УП. Кляті питання

2022-06-21 17:30:16 Як працює телемарафон зсередини та хто його курує?

Дізналися, як насправді працюють "Єдині новини", хто координує його роботу, та які ще продукти випускає держава для формування українського наративу за кордоном. Текст за лінком, тут скорочено:

1. Перші тижні телемарафон робили "з коліс". Керівники медіахолдингів обговорювали, що можна показувати, як взагалі робити новини, як діяти, якщо повітряна тривога, ділилися, де і в кого знаходяться запасні студії по країні.

2. Цікаво, що у березні до марафону могли приєднатися телеканали "Прямий" та "5 канал". Про це йшли серйозні переговори на рівні Порошенка та Арахамії. Однак обидві сторони насправді не до кінця щиро прагнули досягти результату в цих перемовинах.

3. За даними УП, на самому початку між гендиректорами та владою було домовлено, що на ефірах бажано включати якомога менше політиків та обов'язково уникати проросійських експертів.

4. Табу на політику не розповсюджується на ОПУ, Кабмін, керівництво Ради та керівників комітетів, більшість з яких є представниками "Слуги народу". Як виняток час від часу на каналах все одно вмикають представників інших політичних таборів.

5. За даними УП, від ОПУ надходили прохання телеканалам щодо висвітлення деяких тем та спікерів. Зокрема, перед виходом захисників "Азовсталі" з заводу, телеканали просили менше висвітлювати цю тему, щоб збавити градус у суспільстві та щоб вихід відбувся благополучно.

6. Ще кілька місяців тому лунали прохання, щоб в ефірах менше з'являвся секретар РНБО Олексій Данілов, який робить гучні заяви про війну з Росією, не погодивши їх з ОПУ.

7. Наразі медійники обговорюють, як можна розбавити ефір і в якому тоні комунікувати далі з аудиторією, зважаючи на те, що війна затягується. Найближчими місяцями в телемарафоні з'являться документальні фільми, лайфові історії про героїв, а також концерти. Відкрити / Коментувати

2022-06-20 21:53:16 Подкаст "Кляті питання": Що таке Стамбульська конвенція і чим так важлива її ратифікація? Говоримо з Іриною Тишко

У новому епізоді подкасту "Кляті питання" разом з головою громадського альянсу "Політична дія жінок" Іриною Тишко говоримо про те, що таке Стамбульська конвенція, чому її так довго не могли прийняти, що вона має змінити та чи дійсно вона руйнує "інститут сім’ї", як це вважають її противники.

Подкаст можна слухати де завгодно:

Apple Podcasts: https://apple.co/3jJWasP​
Google Podcasts: https://bit.ly/2WWU1Aa​
Soundcloud: https://bit.ly/3g2O5NF​
НВ. Подкасти: https://bit.ly/3kWFMrk
Інші платформи: https://we.fo/1467916042

Відгуки, коментарі та запитання через @UkrPravdaQuestionsBot Відкрити / Коментувати

2022-06-20 18:17:27 Що змінить Стамбульська конвенція?

І ще про саму Стамбульську конвенцію. Ось що має змінитись після її прийняття:

1. Правоохоронні та спеціалізовані служби повинні будуть розміщуватися в одній будівлі та, де це доречно, співпрацювати і координувати свої дії. Також будуть створені окремі центри спеціалізованої допомоги для постраждалих від сексуального насильства.

2. Кількість притулків для постраждалих осіб у кожному регіоні має відповідати таким параметрам: одне сімейне житло (для жінки та її дітей) на 10 тисяч населення. Постраждала особа має бути забезпечена доступом до притулку в найближчому місті в будь-який час та зможе залишатися там зі своїми дітьми. Держава матиме обов’язок фінансувати такі притулки.

3. Правоохоронним органам потрібно буде розслідувати випадки фізичного насильства, сексуального насильства, примусового шлюбу, каліцтва жіночих геніталій, примусового аборту та примусової стерилізації, незалежно від наявності або відсутності заяви, поданої постраждалою особою.

4. Із ратифікацією Стамбульської конвенції слід буде заборонити обов’язкове використання процедур посередництва та альтернативного врегулювання спорів за участю правопорушника та постраждалої особи. Постраждала особа не може брати участь у такій процедурі нарівні з правопорушником.

5. Держава має забезпечити право постраждалої особи вимагати компенсацію від кривдника, а також передбачатиме можливість отримати державну компенсацію. Відкрити / Коментувати

2022-06-20 16:07:34 Що змінить ратифікації Стамбульської конвенції?

Сьогодні нарешті проголосували за прийняття Стамбульської конвенції. Про саму конвенцію ми розповімо трошки пізніше, а ось тут, ще перед голосуванням, написали про те, чому ця конвенція так важлива для України:

1. Плани щодо ухвалення Стамбульської конвенції були особливо важливими для Нідерландів та Швеції – двох країн-скептиків, які зрештою погодилися підтримати статус кандидата для України. Та й загалом питання рівності та захисту прав людини для Західної Європи – маркер цивілізованості.

2. У 2013 році достатньо було підписати цей новий документ (Стамбульська конвенція відкрилася для підписів лише у 2011 році). Але нині одного лише підпису для країни, яка прямує до ЄС, недостатньо. І доводиться обирати – або ратифікувати цей рамковий договір, або відмовитися від західного курсу.

3. Часом від противників конвенції доводиться чути: мовляв, в ЄС є країни, які не ратифікували, то й ми можемо утриматися. Це – хибна логіка.

4. Дійсно, є 6 держав ЄС, які не завершили ратифікацію: Болгарія, Чехія, Угорщина, Литва, Латвія та Словаччина. Але в тому-то й річ, що вони вже є членами, і тому на їхню адресу не можуть висунути вимогу. Україна – у більш вразливому стані.

5. В ЄС рішення ухвалюються консенсусом, тож будь-яка держава, що високо цінує права людини, може додати свій обґрунтований пункт до переліку вимог, які має виконати Україна для переходу на наступний етап на шляху до членства.

6. Варто окремо наголосити: так, ЄС може вимагати ухвалення конвенції, яка стверджує європейські цінності, навіть тоді коли цей документ не є частиною права ЄС. Ба більше, Євросоюз вже неодноразово висував таку вимогу. Вона лунала навіть від Литви, яка сама ще не пройшла цей шлях. Відкрити / Коментувати

2022-06-16 19:43:07 Що нам розповів Михайло Федоров?

Поговорили з міністром цифрової трансформації Михайлом Федоровим про Про PayPal для юросіб, появу Starlink в Україні, розмитнення авто через “Дію” і голосування щодо обігу зброї. Кілька цитат

Про опитування в "Дії": Я за освітою соціолог, тому добре розумію, що результати опитування (щодо вільного володіння вогнепальною зброєю) не репрезентативні. У цьому випадку мова йде про онлайн-консультацію в людей, які використовують застосунок. Ми отримали запит від міністра внутрішніх справ і провели опитування. Звичайно, ця позиція, яку продемонстрували понад 1,7 млн українців під час опитування, теж буде аргументом під час ухвалення рішення в парламенті.

Про роботу "єВорог": Я щодня отримую звіти і можу оприлюднити звіт за вчора (7 червня). Запустили бот 1 148 людей, авторизувалися – 826, верифіковано 180 заявок. Тобто за день ми отримали 180 повідомлень з якісним контентом, з яким можна працювати. Це гарний показник. Якщо порівнювати із супутниковими знімками та іншою розвідувальною інформацією, це великі об’єми контенту.

Про PayPal: У Давосі ми зустрілися з Деном Шульманом, CEO PayPal. Ми з ним спілкувалися і я в нього просив, аби для юридичних осіб також з’явилася можливість використовувати PayPal. Тому плани розвитку продуктів PayPal в Україні є. Упевнений, що це відбудеться, і PayPal продовжить працювати.

Про співпрацю з Маском: За два дні до війни відбулася зустріч, на якій домовилися, що SpaceX відкриє офіс і почне працювати в Україні. Коли почалася війна, я одразу написав твіт про те, що старлінки нам потрібні як ніколи (...). Маск написав, що старлінки вже в дорозі. (...) Ми вже отримали понад 12 тисяч старлінків. SpaceX нам дуже допомагають тим, що безкоштовно обслуговують усі термінали.

Про розмитнення авто в "Дії": Найголовніша революція в тому, що не буде робитися оцінка вартості розмитнення авто на основі якоїсь суб’єктивної оцінки митника. Тобто людина взагалі прибирається з процесу оцінки автомобіля. Людина, яка розмитнює авто, вводить рік виробництва авто, марку, модель, об’єм двигуна і додає певні незмінні критерії. Застосунок автоматично рахує, скільки потрібно заплатити за розмитнення. Відкрити / Коментувати

2022-06-15 14:46:19 Битва за Сєвєродонецьк. Як Україна захищає місто та чи зможе його втримати?

Кілька днів тому "Українська правда" повернулася з Луганщини, де мала можливість розпитати про оборону Сєвєродонецька у бійців батальйону "Свобода" у складі Нацгвардії – одного з небагатьох підрозділів, який публічно говорить про свою присутність у місті. Текст за посиланням, а тут кілька важливих цитат:

1. Активна фаза битви за Сєвєродонецьк почалася для українських військових у доволі невигідних умовах. Як дізналася УП, 115 бригада Сил ТРО ЗСУ залишила свої позиції. Як наслідок – 27 травня російська ДРГ увірвалася в готель "Мир", а 30-го росіяни вже зайшли на околиці міста.

2. Тоді в Сєвєродонецьк рушили бійці батальйону "Свобода". На місці вони отримали розпорядження утримувати оборону й за можливості – контрнаступати. Повністю зайняти Сєвєродонецьк окупантам не вдалося й досі.

3. У Сєвєродонецьку армія РФ суттєво переважає в артилерії, танках та авіації. Натомість українські військові тільки починають отримувати обіцяне Заходом озброєння. Але їхньої кількості поки недостатньо для контрнаступу.

4. З переваг української армії в Сєвєродонецьку – якість аеророзвідки, піхоти та спецпризначенців, а також технологічне забезпечення. Проте більшість боїв відбуваються саме на рівні артилерій, адже росіяни намагаються уникати прямого контакту. Хоча іноді відстань між позиціями складає менше 500 м, тому своєрідного "контрстрайку" не уникнути.

5. Зеленський назвав Сєвєродонецьк місцем, де "багато в чому вирішується доля Донбасу". Втім, раціонально, захист Сєвєродонецька має більш приземлені задачі. Перша – не дати росіянам відсвяткувати взяття ще одного міста на Донбасі. Друга – відтягнути на себе шматок ворожої сили, щоб дозволити ЗСУ контрнаступати на Харківщині та Херсонщині.

6. У Сєвєродонецьку не перемикаються важливі логістичні шляхи. До того ж географічно місто знаходиться на низькому березі річки Сіверський Донець. Більш вигідна точка оборони й потенційного контрнаступу – Лисичанськ, що стоїть по інший бік річки. Розуміють це і росіяни, які вже зараз активно випалюють його ракетами та артилерією. Відкрити / Коментувати

2022-06-14 09:26:01 Що відбувається у ЄС перед історичним рішенням щодо України?

Європейська комісія відклала своє рішення про те, чи готова Україна отримати статус кандидата. ЄК затвердить свій висновок 17 червня, а не 15, як очікували раніше. Це, утім, не "зрада": навпаки, це дає можливість подолати перепони. Час грає на нас, бо в останні дні баланс поволі зміщується на нашу користь. Чи отримаємо ми статусу кандидата на вступ до ЄС? І хто виступає проти цього статусу? Розповідаємо:

1. Чимало джерел стверджують, що Макрон справді стає прихильнішим до кандидатства, і не тільки для Києва. Франція найімовірніше пропонуватиме статус для двох сусідів ЄС – України та Молдови.

2. Обережні позитивні сигнали надходять з Австрії. Минулого тижня австрійський канцлер заявив про готовність виділити Молдову та Україну в окремий формат, хоча уник конкретики про те, чи проголосує він за кандидатство.

3. Традиційно проблемними лишаються Нідерланди. Прем’єр Рютте наполягає на тому, щоби не давати Україні нових статусів до виконання умов. Утім, від кількох джерел надходила інформація, що він обіцяв зняти блокаду, якщо залишиться один.

4. Німеччина діє так, як зазвичай за канцлерства Олафа Шольца – уникає визначеної позиції. Сам Шольц воліє сказати "ні" кандидатству, але на нього тиснуть і виборці, і частина однопартійців, і падіння власних рейтингів, Тож шанси на зміну позиції є.

5. Треба окремо підкреслити: Угорщина голосуватиме за Україну. Попри медійну активність, некоректні заяви команди Орбана тощо, у Будапешті є рішення підтримати рух сусідньої держави до ЄС.

6. Однак у останні дні з’явилися два нових опоненти. Це Данія та Швеція, які вклали чимало зусиль у реформи в Україні, передусім антикорупційні, і вирішили поставити кілька умов саме у цій сфері для наступного кроку ЄС. І це може стати значно серйознішою проблемою, ніж німецька нерішучість.

7. Важливо розуміти, що президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у цій історії – на боці Україні. Вона, на відміну від низки колег, усвідомлює що "ні" для України матиме катастрофічні наслідки для всіх. Відкрити / Коментувати

2022-06-13 18:23:08 Попереду найскладніша зима для України. До чого готуватися населенню?

Фраза з того самого американського серіалу ще ніколи не була на стільки актуальною. Цьогорічна зима може стати дійсно найскладнішою. Як в умовах війни Україна готується до опалювального сезону та чому українцям теж варто готуватися до зими самостійно? Розповідаємо у тексті, а тут коротко:

1. До початку опалювального сезону в українських газосховищах необхідно накопичити не менше 19 млрд куб м палива. Зараз у сховищах є трохи більше 10 млрд куб м і закачування триває. За словами прем’єра, у 2022 році обсяг видобутку палива в Україні становитиме 16-19 млрд куб м.

2. На травневому засіданні комітету Ради депутати говорили про необхідність імпортувати 2,7 млрд куб м газу. Водночас голова "Нафтогазу" Вітренко заявив про необхідність імпортувати 6 млрд куб м газу.

3. Якщо без імпорту не обійтися, то де брати кошти? За словами Вітренка, це питання вирішується з урядом США. Серед варіантів – надання фінансових гарантій, розглядається навіть варіант використання газу в рамках лендлізу.

4. Невдовзі депутати розглянуть урядовий законопроєкт, який передбачає "заморозку" тарифів на газ для населення, його розподіл, опалення і гарячу воду на довоєнному рівні. Ціна питання – 264 млрд грн.

5. За даними ЕП, влада має три сценарії роботи енергосистеми. За базовим сценарієм, динаміка попиту на електроенергію до кінця 2022 року залишиться на поточному рівні, а перелік доступної генерації відповідатиме ситуації.

6. За оптимістичним сценарієм, Україна влітку деокупує окремі території, що спричинить збільшення попиту на електроенергію. За цими двома сценаріями проблем з електроенергією не буде.

7. Песимістичний сценарій передбачає втрату низки виробників електроенергії та зниження попиту через відключення споживачів на окупованих територіях. У випадку його реалізації в окремі місяці зими можливий дефіцит електроенергії.

8. За словами співрозмовника ЕП, в уряді нині опрацьовують різні кроки: коригування ремонтних кампаній атомних блоків, призупинення експорту електроенергії та залучення імпорту, максимальне завантаження окремих ТЕС. Відкрити / Коментувати

2022-06-12 15:39:32 Подкаст "Кляті питання": Через війну ростуть ціни. Що держава робить для того, щоб їх втримати?

Повномасштабне вторгнення Росії має великий вплив на економіку України. Окупація півдня, знищення складів, нафтосховищ та важливої інфраструктури, все це впливає і на зростання цін. Так, інфляція в Україні у травні прискорилася до 18% у річному вимірі з 16,4% місяцем раніше.

Держава — у особі кабінету міністрів та національного банку намагається якось стримувати інфляцію. Наприклад, нещодавнє підняття Нацбанком облікової ставки з 10% до 25% мало на меті в тому числі пригальмувати економіку та знизити інфляцію.

У новому епізоді подкасту "Кляті питання" говоримо з журналістом Економічної правди Ярославом Винокуровим про підвищення цін, про те, чому так сильно виріс курс долара, про те, навіщо НБУ підняв облікову ставку та як це вплине на економіку.

Подкаст можна слухати де завгодно:

Apple Podcasts: https://apple.co/3jJWasP​
Google Podcasts: https://bit.ly/2WWU1Aa​
Soundcloud: https://bit.ly/3g2O5NF​
НВ. Подкасти: https://bit.ly/3kWFMrk
Інші платформи: https://we.fo/1467916042

Відгуки, коментарі та запитання через @UkrPravdaQuestionsBot Відкрити / Коментувати

2022-06-10 17:24:15 Подкаст "Кляті питання": Вуличні бої у Сєвєродонецьку, "Краби" та інша зброя, Лукашенко хвалить ЗСУ – головне про війну сього тижня

У новому епізоді подкасту "Кляті питання" разом з заступником головного редактора УП Євгеном Будерацьким обговорюємо головні теми, пов’язані з війною з Росією.

Цього тижня говоримо про наступне:

Вуличні бої у Сєвєродонецьку – що відбувається у місті;

Окупанти перекидають на Донбас сили з інших напрямків;

Польські САУ "Краб" та інша зброя від західних партнерів;

"Українські військові знесуть голову будь-кому" – як міняється риторика самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка

Подкаст можна слухати де завгодно:

Apple Podcasts: https://apple.co/3jJWasP​
Google Podcasts: https://bit.ly/2WWU1Aa​
Soundcloud: https://bit.ly/3g2O5NF​
НВ. Подкасти: https://bit.ly/3kWFMrk
Інші платформи: https://we.fo/1467916042

Відгуки, коментарі та запитання через @UkrPravdaQuestionsBot Відкрити / Коментувати