УП. Кляті питання

2023-05-29 18:01:25 Як влаштовані корупційні схеми в сервісних центрах МВС та що з ними можна зробити?

В Україні досі торгують водійськими правами. Де їх можна купити і як чиновники пропонують викорінювати схеми? Розповідаємо у тексті і коротко туто:

1. Щоб придбати права водія, навіть не знаючи правил, існують два шляхи: перший – через інтернет, другий – через "сарафанне радіо". Іноді навчальні заклади самі пропонують допомогу.

2. Через п'ять тижнів після початку навчання в такій автошколі учень складає іспит на знання теорії в сервісному центрі. У визначений час у кабінет заходять 1-3 учні, які оплатили послугу. Вони за чергою зачитують екзаменатору питання і той називає правильні відповіді. Це мала б фіксувати відеокамера, але вона має сліпі зони, які дають екзаменатору широкі можливості для креативу.

3. Далі відбувається іспит з водіння в сервісному центрі МВС. Практичний екзамен теж записується на відео. Однак і тут камера має сліпі зони: вона не побачить, як інструктор "підрулює" знизу керма чи натискає на резервні педалі.

4. Як діляться корупційні гроші? На це питання експрацівники сервісних центрів не відповіли, лише підкреслили, що начальник сервісного центру "має бути в курсі".

5. За оцінками активіста Святослава Літинського, самостійно іспит складають до 8% учнів, решта оплачують корупційну ренту. ЕП направила до МВС запит щодо озвучених схем і шляхів боротьби з ними, однак за місяць не отримала відповіді.

6. На початку травня глава МВС Ігор Клименко анонсував масштабні зміни у цій сфері. По-перше, класи, де будуть складатися теоретичні іспити, до кінця 2023 року обладнають камерами, які унеможливлять існування сліпих зон. По-друге, планується обладнати близько 150 авто камерами на 360 градусів. Ці машини будуть обладнані трекерами, які будуть визначати маршрут руху. Також буде повний аудіозапис із салону автомобіля, зазначив Клименко. Відкрити / Коментувати

2023-05-26 10:29:19 Що нам розповів гендиректор «Інтерфакс-Україна» Олександр Мартиненко?

Гендиректор інформаційного агентства "Інтерфакс-Україна" Олександр Мартиненко в журналістиці вже понад тридцять років. Ми вирішили детально поговорити з Мартиненком про те, що коїлося в українській політиці з 1991 року. Це історії про всіх президентів незалежної України, їхнє оточення, слабкі та сильні сторони, виклики, помилки, перемоги та важкі втрати. Можна читати, можна дивитись, а можна прочитати головне з інтерв'ю у нас на каналі:

Про президентство Кравчука: Практики залишилися ті самі, які були при КПРС, та й адміністрація президента була більшою мірою політбюро ЦК партії. Люди вчилися, адже вперше на них звалилася країна. Вони не зовсім розуміли, що відбувається, не до кінця усвідомлювали, хто взагалі цим має займатися. Кравчук за природою своєю все ж таки не авторитарний лідер був. Він був хитрий, розумний. Але бажання всім керувати не було. Було бажання зробити якусь систему.

Про вплив Медведчука на Кучму: Він з'явився як представник клану СДПУ(о), як вони тоді називалися. Це брати Суркіси, Кравчук і багато-багато інших людей. Для Кучми це була альтернатива донецьким. Були донецькі у вигляді Януковича і Ахметова, і були ці київські. Коли Медведчук став главою Адміністрації, впливав уже по повній програмі. Він з Кучмою був поруч завжди. Мені здавалося, що Медведчук просто створив йому бульбашку, таке оточення, де президент йому довірився.

Про Ющенка: Я зараз думаю, чи можна назвати це управлінням. З поправками можна, але в такому технологічному сенсі – ні, це було не управління. Це було "натхнення", я би сказав. Він "надихав" людей, як він вважав, на роботу. А організовували роботу вже інші люди.

Про протистояння Ющенка і Тимошенко: Вони все життя вирішували, хто з них лідер Помаранчевої революції. Тимошенко вважала, що вона більше вміє, більше знає, взагалі енергійна. Але у Ющенка була харизма, якої у Тимошенко не було, хоча вона теж харизматична людина. Крах помаранчевої команди почався, коли вони зарубилися за Нікопольський феросплавний завод. Віктор Андрійович взяв сторону Пінчука, а Юлія Володимирівна – Коломойського. І з часом розбірки двох олігархів за завод закінчилися тим, що помаранчева команда остаточно розкололася.

Про найбільшу помилку Януковича: Янукович вирішив, що він може грати світом, що він гравець реальний, що вони всі – росіяни, американці, китайці – можуть бути іграшками. Він вважав, що вони всі йому будуть давати гроші і нічого не брати взамін. У нього таке уявлення з'явилося, що тут у Путіна візьму гроші, тут американцям віддам ядерні компоненти.

Про слабкості Порошенка: Петро Олексійович погано прораховував своїх партнерів й супротивників. Я думаю, що він помилився в Путіні та помилявся в багатьох людях, які з ним працювали. Друге – він повністю не вийшов з образу бізнесмена. "Договорнячок" такой, "договорнячок" сякой. Знаєте, оце головне зараз домовитися, а потім виконаємо чи не виконаємо – життя покаже. Так же ж Мінські угоди і робилися.

Про Зеленського: Він змінив стиль з командного обговорення на самостійне прийняття рішень і вимагає їхнього виконання. У війну це необхідно. Але головний ризик – це абсолютно нові люди, за яких він відповідає, за військове керівництво, за економічне керівництво в тому числі. Це серйозно. Відкрити / Коментувати

2023-05-25 15:25:55 Спецмародери. Як імпортери зброї вивели з країни мільярди гривень у розпал війни?

Навесні-влітку 2022-го Міноборони уклало контракти з кількома імпортерами зброї, зробило стовідсоткові передоплати і – вже майже рік чекає на свої снаряди та техніку. Ми проаналізували, на кого з продавців зброї відомство Олексія Резнікова пішло судом, а також спробували з'ясувати, кого у МОУ поки що "забули". Деталі у тексті, а ось кілька тез з нього:

1. За даними УП, наприкінці минулого року був проведений великий аудит виконання контрактів МО з постачальниками. Його результати, м'яко кажучи, були вражаючими. Навесні 2023-го відомство Резнікова почало масований юридичний наступ на підпорядковані собі ж держкомпанії, які отримали від МОУ мільярди гривень передоплати навесні 2022 року, але досі не здійснили поставки продукції. 

2. Станом на 23 травня УП вдалось відшукати в судовому реєстрі щонайменше 30 позовів Міноборони до 4 держпідприємств, які займаються збройними закупівлями. Загальна сума позовів, які "засвітили" в реєстрі – 8,9 млрд грн. Для порівняння – стільки ж фонд "Повернись живим" (близько 6,6 млрд) та Фонд Порошенка (понад 2 млрд) зібрали разом за 9 років війни, починаючи з 2014-го.

3. Загальна сума і вартість позовів у відповіді МОУ не враховує дві справи стосовно Агенції оборонних закупівель, оскільки на момент запиту УП про них не було відомо. Але, за даними УП, подані позови покривають тільки частину прострочених угод. 

3. Так, наприклад, у травні 2022-го лише за одним контрактом "Прогрес" отримав від держави одразу 1,3 млрд грн. Йдеться про контракт на поставку 122-мм пострілів до РСЗВ "Град". І попри те, що договір не був виконаний, пізніше цій же компанії знову перераховували гроші наперед. Загалом у "Прогресу" через суд уже намагаються стягнути 2,6 млрд. Ще близько 3 млрд грн Міноборони належить вибити назад у маловідомої польської компанії Alfa Sp.Z., яка може бути пов'язана з одним з керівників "Прогресу".

4. Інший підрядник, проти якого подало позови МОУ – "Укрспецекспорт". Його представники у публічних слуханнях зізналися, що 90% передоплати за одним з договорів перевели чеській зброярській фірмі Pamco, а тому не можуть повернути 277,4 млн грн. При цьому "Укрспецекспорт" вмовив суд зменшити суму штрафу з 80 до 16 млн грн. Наразі позови до "Укрспецекспорту" сумарно сягають 1,9 млрд грн.

5. Ще один імпортер, "Спецтехноекспорт", отримав позовів на повернення 4,3 млрд грн. Найменше даних у публічному реєстрі про позови до нової Агенції оборонних закупівель, яку в серпні минулого року було створено, щоб, зокрема, втихомирити апетити спецімпортерів. Керує нею давній партнер глави ОП Андрія Єрмака Денис Шарапов. УП вдалось відшукати лише дві справи загалом на 131,5 млн грн. Одна з них з грифом "таємно".

6. Лише в одній справі – з "Укрспецекспортом" – суд встиг винести рішення, зобов'язавши компанію повернути державі 293,4 млн грн. Наразі цей епізод перебуває в апеляції. Більшість позовів Міноборони досі залишаються на розгляді. Відкрити / Коментувати

2023-05-24 17:56:03 Систематизувати хаос: як працюватиме система контролю за відбудовою DREAM?

В Україні створена цифрова платформа, де збиратиметься вся інформація про відновлення пошкоджених чи знищених війною об’єктів. Як вона працюватиме? Розповідаємо:

1. DREAM – це цифрова платформа, яка міститиме інформацію про фінансування, управління та контроль проєктів відбудови житла, будівель та доріг. Система збиратиме всі наявні дані з держреєстрів і розміщуватиме їх у паспорт кожного об'єкта в режимі онлайн.

2. Система фіксуватиме і контролюватиме кожен етап життєвого циклу проєкту відбудови: реєстрацію пошкоджень, фінансування, закупівлю товарів та послуг для відновлення, безпосередньо будівельні роботи та введення в експлуатацію. Відкриті дані дозволять порівнювати об'єкти, проєкти, громади та регіони, оцінювати прогрес за кожним показником.

3. Інформація буде доступна у вигляді таблиць та графіків. Це допоможе донорам ухвалювати рішення щодо інвестицій, а реципієнтам – розуміти, що треба покращити для отримання коштів. DREAM буде "парасолькою", яка збиратиме дані з багатьох реєстрів.

4. У випадку виявлення зловживань органів місцевої влади чи підрядників на кожному з етапів донори, ЗМІ та представники громадськості зможуть звернутись напряму до Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури або до Агентства з відновлення та інфраструктурних проєктів для призупинення виконання робіт.

5. Закладений у систему DREAM принцип "усі бачать все" дозволить швидко і в повному обсязі залучити іноземне фінансування на проєкти відбудови. Громади конкуруватимуть за кошти інвесторів. Більш успішними будуть ті з них, які виконають процедури швидше і представлять привабливіші проєкти.

6. Інформація з DREAM також використовуватиметься в міжнародних судах у рамках справ щодо стягнення репарацій з Російської Федерації. Відкрити / Коментувати

2023-05-23 15:09:57 В Україні запрацювала програма "єВідновлення": як отримати компенсацію?

Нагадуємо, як працює програма "єВідновлення", хто може подати заявку, як це зробити, а також хто перевірятиме пошкоджене житло.

1. За що передбачена компенсація? Програма розрахована на тих, чиє житло отримало незначні пошкодження і підлягає відновленню. Ідеться про ремонт даху, заміну вікон та дверей.

2. Важлива умова – житло не має бути відремонтоване. Держава не компенсує витрати на ремонт, навіть якщо власник нерухомості має фіскальні чеки та квитанції з магазинів. Не виключено, що можливість отримати відшкодування за пошкоджене і відновлене майно буде пізніше, зокрема через механізм репарацій.

3. Програма не поширюється на тимчасово окуповані території, оскільки українська влада не може зафіксувати розмір пошкоджень. Так буде до моменту деокупації територій. Це стосується і житла, розташованого в регіонах, де тривають бої.

4. Щоб стати учасником програми, слід подати заяву в "Дії". Згодом така можливість буде доступна в ЦНАПах, у нотаріусів та в управліннях соцзахисту.

5. Сума грошової допомоги визначається індивідуально і залежить від складності пошкоджень. Однак максимальний розмір виплати не може перевищувати 200 тис грн. Комісія від місцевої влади огляне житло і встановить суму.

6. Кошти можна витратити на придбання будматеріалів та оплату робіт. Витратити гроші можна тільки в продавців та підрядників, які мають відповідні коди для роботи: 1520 (генеральні підрядники – житлове та торгове будівництво); 5211 (будівельні магазини); 5231 (магазини скла, фарб, шпалер).

7. Щоб отримати кошти, потрібно відкрити рахунок "єВідновлення" в одному з банків-учасників програми: Приватбанк, Monobank, "Сенс банк", А-банк та ПУМБ. Поповнювати картку "єВідновлення", переказувати з неї кошти на інші картки чи розраховуватися за інші категорії товарів не можна – оплата не пройде. Відкрити / Коментувати

2023-05-19 12:45:50 Гроші РФ для громадян України: про що домовилися лідери Європи на саміті в Рейк’явіку?

“Європейська правда” пояснює, хто отримає право на частку російських грошей та як працюватиме новий механізм, що став перемогою України та її громадян. Деталі у тексті, тут коротко:

1. Зараз підписантами документа або тими, хто дав гарантії підписання, є 40 держав Ради Європи, плюс США, Канада, Японія та ЄС як організація. За даними ЄвроПравди, перелік тих, хто наразі не з нами, є таким: Азербайджан, Вірменія, Боснія і Герцеговина, Угорщина, Сербія та Туреччина.

2. Ідея реєстру – в тому, щоб на момент перемоги України вже мати перелік та суми відшкодувань. А проривний характер угоди – в тому, що усі її підписанти погоджуються: суми російських виплат узгоджуються без участі Росії.

3. Реєстр буде вести та суми виплат буде прораховувати не Україна, а міжнародна структура – і це має додати світові впевненості у тому, що ці підрахунки будуть сприйняті як коректні. І майбутня російська влада або погодиться з ними і заплатить усе добровільно, або її майно будуть системно конфісковувати.

4. Росія має заплатити родичам тих, хто втратив життя; тим, хто зазнав поранень; тим, хто втратив майно. Угода передбачає три критерії. Цей механізм включає фіксацію (та компенсацію) шкоди, завданої діями РФ на всій території України, включно з Кримом і Донбасом.

5. Водночас під цей механізм не підпадатимуть руйнування та шкода, завдана до 24.02.2022, тобто у перші вісім років окупації Криму та війни на Донбасі.

6. Виникає питання: а чи не доведеться кожній людині доводити, що будинок чи автомобіль розбила саме російська ракета, а не, скажімо, уламки від української ракети ППО? В Мін'юсті запевняють, що цієї проблеми точно не буде. Достатньо того факту, що майно зруйноване або шкода завдана війною.

7. Можна передбачити, що найпроблемнішим питанням стане визначення суми компенсацій. Для більшості випадків, у тому числі для компенсації за поранення, втрачені життя тощо, суму визначатимуть за певною загальною методикою (в ООН є такий досвід). Відкрити / Коментувати

2023-05-16 17:53:28 Корпоратизація монстрів. Як Зеленський змінює правила в оборонці та як це вплине на хід війни?

Розібрались трошки з тим, як корпоратизація змінить український оборонний концерн, кому щоранку телефонує ставленик президента і чи немає конфлікту між старими і новими кураторами оборонки. Деталі у тексті, а тут кілька тез:

1. Очевидно, що умовна група керівника президентської фракції у Раді Давида Арахамії та його товариша-гендиректора "Укроборонпрому" Юрія Гусєва, на яку досі була покладена функція курувати роботу оборонки, справилась не з усіма завданнями Банкової.

2. Про це свідчить призначення ексголови "Укрзалізниці" Камишіна на позицію міністра стратегічних галузей промисловості. Сама необхідність Зеленському призначати для цього окрему людину в і так ручний уряд, говорить про невдоволеність президента результатами роботи.

3. Призначення Камишіна було сприйнято з настороженістю іншими гравцями в оборонці. Про це свідчить і проголосована 21 березня постанова уряду про початок корпоратизації "Укроборонпрому". Її внесли і проголосували рівно в той день, коли призначили Камишіна. Хоча закон про саму корпоратизацію УОП ухвалили ще влітку 2021 року і просто не виконували.

4. Камишін оцінив "привіт". Але він встиг поставити постанову на паузу на місяць. І за цей час вніс одну-єдину правку – зробив Мінстратегпром органом управління для оборонпрому. Тепер концерн буде не напряму Кабміном управлятись, а через міністерство Камишіна.

5. Формально новий очільник Мінстратегпрому мусив би працювати з підприємствами держконцерну через команду гендиректора УОП Гусєва. Але він, як розповідають джерела УП, вибудовує паралельну систему прямої комунікації з кожним керівником оборонних підприємств.

6. Незрозуміла структура концерну завжди відлякувала західних інвесторів. Після корпоратизації УОП офіційно стане материнською компанією для державних оборонних підприємств та називатиметься "Українська оборонна промисловість". З самих компаній-виробників теж створять ринкових гравців.

7. В УОП буде наглядова рада з 6 членів, половина з яких – незалежні. Саме вони, а не політики, обиратимуть нового гендиректора. Оскільки керівництво УОП буде підконтрольним наглядовій раді, воно матиме більше стимулів чинити ефективне управління. А прозора звітність дасть можливість кожному оцінити діяльність директорів. Відкрити / Коментувати

2023-05-10 13:37:45 Грошей на всіх не вистачає, держслужбовці масово звільняються. Що відбувається?

З початку 2023 року вона припинила виплачувати надбавки службовцям більшості органів виконавчої влади. Працівники, які залишилися на державній службі, тепер мусять виконувати набагато більше завдань за суттєво менші гроші. Як це вплине на ефективність роботи державної машини? Розповідаємо у тексті, а тут кілька тез:

1. У 2023 році держава скоротить витрати на апарати всіх цивільних відомств. Видатки для Мінекономіки зменшать на 8% порівняно з 2022 роком до 431,3 млн грн, МЗС – на 10% до 275,6 млн грн, МОЗ – на 23% до 115,6 млн грн, Мінцифри – на 9% до 173,7 млн грн.

2. Труднощі з фінансуванням ще більше загострили давню проблему українського державного сектору – кадровий голод. За даними Нацагентства з питань держслужби, у січні-березні 2023 року з центральних органів виконавчої влади, судів та місцевих адміністрацій звільнилися майже 10,5 тис працівників. На їх заміну прийшли 9,9 тис людей.

3. Аби не втрачати особливо цінних співробітників, окремі відомства відправляють їх у простій по кілька днів на місяць, зберігаючи зарплату та надбавки. Проте зберегти фахівців вдається не всім.

4. До початку цих звільнень державі бракувало десятків тисяч працівників. Зараз ситуація лише погіршилася. За даними НАДС, на початку 2022 року вакантними були понад 32 тис з понад 207 тис посад. У першому кварталі 2023 року кількість вакансій перевищила 35 тис.

5. Чим більше людей звільняється, тим більшим стає навантаження на тих, хто залишається. Це додатково мотивує змінювати роботу або менш ефективно виконувати обов’язки.

6. Звільняються з держслужби не всі. Ті, кому робота забезпечувала доступ до корупційної ренти, тримаються за крісла. Такі працівники готові триматися, бо їм ці гроші просто не потрібні. Вони щомісяця носять валізи з готівкою правоохоронцям та своїм начальникам, аби лише залишитися. Хто не бере хабарі, – іде. Відкрити / Коментувати

2023-05-09 17:22:47 Разом з Європою, а не з РФ. Що Україна має святкувати 9 травня?

Свято 9 травня не повинно зникнути, але повинно змінитися. 2023 рік має стати останнім, коли цей радянський маркер існує в Україні. «Європейська правда» розповідає чому:

1. 9 травня усі держави-члени ЄС відзначають День Європи. Це – свято Євросоюзу, для якого обрали день проголошення так званої Декларації Шумана, тобто виступу міністра закордонних справ Франції Робера Шумана 9 травня 1950 року.

2. Цей виступ вважають відправною точкою для об’єднання європейських країн у наднаціональну спільноту, що у підсумку стала Європейським Союзом. Шуман у тій промові наполягав, що Друга світова війна почалася, бо європейські держави не знайшли сили об'єднатися у міжвоєнний період, і це зрештою призвело до насилля у розрізненій Європі та до війни.

3. Україна натомість 9 травня офіційно святкуватиме День Перемоги – що є спадком СРСР. 9 травня не є "Днем Перемоги" навіть у контексті війни проти гітлерівської Німеччини. Зрештою, жоден союзник СРСР по антигітлерівській коаліції не відзначає цього дня річницю перемоги над Німеччиною.

4. За правління Путіна 9 травня стало головним святом, головною "духовною скріпою" РФ. І якщо в Європі 8 травня було датою, коли згадували про біль і страждання тієї війни та наголошували, що подібне не має повторитися, то в Росії 9 травня перетворилося на свято "побєдобєсія".

5. Немов підкреслюючи відмінність від держав ЄС, Україна визначила "свій День Європи", дата якого не збігається з жодною іншою європейською країною. В Україні це свято припадало на третю суботу травня. У 2003 році таке рішення ухвалив президент Кучма, що побоювався розлютити проросійську п’яту колону у разі, якби датою святкування стало "європейське" 9 травня. Відкрити / Коментувати

2023-05-06 18:18:51 Байрактар над Києвом, горів Кремль, бавовна у Криму та істерика Пригожина — головне про війну за тиждень

Кожного тижня автор подкасту "Кляті питання" Федір Попадюк розпитує заступника головного редактора "Української правди" Євгена Будерацького останні важливі події повномасштабної війни з Росією та ситуацію на фронтах.

У новому епізоді говоримо про "Байрактар" над Києвом, обстріли "Шахедами", безпілотники над Кремлем, бавовну у багатьох регіонах Росії, про ситуацію на фронтах, погрози Пригожина залишити Бахмут, та про ракети Zuni.

Подкаст можна слухати де завгодно:

Apple Podcasts: https://apple.co/3jJWasP
Google Podcasts: https://bit.ly/2WWU1Aa
Spotify: https://spoti.fi/3PZ0xAd
Soundcloud: https://bit.ly/3g2O5NF
НВ. Подкасти: https://bit.ly/3kWFMrk
Інші платформи: https://we.fo/1467916042 Відкрити / Коментувати