським характером. Фінансові радники начисто та доступно розкажуть: як зберегти гривню від знецінення, як накопичити на приватну пенсію, як примножити кошти та не натрапити на шахраїв. Топові аналітичні статті, відео та кейси в одному місці.

ЕП. Хроніки падіння РФ — офіційний канал Економічної правди. До повномасштабного вторгнення Росії ЕП писала про українську економіку та бізнес. У воєнний час — про економічний фронт.

Forbes Ukraine — ексклюзивні новини про бізнес, інвестиції та економіку України під час війни.

UA War Infographics — перший Telegram-канал про війну та навколовоєнні теми в інфографіці. Протистоїмо пропаганді, поширюємо знання про Україну та пояснюємо, що відбувається в країні.

️Монополіст — про олігархів, монополії, лобізм та корумпованих чиновників. Автори розповідають про концентрацію ринкової влади олігархами та державою, і як ця монополізація шкодить економіці.

UA Brand — про українські стартапи та технологічний бізнес. На каналі: українець розробив систему нічного бачення для ЗСУ, харків'яни перетворюють велосипеди на електробайки, а архітектори з Дніпра створили зупинки-бомбосховища.

Finstop — канал фінансиста із 20-річним досвідом роботи у казначействі банку. Розповідає про стан валютного ринку України та світові ринки. Авторські нотатки про фінанси простою мовою.

Just Бізнес — про фінанси, ІТ та податки, девальвацію гривні та альтернативу долару. Тут розповідають про гроші, інвестиції, податки від влади, скільки заробляє ІТ і як вона мігрує з України.

️dev.ua | IT України — український канал з новинами IT-фронту. Щодня — історії айтішників, правда про галузь, корисні інструкції, статті про розробки, інновації, винаходи, IT-освіту, GameDev, а також телеком-інсайди. Відкрити / Коментувати

2022-09-15 19:30:33 Як контрнаступ ЗСУ вплине на армію Росії та майбутній розвиток російсько-української війни?

Розкриваємо наслідки контрнаступу та подальшого розвитку війни крізь призму впливу поразок РФ та їхню здатність надалі ефективно вести бойові дії. Деталі у тексті, а ось ключові тези:

1. Як зміняться рішення командирів РФ після цих подій? Нові поразки потрібно буде пояснювати, тож потрібні будуть нові жертви, на яких будуть списувати невдачі. Будуть лунати нові заклики покарати злочинну недбалість офіцерів із вуст російських блогерів та пропагандистів.

2. Що робитиме офіцер армії РФ, коли розумітиме, що наступним крайнім може стати він? Уникати відповідальності, просуваючи процес прийняття рішень якомога вище від себе по організаційній структурі.

3. Цей процес призведе до надмірної централізації ухвалення рішень – керівники різних рівнів переміщуватимуть ухвалення рішення вгору. Рішення приймаються дуже далеко від місця їхнього виконання, а отже, гарантують затримки та невідповідність рішень вимогам оперативно-тактичної обстановки.

4. Вже сьогодні, за даними розвідки, в армії РФ проводять чистки та покарання за провал у Харкові. Російські офіцери шукають порятунку від репресивної машини. Тому їхня головна ціль – пересидіти та безпечно повернутися додому. З таким підходом переважної кількості командирів військо гарантовано програє.

5. Психологічний вплив втечі з харківського напряму, недовіра до офіцерів та військового керівництва оперативного рівня, поєднана з нерозумінням цілей війни надзвичайно демотивує солдатів та офіцерів на тактичному рівні. На різних напрямах і надалі вірогідні втечі, адже, чекаючи на поразку, солдати РФ будуть думати насамперед про власний порятунок. Відкрити / Коментувати

2022-09-14 17:40:42 Гарантії від Єрмака та Расмуссена: яку схему безпеки України просуватиме Банкова?

Офіс президента України представив своє бачення безпекових гарантій для України, які були напрацьовані групою міжнародних радників на чолі з колишнім генсеком НАТО Андерсом Фогом Расмуссеном. Дуже радимо почитати текст Євпопейської правди з аналізом цієї концепції, а тут публікуємо головні тези:

1. Одна з головних відмінностей від ідей, що звучали навесні – те, що Китаю (а тим більше Росії) не буде у переліку держав-гарантів. До цього переліку увійшли: США, Велика Британія, Канада, Польща, Італія, Німеччина, Франція, Австралія, Туреччина, а також країни Північної Європи та Балтії, Центральної та Східної Європи.

2. Друга відмінність – брак конкретних зобов’язань (на кшталт "кількість літаків, що поставить країна Х"). Представлений договір буде уточнюватися з кожною конкретною країною – зокрема, через те, що різні гаранти можуть надати дуже різну підтримку.

3. Третє – безпековий договір не суперечить курсу України на вступ до НАТО. Навпаки, навіть після вступу до НАТО Київський безпековий компакт та створена ним "ялинка" договорів продовжать працювати, адже вони передбачають можливості та механізми, які виходять за межі механізмів НАТО.

4. Четверта ключова відмінність – йдеться про "дерево міжнародних угод", а не про одну всеосяжну. Київський безпековий компакт стане "стовбуром", на який мають бути "нанизані" двосторонні угоди з державами-гарантами.

5. Також будуть секторальні угоди. Наприклад, може бути окрема угода щодо безпеки у Чорному морі. В ОПУ передбачають окрему угоду щодо захисту неба, що забезпечить постачання систем ППО.

6. Поки що тексту "Київського безпекового компакта" не існує в природі – є лише його концепція. Андрій Єрмак каже, що розраховує на підписання базового документа до кінця року. Але "м’ясо" безпекових гарантій буде в двосторонніх угодах, узгодження яких є складнішим, бо потребує ратифікації у парламентах. Відкрити / Коментувати

2022-09-13 19:22:41 Місто жило, а тепер знову нічого не має. Як змінився Слов’янськ після 24 лютого? Подкаст-репортаж

Кілька тижнів тому журналіст "Економічної правди" Дмитро Рясний, який збирає гроші на пікапи для ЗСУ, їздив у Слов’янськ щоб передати нові авто нашим військовим. Автор подкасту "Кляті питання" Федір Попадюк поїхав з ним, щоб подивитись на місто та записати кілька історій від людей, які живуть у Слов’янську та захищають його від російських військ.

Подкаст можна слухати де завгодно:

Apple Podcasts: https://apple.co/3jJWasP​
Google Podcasts: https://bit.ly/2WWU1Aa​
Spotify: https://spoti.fi/3PZ0xAd
Soundcloud: https://bit.ly/3g2O5NF​
НВ. Подкасти: https://bit.ly/3kWFMrk
Інші платформи: https://we.fo/1467916042 Відкрити / Коментувати

2022-09-10 16:46:19 ЗСУ продовжують контрнаступати на Харківщині – що відомо?

Коротко розповідаємо, що відомо про контрнаступ української армії на Харківщині:

1. За останні три дні українська армія на Харківщині просунулася вглиб до 50 км, звільнивши понад 30 населених пунктів. Назви двох із них наразі оголошено офіційно: це Балаклія та Волохів Яр. Також у соцмережах публікують відео з піднятими українськими прапорами у двох селах на північ від Балаклії – Борщівці та Іванівці.

2. За даними джерел УП у Харківській ВЦА, українська армія просунулася ще далі: вона контролює та зачищає Шевченкове. Станом на 11 ранку 10 вересня джерела у Харківській ВЦА підтвердили звільнення Куп’янська. Українська армія рухається далі.

3. Контрнаступ на Харківщині є частиною наступальних дій української армії на кількох ділянках фронту, зокрема на Південнобузькому та точково на Слов'янському напрямках. Україна пішла в контрнаступ у перших числах вересня. Станом на 9 вересня відомо про звільнення понад тисячу квадратних кілометрів території.

4. З публічних джерел відомо щонайменше про п'ять підрозділів, які беруть участь у контрнаступі на харківському напрямку: спецпідрозділ ГУРу "Кракен", 1-ша окрема штурмова рота ДУКу "Вовки Да Вінчі", 25-а повітряно-десантна бригада, 92-а окрема механізована бригада та 80-а десантно-штурмова бригада. Частину підрозділів свідомо можуть не згадувати.

5. За даними УП, однією з основних фігур у Харківській операції є командувач Сухопутних військ генерал-полковник Олександр Сирський, який раніше відповідав за оборону Києва.

6. На звільнених територіях поступово відновлюватиметься робота органів влади, правоохоронної системи, екстрених служб. 9-го вересня на звільнені території вже повернулася поліція, яка вже затримала першого колаборанта – голову одного зі звільнених сіл Харківщини, який допомагав росіянам. Відкрити / Коментувати

2022-09-09 20:40:25 Такого швидкого контрнаступу ЗСУ росіяни не очікували – головне про війну за тиждень

У новому епізоді подкасту "Кляті питання" разом з заступником головного редактора УП Євгеном Будерацьким обговорюємо головні теми, пов’язані з війною з Росією.

Як йде контрнаступ на Харківському напрямку? Чим для росіян важливі Ізюм та Куп’янськ? Як РФ може відповісти на наш контрнаступ? Що відбувається на Південнобузькому напрямку?

Говоримо про все це у подкасті.

Подкаст можна слухати де завгодно:

Apple Podcasts: https://apple.co/3jJWasP​
Google Podcasts: https://bit.ly/2WWU1Aa​
Spotify: https://spoti.fi/3PZ0xAd
Soundcloud: https://bit.ly/3g2O5NF​
НВ. Подкасти: https://bit.ly/3kWFMrk
Інші платформи: https://we.fo/1467916042 Відкрити / Коментувати

2022-09-08 19:22:32 Представник ГУР Вадим Скібіцький: Ми підсилюватимемо партизанський рух – це ефективний метод боротьби з окупантом

У нас прем’єра нового подкасту "(не)Безпечна країна", який ми робимо разом з "Центром оборонних стратегій". Автор подкасту — Аліна Фролова. Вона буде запрошувати цікавих співрозмовників, військових та цивільних, експертів та волонтерів, українських та іноземних, з якими буде говорити про безпекові питання та про те, як скоріше наблизити перемогу у війні з Росією.

Гостем першого епізоду став представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Вадим Скібіцький.

Він розповів про те, що було відомо ГУР про російські плани перед вторгненням, які спроможності є у Росії та які резерви вони ще можуть залучити, скільки у російської армії залишилось танків та артилерії, хто живить супротив на окупованих територіях та на скільки він широкий, та як змінилась українська розвідка після початку повномасштабної війни.

Підписуйтесь на подкаст "(не)Безпечна країна", щоб не пропустити нові епізоди:

Apple Podcasts
Google Podcasts
Spotify
Soundcloud
інші платформи Відкрити / Коментувати