УП. Кляті питання

2023-03-19 17:23:06 Вибори без політики. Кого підтримують українці після року великої війни?

Як може виглядати українська політика після перемоги, кому довіряють українці тепер та чи можлива поява партій волонтерів та військових у майбутньому, розбиралась “Українська правда”. Деталі у тексті, а тут кілька цитат:

1. Українці різко перестали асоціювати себе з власним селом/містом/регіоном, натомість ідентифікуючи себе з цілою країною.

2. Відбувся ріст довіри до всіх інституцій, які залучені до оборони країни. Довіра до ЗСУ завжди і так була висока, зараз вона майже 100%. Але за останній рік відчутно виросла довіра і до СБУ, і до Нацполіції.

3. В той же час, скажімо, прокуратура, яка асоціюється більше зі справедливістю, а не обороною, такого стрімкого росту довіри не має. Як і суди. Хоча навіть ці інституції отримали шанс, адже значно знизився рівень людей, які категорично не довіряють судам і прокуратурі.

4. Єдиною соціальною групою, на яку цей вибух довіри не поширився, залишились чиновники і… політичні партії. У розрізі персоналій зберігається такий же принцип: топкерівникам країни українці довіряють, політикам – ні.

5. Середовище "старої" політики переживає глибоку екзистенційну кризу. Головна її причина – незалученість більшості колишніх і нинішніх партійних діячів ні до влади, ні до армії, ні до волонтерських рухів. Єдиним винятком може слугувати Порошенко, чия активна медійна робота з висвітлення його ж меценатської допомоги армії забезпечує утримання ядерного електорату. Але поки що ніяк не переростає у збільшення рейтингу. Відкрити / Коментувати

2023-03-18 18:30:56 Суд замість трибуналу? Що означає ордер з Гааги на арешт Путіна та чому цього недостатньо

Переказуємо текст редактора Європейської правди Сергія Сидоренка про головну подію цієї п’ятниці. Ключові тези:

1. У Гаазі вирішили перевести на наступну стадію справу про масове викрадення українських дітей, щодо якої прокурор МКС зібрав достатньо доказів винуватості Путіна.

2. І йдеться далеко не лише про дітей-сиріт. Частина вивезених з України дітей – це ті, в кого росіяни вбили одного або обох батьків. Значна частина – це ті, кого відібрали у батьків або родичів під час так званої "фільтрації", або ті, кого забирали у живих батьків нібито "на оздоровлення" і не повертали.

3. Україна вже ідентифікувала понад 16 тисяч дітей, які були викрадені подібним чином. 6 тисяч епізодів верифіковані міжнародними партнерами України. Утім, реальна кількість може бути суттєво вищою.

4. Викрадення саме дітей потенційно дозволяє МКС згодом перекваліфікувати справу, висунувши ще серйозніше звинувачення – у вчиненні геноциду. Окремою складовою геноциду є саме "насильницька передача дітей цієї групи до іншої групи", якщо така вчинена "з наміром знищити повністю або частково" національну/етнічну групу українців.

5. Для МКС не діють жодні імунітети від кримінального переслідування. Навіть ті, що автоматично поширюються на всіх чинних глав держав. А отже, Путін може і навіть має бути затриманий та виданий в Гаагу. Тепер його мають затримати у кожній зі 123 держав світу, що ратифікували статут МКС, якщо Путін полетить туди з візитом.

6. Але це все – лише в теорії. По-перше, Путін і без того давно не їздив за кордон, за винятком візитів до найближчих партнерів. По-друге, 123 держави – це переважна більшість, але далеко не всі держави світу. По-третє, навіть ті не надто демократичні держави, що є учасниками Суду, можуть закрити на нього очі: світ вже мав такий досвід. Відкрити / Коментувати

2023-03-18 13:52:37 Друзі, ми зібрали добірку Telegram-каналів, які роблять гарний контент і мають право на аудиторію. Підписуйтесь на цікаві вам канали!

Цензор.НЕТ — найсвіжіші військові новини, відео з передової та історії українських захисників.

Перша приватна Мемарня — мемний канал зі Львова з новинами, гумором та зборами на ЗСУ.

LIGA.net — перевірені новини без спаму від незалежного українського видання. На каналі також можна знайти цікаві інтерв'ю, історії та розбори актуальних і складних подій сьогодення.

NV — лише перевірені новини, відео, ексклюзивна аналітика, та політичні меми.

«Мінфін» — канал українського медіа про економіку та інвестиції. Там ви знайдете безліч корисних аналітичних матеріалів, куди вкласти гроші, що буде з курсом долара, цінами на нерухомість та депозитними ставками.

Forbes Ukraine — ексклюзивні матеріали про бізнес, інвестиції та економіку під час війни.

Залізний нардеп — канал нардепа Ярослава Железняка про долю ключових ініціатив влади ще до ухвалення, кулуарні інсайди, економічна аналітика. Джерело новин навіть для коаліції.

iPlan.ua — канал, про інвестиції з українським характером. Розповідаємо як зберегти гривню від знецінення, як досягти фінансові цілі та що коїться на фондовому ринку. Аналітичні статті, відео та кейси в одному місці.

ЕП. Економічні хроніки війни — канал пояснює вплив війни та антикризових заходів держави на життя українців, а також, що відбувається з нашими грошима.

Just Бізнес — про фінанси, ІТ та податки, здешевлення долара. Канал пише про те, що відбувається з податками, куди інвестувати, скільки заробляє ІТ і як воно мігрує з України.

Монополіст — про монополістів, олігархів, конкуренцію та додану вартість. Автори розповідають про податки, корумпованих чиновників та про олігархічний вплив і про шкоду монополізації економіки.

UA Brand — про український технобізнес, про підприємців, що створюють технології для ЗСУ та корисні сервіси.

dev.ua | IT України — на каналі багато історій айтішників, правда про український IT-бізнес, корисні інструкції та новини про розробки, винаходи, інновації, GameDev, а також телеком-інсайди, найгарячіші вакансії і освітні пропозиції. Відкрити / Коментувати

2023-03-17 12:24:34 Загострення в Авдіївці, західні винищувачі та "Рамштайн-10" — головне про війну за тиждень

Кожного тижня автор подкасту "Кляті питання" Федір Попадюк розпитує заступника головного редактора "Української правди" Євгена Будерацького останні важливі події повномасштабної війни з Росією та ситуацію на фронтах.

У новому епізоді обговорюємо складну ситуацію в Бахмуті, Авдіївці та Кременній, коментуємо публікацію The Washington Post про те, що Україні не вистачає кваліфікованих військових, розповідаємо про новий "Рамштайн" та про винищувачі.

Подкаст можна слухати де завгодно:

Apple Podcasts: https://apple.co/3jJWasP​
Google Podcasts: https://bit.ly/2WWU1Aa​
Spotify: https://spoti.fi/3PZ0xAd
Soundcloud: https://bit.ly/3g2O5NF​
НВ. Подкасти: https://bit.ly/3kWFMrk
Інші платформи: https://we.fo/1467916042 Відкрити / Коментувати

2023-03-15 17:47:23 Західні крила. Які літаки потрібні Україні і чому?

Розібрались, який стан української авіації, чому Повітряні сили потребують оперативного переоснащення й переорієнтування на західну техніку та які типи закордонних винищувачів найбільше підходять для українського неба. Усі деталі у тексті, а тут головне:

1. Попри заяви американських чиновників, найреалістичнішим в експертних колах наразі видається варіант з американським F-16. Тим більше, що принаймні зі сторони Нідерландів вже були заяви про готовність обговорювати потенційну передачу. F-16 стоїть на озброєнні близько 30 країн світу, зокрема Польщі, Словаччині, Болгарії, Румунії та Чехії, тож у разі неполадок Україна може ремонтувати літаки в їхніх сервісних центрах. У F-16 доволі чутливі шасі, для яких потрібні зручні гладкі злітні смуги, а не плити, як у нас. Однак цю проблему в ПС ЗСУ обіцяють оперативно пофіксити.

2. Другим у списку літаків, який найчастіше обговорюється, стоїть винищувач Eurofighter Typhoon. Цей літак має хорошу маневреність та здатність до ведення бойових дій за будь-яких погодних умов. Перебуває на озброєнні Великої Британії, Німеччини, Іспанії, Італії, Австрії, Саудівської Аравії та Оману.

3. Шведські JAS-39 Gripen наразі перебувають на озброєнні Швеції, Чехії, Угорщини, Великої Британії, ПАР і Таїланду. З особливостей – здатність короткого розгону і приземлення, що в умовах розбитих аеродромів не завадило б ЗСУ. Україна вже подавала запит на отримання "Грифонів", але шведська влада поки не готова ділитись бортами.

4. Про ще одного американця – F/А-18 Hornet ("Шершень") – згадала під час візиту у Київ прем'єрка Фінляндії Санна Марін. Цей винищувач наразі є основним у ВМС США та перебуває на озброєнні Фінляндії. Щоправда, вже наступного дня у Міноборони Фінляндії заявили, що про передачу Україні винищувачів не може йтися, доки Гельсінкі не отримає натомість новітні винищувачі F-35.

5. Ще один літак, який фігурував у списках на ймовірну передачу – французький Dassault Rafale ("Шквал"). З цікавинок "Рафалів" можна виокремити багатоцільовий радар RBE2, який використовує систему електронно оптичного виявлення цілей і здатний одночасно відстежувати під час бою близько 40 літаків. Спочатку Макрон у контексті винищувачів заявляв, що "нічого не заборонено", але згодом він змінив позицію на обережну: "літаки для України не в пріоритеті". Відкрити / Коментувати

2023-03-14 17:03:06 Як Європа налагодила "сірий імпорт" у Росію через її сусідів?

Аналіз торговельних даних ООН показує, що за останній рік Німеччина, Польща та інші європейські країни у кілька разів збільшили експорт, зокрема електроніки й підсанкційних товарів, у Вірменію, Туреччину та Киргизстан. Деталі про це паскудство у нашому тексті, а ось кілька тез:

1. За останній рік Німеччина, Польща та інші європейські країни у кілька разів збільшили експорт, зокрема електроніки й підсанкційних товарів, у Вірменію, Туреччину та Киргизстан. А звідти – до РФ.

2. У той час як Німеччина та Італія за 2022 рік офіційно скоротили експорт своїх товарів до РФ більш ніж удвічі, Вірменія збільшила поставки товарів до РФ учетверо – з $85 млн до $325 млн, Киргизстан – удесятеро – з $30 млн до $325 млн, Туреччина – майже втричі – з $500 млн до $1,3 млрд.

3. Компанію їм складають деякі інші "нейтральні" країни, які не підтримали західні санкції і які поки що не оприлюднили статистику торгівлі. За даними Bloomberg, серед них – ОАЕ та Казахстан. Останній, щоправда, збільшив експорт у Росію на символічні 10%.

4. Важливим партнером Росії залишається і Китай, поставки з якого хоч і не зросли так сильно, як з інших країн, але загалом набагато вагоміші. Так, експорт з Піднебесної в РФ у листопаді 2022 року становив $8,8 млрд проти $8,1 млрд дол за аналогічний місяць 2021 року.

5. У сплеску експорту певних країн ключову роль відіграє електроніка. Наприклад, Вірменія, економіка якої переважно представлена сільським господарством, збільшила її постачання з $1 млн у 2021 році до $100 млн дол у 2022-му. І мова не лише про "мирні" пральні машини, з яких росіяни виймають мікрочипи, аби використати їх у військовій техніці.

6. Німеччина, зокрема, зменшила свій прямий експорт електроніки в Росію, але збільшила його щомісячний експорт до Вірменії з 0,5 млн дол до 4-6 млн дол. Відкрити / Коментувати

2023-03-10 17:54:53 Зміна тактики ракетних атак, командування вирішило залишатись у Бахмуті, JDAM і касетні бомби – головне про війну за тиждень

Кожного тижня автор подкасту "Кляті питання" Федір Попадюк розпитує заступника головного редактора "Української правди" Євгена Будерацького останні важливі події повномасштабної війни з Росією та ситуацію на фронтах.

У новому епізоді обговорюємо нові ракетні обстріли та зміну тактики росіян, ситуацію у Бахмуті, використання росіянами авіації на Авдіївському напрямку, про комплекти обладнання JDAM, які перетворюють прості авіабомби на кориговані та про те, навіщо Україні касетні бомби.

Подкаст можна слухати де завгодно:

Apple Podcasts: https://apple.co/3jJWasP​
Google Podcasts: https://bit.ly/2WWU1Aa​
Spotify: https://spoti.fi/3PZ0xAd
Soundcloud: https://bit.ly/3g2O5NF​
НВ. Подкасти: https://bit.ly/3kWFMrk
Інші платформи: https://we.fo/1467916042 Відкрити / Коментувати

2023-03-09 17:21:30 Кінець гральним схемам. За що НБУ прикрив IBOX банк?

Відомий українцям за біло-рожевими терміналами “IBOX банк” припинив роботу. Напередодні Нацбанк позбавив фінустанову ліцензії за обслуговування “тіньових” азартних ігор. Що тепер? Розповідаємо:

1. Рішенню вивести IBOX банк з ринку передували численні попередження та штрафи, які йому виписував регулятор. Лише за останні два роки НБУ видав банку попередження за порушення правил фінансового моніторингу, оштрафував банк на 10 млн грн та навіть відсторонив посадову особу банку.

2. За даними НБУ, у 2022 році сім компаній отримали на рахунки в банку близько 3,5 млрд грн нібито за проведення змагань з кіберспорту та спортивного покеру. Як виявила перевірка НБУ, ці компанії не проводили ніяких витрат на рекламу, хоча мільйони гривень на їхні рахунки надходили майже в момент відкриття цих рахунків. Сам же банк навіть не перевіряв, чи ці компанії дійсно займаються організацією кіберспортивних турнірів.

3. Нацбанк стверджує, що ці кіберспортивні турніри насправді є замаскованими азартними іграми. Сам IBOX банк досить тісно пов'язаний зі світом кіберспорту. Зокрема завдяки пов'язаності з компанією Leo Gaming співвласниці банку Альони Шевцової. Остання, крім того, що володіє майже четвертиною акцій банку, є ще й головою його наглядової ради.

4. Leo Gaming та IBOX свого часу навіть синхронно отримували штрафи від НБУ за порушення у сфері фінмоніторингу. За даними регулятора, банк намагався приховати від НБУ операції з Leo Gaming на суму близько 7,3 млрд грн під час перевірки на дотримання правил фінансового моніторингу.

5. IBOX допомагав нелегальному азартному бізнесу за допомогою схеми "міскодінгу". Банк умисно маркував операції азартних ігор за іншим кодом (найчастіше 7994, який відповідає за комп’ютерні ігри), аби у нелегального організатора азартних ігор не виникало додаткових податкових зобов’язань.

6. За даними БЕБ, обсяг переведених через банк коштів склав майже 20 млрд гривень, з яких не сплачено орієнтовно 400 млн грн податків. Зазначимо, що Нацбанк оцінював весь гральний ринок України (як легальний, так і нелегальний) у 144-180 млрд грн на рік. Відкрити / Коментувати

2023-03-08 15:40:21 Бій за європейське майбутнє: як дії влади поставили Грузію на поріг революції?

Вчора влада Грузії кинула спецпризначенців проти багатотисячного мітингу перед парламентом, використала водомети та сльозогінний газ, кілька десятків мітингувальників були затримані. Таких масштабних протестів у Тбілісі не було щонайменше з 2019 року, а можливо, й набагато довше. Причина мітингу – прийняття закону про іноземних агентів, скопійованого із законодавства РФ. У тексті розповідаємо про те, що відбувається у Грузії, а ось кілька тез:

1. Мета скандального грузинського законопроєкту "Про прозорість іноземного впливу" – поставити під контроль неурядові організації та медіа, які отримують не менше 20% свого фінансування з-за кордону.

2. У Грузії під цю норму підпадають усі без винятку незалежні громадські організації та медіа. "У безпеці" лишаються тільки ті, кого фінансують фонди, пов’язані з найбагатшою людиною країни та засновником партії "Грузинська мрія" Бідзіною Іванішвілі.

3. У ЄС та США відразу заявили, що цей крок суперечить щонайменше двом вимогам для отримання Тбілісі статусу кандидата у члени ЄС. Втім, ці попередження не подіяли – керівна партія оголосила про дату голосування за ці закони. А згодом ці ініціативи публічно підтримав прем’єр Іраклі Гарібашвілі.

4. Голосування за законопроєкти планували на 9 березня. Аж раптом партія "Грузинська мрія" змінила плани і ухвалила їх вже 7 березня. Причому про це стало відомо лише перед самим розглядом.

5. Такий крок мав досягти дві мети: зменшити кількість протестувальників під парламентом, а також блокувати спротив президентки Саломе Зурабішвілі, яка критикувала ці законопроєкти – 7 березня вона перебувала у Вашингтоні й тому не могла прийти на парламентське засідання. Зрештою, за законопроєкт у першому читанні проголосувала мінімально необхідна кількість – 76 зі 150 депутатів.

6. У правлячій партії вирішили заспокоїти протестувальників, заявивши, що збираються надіслати законопроєкт на розгляд Венеційської комісії і лише потім ухвалювати в цілому. Втім, депутати при цьому лишалися в парламенті, що спричинило побоювання, що влада планує вночі розглянути законопроєкт й у другому читанні.

7. Президентка Грузії підтримала протестувальників та пообіцяла ветувати закон про іноагентів у разі його ухвалення. Однак її вето не стане проблемою для "Грузинської мрії" – згідно з конституцією Грузії, президентське вето долається повторним прийняттям законопроєкту простою більшістю. Відкрити / Коментувати

2023-03-03 13:35:24 Важка ситуація під Бахмутом, "українська ДРГ" в Брянській області, снарядний голод росіян — головне про війну за тиждень

Кожного тижня автор подкасту "Кляті питання" Федір Попадюк розпитує заступника головного редактора "Української правди" Євгена Будерацького останні важливі події повномасштабної війни з Росією та ситуацію на фронтах.

У новому епізоді обговорюємо важку ситуацію під Бахмутом та загалом ситуацію на фронтах, вчергове згадуємо тему снарядного голоду у росіян та намагаємося зрозуміти що це за ДРГ у Брянській області. А також говоримо про українські безпілотники в Московській області та про навчання українських військових у Британії.

Подкаст можна слухати де завгодно:

Apple Podcasts: https://apple.co/3jJWasP​
Google Podcasts: https://bit.ly/2WWU1Aa​
Spotify: https://spoti.fi/3PZ0xAd
Soundcloud: https://bit.ly/3g2O5NF​
НВ. Подкасти: https://bit.ly/3kWFMrk
Інші платформи: https://we.fo/1467916042 Відкрити / Коментувати