Ukrnafta

2022-07-27 11:45:00 ​​Колеги, слава Україні!

Ми певні, ви ще не забули, що таке окопні свічки та для чого вони потрібні нашим захисникам. Та все ж нагадуємо – це саморобні свічки, для виготовлення яких потрібна металева бляшанка, гофрований картон, віск чи парафін. Одна маленька свічка горить довго і завдяки їй можна підігріти їжу та закип’ятити воду, якщо немає стаціонарної кухні, висушити одяг та обігріти невеликий бліндаж, окоп чи укриття.

Вже кілька місяців наші колеги на сході на заході безупинно виготовляють такі свічки й передають хлопцям та дівчатам на передову. А Людмила Теймуразян, юрисконсультка юридичної служби (Схід), не лише власноруч робить окопні свічки, а й розпочала проводити майстер-класи для дітлахів та дорослих

Днями нафтовичка була у Диканьці (Полтавська область) і за один вечір разом з учасниками вдалося зробили 30 свічок і 50 заготовок. За словами Людмили, зараз важливо долучати якомога більше людей до процесу та показати, що насправді це не складно. Адже поки літо, то є можливість готуватися до холодної пори року і збирати запаси окопних свічок. Сьогодні запланований майстер-клас у мікрорайоні Івонченці у Полтаві. Щодо планів надалі, то жінка наголошує: «Якщо запрошуватимуть, то готова їхати у будь-який район Полтавської області і навчати робити заготовки»

Процес виготовлення окопних свічок триває, тож нижче наводимо актуальні потреби волонтерів
Полтава: потрібні віск та парафін. Якщо ви можете та маєте чим допомогти, зателефонуйте Людмилі Теймуразян (066)-0445-418.
Долина: волонтерам треба віск та парафін. Для передачі в Долину контактуйте із Тетяною Дригою, обмотувальницею елементів електричних машин ВБ (Долина), за номерами (050)-9786-436, (097)-3526-509.
Надвірна: необхідні віск, парафін та жерстяні баночки. Щоб передати матеріали – зв'язуйтеся із Тетяною Охотник (067)-8139-481.

#арміяволонтерів Відкрити / Коментувати

2022-07-25 16:00:11 ​​Колеги, слава Україні!
Ми шукаємо запчастини для нашої #арміяволонтерів

пригадуєте виріб наших волонтерів - мобільну душову для танкової бригади?

Так от, колеги розповідають: «Танкісти вже вп'яте телефонують подякувати. За перший тиждень в ній помилися понад триста людей. Сльози навертаються, коли чуєш щасливі голоси та вдячність від щирого серця за те, що банально змогли по-людськи помитись за тривалий час...»

Наш виріб витримав жорсткі умови експлуатації. Порівняно з купленим вантажним причепом, що розвалився за тиждень, наш служить добре, а між тим ще й працює як вантажівка.

Зараз бійці просять виготовити легкові вантажні причепи спеціальної конструкції для швидкого підвезення боєкомплектів прямо під танк.

Для цього потрібні наступні запчастини (підійдуть б/в):
Ресори газель, УАЗ 452 головатий, або інші з бусів - 2 комплекти.
Амортизатори парні, можна б/в (живі) з будь-якої важкої машини.
Вилки, розетки для підключення причепа.

Якщо маєте щось із вищезазначеного – сконтактуйте з нашим колегою Кирилом 050 183 36 27

Крім цього, наші волонтери у долинському регіоні, про яких ми розповідали минулого тижня, мають терміновезамовлення від медичної роти на шини до військового реанімобіля, розмір 225/70/15 С - 4 шт.

Можливо, ви маєте такі шини або бажаєте підтримати ініціативу колег фінансово - телефонуйте Валерію 050 678 49 33.

Разом переможемо! Все буде Україна! Відкрити / Коментувати

2022-07-22 11:54:51 ​​Слава Україні, колеги! Продовжуємо ділитися історіями укрнафтівців з нашої #армія_волонтерів.

Розповідає Петро Косів, інженер-енергетик групи технічних сервісів (Долина) Управління транспорту:
«Мій хороший товариш Назарій працював хірургом у військовому шпиталі в Яворові. Після 24 лютого його відправили на передову. З тих пір, власне, я й розпочав здобувати волонтерський досвід.

У перші дні російського вторгнення товариш надіслав мені смс з проханням забрати медобладнання від кордону та передати далі. Так, я сконтактував з дівчатами з Польщі, Чехії, вони відправляли посилки, я організовува доставку. На другий тиждень війни Назар написав, що у них проблеми із забезпеченням: бракувало їжі, води, медикаментів. Тоді ми дуже оперативно зібрали 30 ящиків допомоги: продуктів харчування та ліків. Коли все передали, військові були вражені, як за такий короткий термін нам це вдалося. Відтоді практично щотижня ми передавали їм їжу, одяг, медицину, медобладнання та інше необхідне. Дещо самі закуповували, дещо нам передавали із-за кордону.

До збору допомоги долучаються всі: колеги з ГГС Долина, ПРЦЕО та ЕЗ, Долинського ГПЗ, наша профспілка, Долинська РО ВУТ Просвіта, міська рада, друзі і просто знайомі. Мені допомагають мої товариші і колеги з НГВУ «Долинанафтогаз» Андрій Настасяк, електромонтер ПРЦЕО та ЕЗ, та Валерій Котула, механік УБР "Будсервіс". Про Валерія, до речі, ви вже розповідали у цій рубриці.

Зараз ми з хлопцями збираємо кошти на обслуговування реанімомобілів, які отримали з Європи. Автомобілі, що надходять по волонтерській лінії, доводиться обслуговувати самотужки. Назарій скинув перелік запчастин, потрібних для автомобілів медичної роти 30 ОМБР імені Константина Острозького. Дещо купили і вже передали, на дещо дозбируємо кошти і ще купуємо.
Валерій технічно у цьому добре розбирається: він підбирає запчастини, відшукує їх, спілкується із продавцями, домовляється про знижки, щоб придбати за мінімальною ціною. А ми з Андрієм займаємось більш організаційними питаннями: відправкою, отриманням, збором коштів.

Бажаючих долучитися знаходимо всюди: на роботі, у спортзалі, серед друзів, підприємців. Іноді людяність та чуйність українців просто вражає Наприклад, допомагають переселенці, які залишилися без оселі та доходу і вимушені будувати життя на новому місці з нуля. Та все одно вони прагнуть робити свій вклад у перемогу. Крім цього, підприємці дуже часто віддають нам необхідні товари майже за безцінь.
Бо українці – непереможні! Разом ми - велика сила »

Друзі, якщо бажаєте підтримати ініціативу наших колег, телефонуйте Петру за номером
066 172 03 05 і дізнавайтеся, чим можете бути корисними. Або ж допомагайте колегам фінансово:
картка 4149629331011312 , отримувач Косів Петро Мирославович. Відкрити / Коментувати

2022-07-21 16:45:00 ​​Колеги, слава Україні
Наші нафтовики з УНПС не перестають дивувати своєю майстерністю.

Колеги практично з брухту відновили черговий трал для потреб Управління транспорту.
Дякуємо всім, хто доклав руки, сили, час і старання

Ділимося світлинами до та після Відкрити / Коментувати

2022-07-15 10:50:00 ​​Колеги, слава Україні!
Ініціатива «Футболка, Шкарпетки та Штани» офіційно завершена. Зібрані речі вже доставлені в шпиталі, тож ми нарешті готові поділитися докладними результатами всього, що нам із вами, дорогі укрнафтівці, вдалося зробити.

Одразу скажемо, що вдалося неймовірно багато, і що ми, як завжди, сильно перевершили сподівання. Але про все по порядку!

РЕЗУЛЬТАТИ ПУНКТІВ ЗБОРУ
В усіх адміністративних будівлях компанії протягом 22-30 червня діяли пункти збору, куди укрнафтівці приносили одяг та засоби гігієни для поранених бійців у шпиталях.

За 8 днів, поки тривав збір, укрнафтівці принесли до пунктів:
994 футболки,
2512 пар шкарпеток,
1165 предметів білизни,
1510 інших предметів одягу – від шортів та штанів до светрів та кепок,
близько 6500 різних засобів гігієни!

Ми щиро вдячні кожному з вас за небайдужість, сердечність і надзвичайне прагнення допомогти. Окрема величезна подяка – працівникам адміністративно-господарських груп усіх регіонів «Укрнафти». Саме ці люди контролювали збір на місцях, невтомно пакували речі, не шкодували сил, аби все як слід поскладати, підписати коробки, завантажити і відправити адресатам.

Процитуємо Ганну Горду, керівницю АГГ (Долина), яка дуже влучно описала підхід усіх укрнафтівців до добрих і потрібних справ: «Ми підійшли до цього питання так: якщо хочемо, щоб був мир, то треба, аби кожен зробив стільки, скільки в його силах». Ще раз дякуємо всім, хто щодня керується цим підходом і силою маленьких кроків невпинно наближає нашу перемогу.

РЕЗУЛЬТАТИ ЗБОРУ КОШТІВ ТА ЗАКУПІВЛІ
Одночасно зі збором речей у структурних одиницях тривав збір коштів для централізованої купівлі одягу пораненим. Спершу збір відбувався лише всередині деяких команд, але завдяки Facebook переріс у загальноукрнафтівський

У підсумку протягом 22-30 червня до збору приєдналися колеги із понад 30 цехів, дільниць, департаментів та відділів із усіх куточків України. Ми одержали не менше 20 командних внесків і ще понад 130 – індивідуальних! А загальна сума збору склала… 235 251 грн!

Ці гроші дали нам можливість закупити наступні позиції одягу, якого сильно потребують шпиталі:
600 футболок,
425 предметів білизни,
100 шортів,
550 пар шкарпеток,
50 пар капців,
1420 дорослих памперсів та хірургічних пелюшок.

Ми витратили на закупівлю 190 190 грн. Залишок коштів використовуємо, щоб покривати вартість адресних доставок у шпиталі. А все, що залишиться, плануємо витратити на запит дніпровського шпиталю, який звернувся до нас із проханням придбати медичну каталку для хірургічного відділення. Про це обов’язково напишемо додатково.

ГОСПІТАЛІ, ЯКИМ МИ ДОПОМОГЛИ
Завдяки ініціативі «Футболка, Шкарпетки та Штани» ми допомогли шпиталям у Миколаєві, Харкові, Дніпрі, Кривому Розі, Полтаві та Краматорську.

Це медичні заклади, розташовані біля ліній зіткнень. За час війни медики цих лікарень врятували життя тисяч українських бійців. І ми з вами внесли вагомий вклад, аби зробити перебування наших захисників та захисниць у шпиталях комфортнішим і затишнішим.

Докладні звіти, фото та відео запрошуємо переглянути на внутрішньому порталі.

Колеги, разом ми – непереможна сила.
Все обов’язково буде Україна! Відкрити / Коментувати

2022-07-12 16:15:00 ​​Слава Україні, колеги! Раніше на каналі ми ділилися історіями евакуації наших працівників зі східних регіонів захід. Сьогодні розповідаємо, як була організована робота та як працював наш координаційний центр з евакуації. Події березня згадують наші колеги Анна Горда та Ігор Гавалюх.

Анна Горда, керівниця адміністративно-господарської групи Долинського регіону:
«Весь той період ми працювали в посиленому режимі: вночі зустрічали автобуси із колегами зі сходу, вдень докладали зусиль, аби створити для них максимально можливі комфортні умови, а у вихідні, щоб трішки відволікти їх, провідували, пригощали домашніми гостинцями, запрошували на прогулянки Карпатами, щоб познайомити з нашим краєм.

Всього ми підготували для поселення 184 ліжко-місця. Облаштували місця навіть у нашій медсанчастині та на виробничій базі. По факту для розселення колег та їх родин задіяли 85 ліжко-місць. Михайло Гродзіцький, директор ЛОК «Дружба», забезпечив для нас спальне майно: понад 70 ліжко-комплектів (ліжка, матраси, постіль) і ще 35 ліжок для НДПІ та готелю. А працівники цеху К та ПРС допомогли все це перевезти.
Ми одразу ж відновили роботу їдалень. Люди могли харчувалися зі 30% знижкою та отримувати їжу навиніс. Кухарі працювали від 7 години ранку та по суботах. Для комфорту колег закупили пральні машини, душову кабіну в МСЧ та електроплиту в УНПС. У будівлі на вул. Бандери у залі засідань облаштували кімнату прийому їжі, де встановили холодильник, мікрохвильові печі та електрочайники. Для проживаючих у готелі закупили пральну машину, фени, пилосос. Наші працівники з цехів проявили ініціативу, зібрали кошти, придбали телевізор, а також періодично закупляли різні смаколики.
Від’їжаючи, люди нам дуже щиро дякували. І це найкраща оцінка наших старань».

Ігор Гавалюх, керуючий готелем:
«Від початку війни всі укрнафтівці, які були вимушені виїхати зі своїх домівок через війну, проживають у нас безкоштовно.
Готель розрахований на 36 гостей. Ми встановили додаткові ліжка, тож мали змогу розмістити до 80 осіб. Люди жили навіть в конференц-залі. Загалом за період війни ми надали понад 7,5 тис ліжко-місць, при тому що у мирний час ця цифра за рік складала 4,5 тис. В основному у нас проживають жінки і діти. Є дуже складні сім’ї, які приїхали взагалі без речей, з одним рюкзаком.

Ще на початку березня для безперебійної роботи нас дуже оперативно забезпечили усіма потрібними розхідними матеріалами. Адміністрація НГВУ «Долинанафтогаз» організувала закупівлю побутової техніки (пральні машини, фени, мікрохвильові речі). Колеги з цеху К та ПРС на чолі з Василем Мельником за власні зібрані кошти купили ванночки, коляски, ліжечка для дітей. Також передавали питну воду та молоко для діток. У нас одночасно проживало близько 30 дітей. Для малечі в конференц-залі ми зробили кінозал та ігрову кімнату. Вони там можуть збиратися, малювати, грати в ігри.
За потреби ми організовуємо транспорт, щоб сім’ї могли поїхати отримати допомогу абощо. Андрій Зрайко, начальник прокатно-ремонтного цеху експлуатаційного обладнання, дуже допомагає, завжди готовий підсобити з транспортом. Треба було хвору дитину доправити на операцію в інше місто – без питань повіз власним автомобілем.
Команда прокатно-ремонтного цеху електрообладнання та електрозабезпечення швидко вирішувала всі питання по електриці. Якщо необхідно щось відремонтувати чи підключити з електроприладів, я будь-коли міг звернутися до Анатолія Бачкура, начальника цеху, і спеціалісти миттєво приїжджали.
Вдячні всім за допомогу, вона для нас дуже цінна».

Колеги, разом ми – неймовірна сила! Дуже дякуємо кожному, хто підтримував колег у скрутний час і хто досі це робить. Все буде Україна
#арміяволонтерів Відкрити / Коментувати

2022-07-11 13:00:06 ​​Колеги, слава Україні
Наш колега Олександр Бровко, машиніст автомобільного крана автоколони №6 (Охтирка), був серед тих людей, які допомагали розбирати завали після бомбардувань, рятувати поранених та загиблих в Охтирці. Ми записали #історія_стійкості Олександра, тож далі – пряма мова

«Вранці 24 лютого я прокинувся, зібрався, взяв техніку в гаражі та поїхав. Того дня я працював з бригадою капремонту. Приїхав на об’єкт, розклав кран та чекав вказівок. О 12:00 зателефонували і сказали, що переїзд на іншу свердловину відміняється і що вся техніка їде в гараж. Коли я заїхав в Охтирку, в місті вже горів підбитий “Урал” і стояв розстріляний “ПАЗік”. Я завіз кран в гараж і повернувся додому. Так закінчилося 24 число.

Перші дні війни ми сиділи і чекали: нам сказали орієнтуватися по ситуації. Зателефонував начальник колони Юрій Марченко, запитав, де я та чи можу вийти допомогти розбирати завали після обстрілів. Я, звісно, погодився. По мене заїхали, відвезли в гараж, я взяв кран і поїхав до завалів військової частини. На місці показали, де працювати краном, де є живі люди. Одну жінку легко дістали – лише трошки була завалена. Іншого чоловіка було чути, але не видно – він був під плитами. Ще трьох придавило в проході. Я краном притримував великі блоки, шматки деревини. Все інше хлопці робили руками.

Взагалі я з 2014 року був на сході, тому вся ця картинка навколо і робота були звичними, нічого нового. Єдине, що на другий день, коли ми розбирали завали після бомбадування ТЕЦ, то почався мінометний обстріл. Тоді, звісно, було цікаво: всі тікали, як миші. Я й сам виліз з крана, почув характерний звук, далі вибух, впав – і бігом забрався звідти. Тим паче кран великий, помаранчевий, серед білого дня видно добре. Більше, дякувати Богу, в такі ситуації не потрапляв.

Робив для ЗСУ й багато іншого, але це вже нехай залишиться зі мною. Скажу одне: чим міг бути корисний – тим і допомагав.

Ми всі зараз віримо в нашу армію, нашу перемогу. Чекаємо та з кожним днем наближаємося до неї! Знаю, що наш український прапор скоро підіймуть у кожному місті, у кожному куточку суверенної і незалежної України в кордонах 1991 року»

Фото ілюстративне з офіційного телеграм-каналу Президента України Володимира Зеленського. Відкрити / Коментувати

2022-07-08 13:08:30 ​​Колеги, слава Україні!
Укрнафтівці продовжують опікуватися вихованцями Чернігівського центру та дітьми-сиротами з Харкова, які зараз на Прикарпатті.

Цього разу колеги відвезли малечі багато літнього вантажу. Передали легкий одяг, велосипеди, самокати, ролики, тенісні ракетки й м‘ячики, рюкзаки, сонцезахисні креми та лосьйони, солодощі та соки, зарядки до телефонів та стартові пакети.

Також на прохання вихователів колеги організували транспорт, щоб забрати з лікарні діток, які перебували на лікуванні в обласному центрі.

Щиро дякуємо всім нашим благодійникам за невтомність! Завдяки вам малеча більше радітиме літу! #арміяволонтерів Відкрити / Коментувати

2022-07-04 16:45:00 ​​У Пасічнянській громаді вчора відбувся благодійний турнір із міні-футболу на підтримку армії. Зібрані під час змагань кошти організатори спрямують на підтримку наших захисників та захисниць.

Участь у турнірі взяли команда Національної гвардії України та трудові колективи різних сфер діяльності. Від «Укрнафти» в змаганнях взяли участь три учасники: команда ГТС (Надвірна) Управління транспорту, команда цеху з видобутку нафти та газу НГВУ «Надвірнанафтогаз» та команда Пасічнянського газопереробного цеху ДГПЗ.

За результатами напружених та емоційних матчів:

місце здобула команда Національної гвардії України;
місце – команда ГТС (Надвірна) Управління транспорту;
місце – команда Пасічнянського газопереробного цеху ДГПЗ.

Також наш колега Василь Бенюк, токар Управління транспорту, став переможцем у номінації «Кращий гравець».

Вітаємо колег з чудовим результатом! І дякуємо всім, хто долучився до збору коштів на підтримку армії.

Віримо, що війна скоро обов’язково закінчиться нашою ПЕРЕМОГОЮ! Разом ми сильні! Все буде Україна! Відкрити / Коментувати

2022-07-04 13:00:05 ​​Колеги, слава Україні! Сьогодні у нас ще одна #історія_стійкості на цій війні - від Олени Чайки, дружини мобілізованого Володимира Чайки, інженера з налагодження й випробувань Охтирського відділення МНУ.

«Ми залишалися в Охтирці впродовж двох тижнів від початку російської агресії. Друзі з Полтавщини телефонували, кликали до себе у Лубни, але ми сподівалися, що все ось-ось закінчиться. Та ставало чимдалі гірше. Містом їздили танки, почали літати літаки, розбомбили ТЕЦ, були перебої зі зв’язком і світлом, постійні вибухи… У нас приватний сектор: щоразу, як тільки ми чули вибухи на околицях, йшли до погреба, відсиджувались там. Весь будинок трусило. Та останньою краплею став момент, коли одного вечора бігли через двір до погреба, і над нами дуже низько, прямо над головами, пролетів ворожий літак. Тоді я побачила нашу босу сонну дитину: малий тягнув за собою курточку. Тієї ж ночі посилились обстріли, терпіти було несила. Вирішили: будь-що маємо виїжджати. Спати вже не лягали, збирали сумки. Добре, що автомобіль був заправлений. Спочатку попрямували до друзів у Лубни, а далі – на захід.

Якраз напередодні із Facebook-сторінки «Укрнафта Схід» чоловік дізнався, що на заході України компанія організувала розселення нафтовиків, які вимушені евакуюватися зі східних регіонів. Їхати можна було або в Долину, або в Надвірну. Володимир недовго працює в компанії, тож ми нічого не знали про ці міста. Загуглили: в Долині мені дуже сподобалося величезне озеро, а чоловіка зачепила назва міста, бо він родом із Сумської області, де є Липова Долина. Ми не мали інформації, до кого звертатися щодо поселення, і Володимир зателефонував до свого керівника – Володимира Пірятинця. Попри те, що Володимир Іванович сам залишався в небезпеці, в Охтирці, сказав моєму чоловікові: “Ти ні про що не хвилюйся, вези родину, стеж за дорогою, я все вирішу”. А ввечері вже дав контакти людини в Долині і запевнив, що нас чекають, можна їхати.

Дорога зайняла у нас 4 доби через довгі черги та затори. Їхали, сподіваючись, аби нам перепала хоч якась маленька кімнатка чи коридор, аби заночувати. Коли ж дісталися сюди, я була в захваті. Дуже гарно, чудові умови, білосніжна постіль. Не передати наше задоволення від того, що нарешті після всього пережитого і чотирьох діб в дорозі, ми змогли спокійно лягти й заснути. Вдома ми вкладалися спати в одязі, готові будь-коли бігти до погреба.
Хочу відзначити тепле ставлення колективу помешкання, де ми зупинилися: покоївки постійно цікавляться, що нам потрібно, пропонують допомогу, а директор Ігор Гавалюх – дуже чуйна приємна людина, докладає всіх зусиль для нашого комфорту.

Чоловік одразу по приїзді, залишивши нас тут у безпеці, пішов у військомат. Спочатку його відправили на навчання, а далі – на службу в центральній частині України.
Його колеги з Долинської дільниці МНУ, які нас тут тепло зустріли, завжди готові допомогти і підтримати. Приносять нам консервації, смаколики. Коли нам бракувало холодильника в помешканні –привезли. Чоловікові в армії потрібні були літні черевики – передали.

Для нашої родини дуже важливе це усвідомлення, що ти приїхав не в нікуди, не на порожнє місце, а туди, де тебе чекали. Ці відчуття тепла і турботи – неймовірно цінні. Таке запам'ятається назавжди.

Син вчиться в Долині, у школі його гарно прийняли. Тут у нього і останній дзвоник був. Ми придбали йому для цієї події вишиванку, бо наша залишилася вдома, та вже й замала. Нам розказали про місцевий табір для дітей: син зараз там, дуже задоволений.
Мені подобається в Долині озеро: це моя улюблена тема – ходимо туди гуляти, малий катається на самокаті, а я читаю.

В Охтирку дуже хочеться, але поки що, задля безпеки дитини, залишаємося тут».

Колеги, в цій публікації ми розповідаємо лише один приклад, коли укрнафтівці підставляли одне одному плече, виручали в над-складних життєвих умовах. Таких прикладів у нашій компанії - сотні. І ми дякуємо кожному з вас, хто дбав і піклувався про колег в критичний час і хто продовжує робити це нині.
Все буде Україна! Разом переможемо! Відкрити / Коментувати