УП. Кляті питання

2022-07-18 19:48:37 Що нам розповіла аналітик ISW Наталія Бугайова?

Усі 5 місяців війни аналітики Інституту уважно стежать за перебігом подій, публікуючи свої прогнози та поточні карти активних бойових дій. Про "оперативну паузу" росіян та особливості війни в Україні — в інтерв'ю з аналітиком ISW Наталією Бугайовою:

Про оперативну паузу Росії: Після Луганської області, Росія ймовірно має можливість просунутися в Донецькій області. Але після цього, найімовірніше, їх наступ кульмінує – у короткостроковій перспективі. Росіяни витратили багато ресурсів на захоплення обмежених цілей. Одна з причин, через яку вони брали зараз оперативну паузу – створити умови для захоплення Донецької області. Зараз Росія виходить із цієї паузи.

Про формування нових сил в РФ: Ми бачимо з відкритих джерел, що йде формування добровольчого танкового батальйону в Нижегородській області. Також йдуть формування добровольчих батальйонів по всій Росії. Це нові люди, їх треба тренувати та робити з них боєздатні юніти. Для цього потрібні офіцери, з якими у Росії проблеми. Але вони намагатимуться це зробити однозначно.

Про удари по російських складах: Ці удари мають велике значення, звичайно – вони впливають на те, де росіяни можуть розміщувати свої склади. Це має певний психологічний ефект, оскільки вони розуміють, що вони не в безпеці на окупованих територіях.

Про можливість залучення білоруської армії Росією: Завжди є ризик, що Путін дотисне Білорусь. Але білоруська армія нечисленна, непідготовлена, і вони не хочуть воювати в цій війні. Це не Росія, яка має ідею в цій війні, у Білорусі немає в цій війні мотивації. Білорусь – це країна, яка не воювала давно і, ймовірно, буде шок від втрат. Тобто може початися розхитування ситуації у самій Білорусі, і це є ризиком для Росії.

Про ймовірність нападу на Одесу: З воєнного погляду, мені здається, у них зараз немає можливості взяти Одесу. Будуть ракетні удари, які ми бачимо. Але мені здається говорити зараз про Одесу передчасно, поки вони не завершили Донбас. Але їхні наміри не змінились. Якщо вони окопаються на Півдні, згодом буде наступ на Одесу. Відкрити / Коментувати

2022-07-17 20:11:13 Подкаст Кляті питання: Чому легалізація одностатевих шлюбів на часі? Говоримо з ЛГБТ+ активісткою Оленою Шевченко

9 липня електронна петиція про легалізацію одностатевих шлюбів на сайті президента України набрала понад 25 тисяч підписів, які необхідні для її розгляду главою держави.

У новому епізоді подкасту "Кляті питання" ми говоримо з головою ГО "Інсайт" та ЛГБТ+ активісткою Оленою Шевченко про те, чому легалізація одностатевих шлюбів є на часі, навіщо це потрібно та за яким сценарієм це може піти.

Подкаст можна слухати де завгодно:

Apple Podcasts: https://apple.co/3jJWasP​
Google Podcasts: https://bit.ly/2WWU1Aa​
Soundcloud: https://bit.ly/3g2O5NF​
НВ. Подкасти: https://bit.ly/3kWFMrk
Інші платформи: https://we.fo/1467916042

Відгуки, коментарі та запитання через @UkrPravdaQuestionsBot Відкрити / Коментувати

2022-07-15 19:47:24 Подкаст "Кляті питання": HIMARS’и затягують оперативну паузу та дають нам змогу краще озброїтись – головне про війну за тиждень

У новому епізоді подкасту "Кляті питання" разом з заступником головного редактора УП Євгеном Будерацьким обговорюємо головні теми, пов’язані з війною з Росією.

Цього тижня говоримо про наступне:

Чи дійсно можна казати про оперативну паузу?
Які наслідки має знищення російських складів?
Коли почнеться деокупація півдня?
Росія хоче отримати іранські безпілотники. Що про них треба знати?
Що там в Білорусі і до чого готується Лукашенко?

Подкаст можна слухати де завгодно:

Apple Podcasts: https://apple.co/3jJWasP​
Google Podcasts: https://bit.ly/2WWU1Aa​
Soundcloud: https://bit.ly/3g2O5NF​
НВ. Подкасти: https://bit.ly/3kWFMrk
Інші платформи: https://we.fo/1467916042

Відгуки, коментарі та запитання через @UkrPravdaQuestionsBot Відкрити / Коментувати

2022-07-14 16:19:15 САП і не лише: що із заяв конгресвумен Спартц має почути Київ, попри конфлікт із нею?

Коротко про конгресменку Вікторію Спарц та її заяви по Україні:

1. 8 листопада американці оберуть повністю новий склад Палати представників та третину складу Сенату. Зараз контроль за обома палатами зберігають демократи. Але після виборів-2022, за прогнозами, Байден втратить більшість як мінімум у одній, а швидше за все, в обох палатах Конгресу.

2. Спартц наголошує на тому, що для США головним є одне: нібито перепони у встановленні нагляду за американською військовою допомогою. Вона підкреслює: США не знають, що відбувається зі зброєю після того, як та перетинає український кордон.

3. Джерела ЄП кажуть, що між Києвом і Вашингтоном (та іншими західними партнерами) є діалог про те, яке звітування було би прийнятним для всіх. Тобто питання справді існує.

4. У республіканців, тобто у опозиції, наразі немає жорсткого переліку тем, якими "бити" Байдена на виборах. До них можуть долучити і питання контролю за американською допомогою. Тим більше, що українське питання є дуже і дуже привабливим для політичної боротьби.

5. Байден не зможе припинити допомогу – і постане перед необхідністю зняти підозри у тому, що гроші платників податків йдуть у пісок. Він буде вимушений реагувати на вимоги; додавати штучні запобіжники, щоби заспокоїти виборця; обмежувати неключові програми, і це все одно не зніматиме звинувачення опозиції.

6. Тому Києву треба вибудувати контрзахист від звинувачень у нецільовому витрачанні та дати адміністрації Байдена аргументи, які б доводили: кошти американського бюджету реально працюють. І адміністрація США може бути впевнена у їхній ефективності навіть за умов, коли сама через війну контролювати це не може. Відкрити / Коментувати

2022-07-13 15:44:43 Як війна змінює країну? Пояснюють соціологи:

Вирішили запитати у соціологів, чим для суспільства відрізняються наслідки російського нападу в 2014 від агресії 2022, наскільки глибоко війна проникла в українське суспільство, чи незворотні декомунізація і дерусифікація, та як українці обиратимуть між "Зеленським", "Притулою" і "Залужним". Отже:

1. Зазвичай у нас всі вибори проводились у рамках такої системи координат, де осями були якісь ідеологічні орієнтири. Зараз утворились чіткі 3-4 певні електоральні ніші.

2. Перша ніша – "ЗСУ". Це частково поле Зеленського. Але "ЗСУ" має два прізвища. Давайте назвемо їх з маленької літери, як рольові моделі, щоб не було політичних інтриг – це умовний "зеленський" і умовний "залужний". Зеленський повністю асоціюється ще й із нішею "влада", "залужний" – теж її частина, але значно менше.

3. Про "залужного" ми говоримо з малої літери, бо це може бути і не конкретно він, а й хтось інший із військових командирів. І тоді ситуація може піти двома шляхами. Умовний "залужний", який підтримує владу – це великий плюс до її рейтингу.

4. Але якщо від ніші "ЗСУ" вийде опозиційний хтось і скаже, що "нас всі зрадили, але ми не зрадили вас, тому голосуйте за нас", то це буде владі великий мінус. І це може бути будь-хто: і якийсь командир "Азова", і якісь інші командири, чи там самого Залужного почнуть відправляти у відставку. Варіантів багато.

5. Наступна ніша – "зеленський", або "влада". Тут може бути і сам Зеленський, і якийсь умовний наступник. Теоретично, якщо Зеленський збереться і визначить когось своїм спадкоємцем, то очевидно, що саме цей кандидат матиме найбільше шансів.

6. Третя ніша – "волонтери". Ця ніша поки що не дуже персоніфікована, за винятком хіба Сергія Притули. Але очевидно, що такі люди будуть з'являтись із тих, хто зараз активно волонтерить, має мільйони підписників у соцмережах тощо.

7. Після цього за рівнем довіри уже йдуть традиційні політики. Аби старим політикам вбудуватись у нову систему координат, їм треба знайти собі місце між "ЗСУ"–"волонтери" та "підтримка влади"–"непідтримка влади". Відкрити / Коментувати

2022-07-11 16:13:27 Що нам розповів блогер Ігор Лаченков (Лачен)?

Вирішили записати інтерв’ю з Ігорем Лаченковим, який у розмові пояснив, як за досить короткий час зумів наростити майже мільйонну аудиторію, розповів про свій досвід у медіа та заробітки на соцмережах, згадав, як познайомився з Притулою, та зізнався, чому не хоче йти в політику. Інтерв’ю за посиланням, а ось кілька цитат:

Про інсайдерів у правоохоронних органах: Так, є. Але це друзі, які просто щось мені кажуть. На каналі ця інформація не публікується. Я скоріше отримую контекст подій. У мене є багато військових, які заздалегідь інформують, що буде щось відбуватися, але на канал ця інформація не йде. Іноді, коли бачу новину, що ось "так і так", я розумію, що це правда. Тому вже тоді можу це запостити, бо десь за день знаю, що це правда.

Про співпрацю з правоохоронцями: Ми ще за день до війни почали працювати з деякими правоохоронними органами. Тому що, дійсно, треба було висвітлювати інформацію проти ворога. У СБУ або інших органів часто немає гарної комунікації з журналістами, але під час війни це дуже важливо.

Про збір на "Байрактари": Почалося з дніпровського штабу Сергія Притули. Нас із ним познайомив координатор місцевого штабу. Потім він сам запропонував мені долучитися до збору на "Байрактари". Це дуже крута ідея, яка висіла в повітрі, яку можливо було давно виконати, особливо, після литовців. Як це так? Литовці змогли назбирати гроші, а ми ні?

Про те, куди підуть гроші: Зараз тривають перемовини. Я так розумію, це довгий процес. Коли з'являється якась ідея, треба дізнатися, чи можна її втілити. Тому зараз через Міноборони відбуваються домовленості щодо купівлі потрібних речей для ЗСУ. Наголошу, що зараз у цьому процесі бере участь Міноборони.

Про Зеленського: До 24 лютого моє ставлення було негативним. Під час війни, коли є спільний ворог, треба забути про всі "проти" й об'єднуватися біля однієї людини. Під час війни я побачив, що в нього один день за тиждень навчання йде. Це інша людина.

Про проросійські партії: В Америці є партія ІДІЛ? Немає. І в нас не має бути якихось терористичних партій. Усе, що з "русским миром" буде пов'язано – це тероризм. Відкрити / Коментувати

2022-07-09 09:01:11 Подкаст "Кляті питання": Окупація Лисичанська, "оперативна пауза", знищення складів російських військ — головне про війну цього тижня:

У новому епізоді подкасту "Кляті питання" разом з заступником головного редактора УП Євгеном Будерацьким обговорюємо головні теми, пов’язані з війною з Росією.

Цього тижня говоримо про наступне:

Чому окупація Лисичанська відбулась так швидко?
Чи можна говорити про оперативну паузу?
На яких напрямках будуть йти активні бойові дії?
Як відбувалось знищення складів російських військ?
Як Росія намагається завадити постачанню зброї для України від західних партнерів?

Подкаст можна слухати де завгодно:

Apple Podcasts: https://apple.co/3jJWasP​
Google Podcasts: https://bit.ly/2WWU1Aa​
Soundcloud: https://bit.ly/3g2O5NF​
НВ. Подкасти: https://bit.ly/3kWFMrk
Інші платформи: https://we.fo/1467916042

Відгуки, коментарі та запитання через @UkrPravdaQuestionsBot Відкрити / Коментувати

2022-07-08 18:53:00 Що змінить для України та чому станеться відставка прем'єра Джонсона?

“Героїчний Борис Джонсон”, як ми сприймаємо його в Україні, у себе вдома має принципово інший імідж та купу претензій від суспільства. Розповідаємо, чому Борис Джонсон залишає свій пост та чи треба нам через це сильно переживати:

1. Вихід Британії у виборчий цикл справді ніс би для нас загрози – за виборчою кампанією завжди залишається менше часу на усе інше. Тому добре, що цього не сталося.

2. Принципово для України з відходом Джонсона майже нічого не має змінитися. Курс на допомогу Україні та на знищення військового потенціалу Росії – це та єдина тема, в якій з Джонсоном погоджувалися навіть його найбільш запеклі опоненти.

3. Крім того, більше 80% британців підтримують ширші санкції проти Росії та більше зброї для України. Ви уявляєте собі політика, який захоче виступити проти думки 80% виборців?

4. Імена потенційних наступників також дають підстави для обережного оптимізму. Вже є фаворити змагання за посаду прем’єра: це міністр оборони Бен Воллес, очільниця МЗС Ліз Трасс та колишній казначей Ріші Сунак.

5. І якщо сміливість Сунака у його майбутніх рішеннях щодо України можна ставити під питання (бо він цим напрямком просто не опікувався), то Воллес і Трасс були напряму залучені до ухвалення найжорсткіших рішень на підтримку нашої держави.

6. Можливо, у разі їхньої перемоги стиль Британії дещо зміниться – стане менше публічності, епатажу. Але курс на безкомпромісну підтримку України гарантовано збережеться. Відкрити / Коментувати

2022-07-07 09:36:01 Як працює велика сітка російської пропаганди, яка змушує полюбити війну проти України?

Антиукраїнські та антизахідні меседжі поширюють письменники і військові, спортсмени та науковці, астрологи та священики. Усі вони причетні до геноциду українського народу, який відбувається внаслідок масованої пропаганди. Розповідаємо, як це працює:

1. Сила російської пропаганди – гібрид телебачення з соціальними медіа. Це забезпечує своєрідне "одомашнення" війни: держава намагається зробити її частиною повсякденного життя громадян.

2. Представники російської влади та ЗМІ традиційно звинувачують увесь світ у русофобії. Після повномасштабного вторгнення цей меседж почали поширювати зірки, спортсмени та блогери. У їхньому виконанні він трансформувався у заклик до єдності, підтримки "своїх".

3. Блогери та зірки популяризують у соцмережах лозунги ("Za Россию" та "Своих не бросаем"), грають на ментальному почутті причетності до "великої нації". Це масово підхоплює аудиторія їхніх прихильників.

4. Одним із прикладів проникнення ідеї "єдності" є флешмоб "#ГоржусьБытьРусским". Всіх, хто виїхав з країни, роблять "чужими" і такими, що спокусилися на гроші Заходу, ігноруючи те, що "дала їм країна".

5. Також вони намагаються проводити акції на підтримку росіян за кордоном. Наприклад, мітинги або онлайн-челендж #StopHatingRussians. Одним із меседжів наративу про русофобію є примірювання на Росію амплуа жертви, а не агресора.

6. Після виходу тисяч компаній з російського ринку блогери викидали або псували речі окремих брендів, розбивали власні айфони та айпади. А головним мотивом виходу з facebook та instagram називали не блокування цих соцмереж Росією, а так званий "дозвіл на заклики до вбивства росіян" з боку "Meta". Хоча насправді йшлося про російських військових.

7. Паралельно поширюються меседжі, що санкції не шкодять Росії, а тільки призведуть до колапсу економіки самої Європи. В цьому разі пропаганда розповідає, що русофобія шкодить не Росії, а навпаки – її авторам. Відкрити / Коментувати

2022-07-06 16:07:40 Чому Україна має розірвати відносини з Білоруссю Лукашенка?

Політика особливого ставлення до режиму Лукашенка, яку проводив Київ, колись справді мала сенс. Проте зараз аргументів на користь цього більше не існує. І тому ми маємо розірвати усі відносини з країною, з якої на нас летять російські ракети та яка надає свою інфраструктуру та допомогу Росії у цій війні. Пояснюємо:

1. Київ і досі намагається відмежовувати владу Росії та її філію у Білорусі. Ми ведемо запеклу боротьбу з армією РФ, але при цьому підтримуємо дипломатичні відносини з Білоруссю, яка сама заявляє про єдність своєї армії з російською.

2. Те, що у Мінську досі працює посол України, звучить ще більш безглуздо, якщо згадати, що Україна не визнає легітимність Лукашенка та його уряду. Білоруських дипломатів в Україні немає ще з березня, тож прагнення Києва зберегти відносини з північним агресором є одностороннім.

3. Політика особливого ставлення до режиму Лукашенка, яку проводив Київ, колись справді мала сенс. Тоді Мінськ маневрував на міжнародній арені та намагався не впасти в обійми Москви, а обережність України лишала простір для такого маневру.

4. По-перше, Білорусь тоді так і не визнала "російський Крим", а особиста помста Лукашенка могла мати саме такий наслідок. По-друге, Лукашенко тоді ще не визначився, чи надасть він Москві свої військові бази для агресії проти України. По-третє, Україні була потрібна економічна співпраця та торгівля з Білоруссю.

5. Зараз цих аргументів не існує. Торгівля практично відсутня, а за ключовими для України напрямками повністю відсутня. Анексію Криму Лукашенко підтримав ще торік, коли публічно "визнав" півострів російським. Питання з військовою співпрацею Мінська та Москви зняте остаточно.

6. Україна має розірвати відносини з режимом Лукашенка. Цілком нормально зробити політичну заяву, що ми розриваємо зв’язки з нелегітимним диктатором, а не з білоруським суспільством, адже Зеленський неодноразово підкреслював відмінність між ними. А одночасно – визначити принаймні для себе, хто буде виразниками інтересів цього суспільства. Відкрити / Коментувати