Тема наголосів в українській мові така складна, що часто викли | Українська з Марусею

Тема наголосів в українській мові така складна, що часто викликає одне бажання - махнути на неї рукою.

І все-таки певні закономірності у наголошуванні простежуються.

У більшості іменників жіночого роду в множині наголос переходить на останній склад: кнИжка - книжкИ, пОдушка - подушкИ, тарІлка - тарілкИ, чАшка - чашкИ, бАба - бабИ. Але не завжди, бо пОдружки, сусІдки, видЕлки.

У більшості іменників із суфіксом -анн наголос на цей суфікс і падає: завдАння, кохАння, читАння, видАння, зібрАння, навчАння, але уподОбання.

Так само у прикметниках із суфіксом пестливості -еньк, наголос завжди наголошений: малЕнький, дрібнЕнький, чорнЕнький, здоровЕнький, але чомусь хвОренький.

Далі буде..