2022-09-25 01:09:42
Ти знаєш, я довго борюся з собою та болем.
І ти є тим сенсом, який мене змушує далі боротись,
А кожна хвилина життя є на тому розгонистий розпис.
Живу, най себе відчуваю, що я — наймерзенніший голем.
Для тебе живу та крізь щемне у грудях піду під Кузьменка
З тобою у танок. В очах моїх бачиш альбом фотографій,
Про котрі співають та котрі спливають у серці; як гравій,
Між ребер відскакують, вкотре крадуть насолоду моменту.
Ти знаєш, напевне, якщо не було б увесь час тебе поряд,
Давно вже закінчив би всé це. Раніше снодійне у шафі
Ховав, щоб булó мені, як у затемнену тишу рушати,
Якщо не зумію більш поратись з нападом дикого болю.
Але я безмежно щасливий, бо маю це, навіть свідомість
Втрачаючи. Ти розділила зі мною жахіття, примари,
Ідеї, роботу та мрію, що стала важкою метою – тримати
Її не під силу. Тримаюсь за тебе міцніше натомість.
І я обіцяю, що зможу, що реалізуємо сон цей.
Ми точно з тобою станцюємо вдома, щоб бачили діти.
Заради досягнення цього готовий у прірву летіти,
Бо знаю: падіння — початок параболи.
Вір мені, сонце.
261 views22:09
У
